Постанова
Іменем України
17 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 357/732/19
провадження № 61-19186св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - державний нотаріус Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області Головного територіального управління юстиції у Київській області Приймак Альона Петрівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 червня 2019 року в складі судді Ярмола О. Я. та постанову Київського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року в складі колегії суддів: Левенця Б. Б., Ратнікової В. М., Гаращенка Д. Р.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - державний нотаріус Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області Головного територіального управління юстиції у Київській області (далі - державний нотаріус Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області ГТУЮ у Київській області) Приймак А. П., в якому просила визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її батька - ОСОБА_3 .
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_4, після смерті якого залишилось спадкове майно, а саме, 1/2 частка квартири АДРЕСА_1 .
Зазначила, що ОСОБА_4 з матір`ю позивача ОСОБА_5, перебуваючи в законному шлюбі, отримали трьохкімнатну квартиру, яка в подальшому приватизована її батьками. Після продажу квартири в 2010 році мати сплатила батькові його частку в розмірі 7 тис. дол. США. Після розлучення батьків позивач постійно спілкувалася з батьком та бабусею, які проживали в квартирі АДРЕСА_1 та підтримувала з ними родинні стосунки. Незадовго до смерті батька в позивача з дружиною батька виник спір, який призвів до напружених сімейних стосунків і як наслідок стосунки позивача з батьком обірвалися. Звертала увагу на те, що неодноразово намагалась зв`язатись з відповідачем по справі з метою налагодження стосунків та отримання інформації про батька, який свого власного телефонного засобу не мав.
Вказувала, що 06 листопада 2018 року звернулась до Відділу реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, Білоцерківського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області з метою перевірки інформації щодо смерті батька та їй повторно видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .
Зазначала, що належить до спадкоємців першої черги і є єдиною дитиною померлого, тому в порядку передбаченому чинним законодавством України має право на прийняття спадщини. З метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом звернулась до державного нотаріуса Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області ГТУЮ у Київській області - Приймак А. П. та 06 грудня 2018 року за
№ 2830/01-16 повідомлена, що на підставі статті 1272 ЦК України вона вважається такою, що спадщину не прийняла, оскільки в порядку, передбаченому чинним законодавством України, а саме статті 1970 ЦК України, не звернулась для її прийняття у шестимісячний строк. Вважає, що причини пропуску вказаного строку є поважними, адже вона не мала фізичної змоги звернутись до органів нотаріату з метою оформлення та вчинення будь яких дій щодо подачі заяви про прийняття спадщини у зв`язку з хворобою.
Вказувала, що в Другій Білоцерківській міській державній нотаріальній конторі Київської області відкрита спадкова справа за № 169/2016, про яку позивача як спадкоємця щодо майна померлого батька не повідомляли.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 червня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що позивач пропустила строк для прийняття спадщини без поважних причин, оскільки обставин, які були б пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для позивача подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини не встановлено, належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку суду не надано.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 червня 2019 року - без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги щодо поважності причин пропуску строку не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У жовтні 2019 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року, в якій заявник, посилаючись на недотримання судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що перешкодою для прийняття спадщини та причиною пропуску строку для прийняття спадщини є те, що позивач не мала фізичної змоги звернутися до органів нотаріату, оскільки хворіла, стаціонарно лікувалася з приводу алкоголізму. Крім цього, доглядала хвору матір - ОСОБА_5 , яка в 2017 році померла.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та узагальнення його доводів
Відзив до суду касаційної інстанції не подано.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 357/732/19 з суду першої інстанції.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У грудні 2019 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
Позивач ОСОБА_1 є дочкою померлого ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .
Відповідач ОСОБА_2 є дружиною померлого ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 .
Після смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно, яке складається з 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 .
Державним нотаріусом Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області ГТУЮ у Київській області- Приймак А. П. позивачу надано роз`яснення № 2830/01-16 від 06 грудня 2018 року щодо неможливості видати останній свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті її батька ОСОБА_4, оскільки, із спадкодавцем на час відкриття спадщини вона не проживала, заяву про прийняття спадщини у шестимісячний строк не подавала, додатковий строк для прийняття спадщини судом не визначався.
Відповідно до матеріалів спадкової справи № 169/2016 щодо майна померлого ОСОБА_4, спадкоємцем за законом на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1, що належала померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, є його дружина - ОСОБА_2 .
Інших заяв про прийняття спадщини матеріали спадкової справи не містять.
Згідно із довідкою фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 позивач ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні у фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 в період з 21 червня 2016 року по 04 вересня 2016 року; з 01 серпня 2017 року по 21 серпня 2017 року; згідно із довідкою товариства з обмеженою відповідальністю "Наркологічний центр "Статус" позивач перебувала на стаціонарному лікуванні у наркологічному центрі "Статус" в період з 03 вересня 2018 року по 21 вересня 2018 року.
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.