Постанова
Іменем України
14 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 199/3473/18
провадження № 61-8220св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
заявник - Виробничо-торгівельне підприємство "Кром" ОСОБА_2,
боржник - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Виробничо-торгівельного підприємства "Кром" ОСОБА_2 на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 листопада 2018 року у складі судді Якименко Л. Г. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 березня 2019 року у складі колегії суддів: Свистунової О. В., Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог клопотання та рішень судів
У травні 2018 року Виробничо-торгівельне підприємство "Кром" ОСОБА_2 (далі - ВТП "Кром" ОСОБА_2) звернулося до суду із клопотанням про визнання та надання дозволу на виконання заочного вироку Окружного суду у місті Бялисток Республіки Польща від 13 грудня 2017 року.
Клопотання мотивовано тим, що згідно з резолютивною частиною зазначеного вироку стягнуто з відповідача (боржника) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) на користь позивача (стягувача) ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, код підприємства 510954934; NIP НОМЕР_2) 283 580,59 дол. США зі статутними відсотками на річній основі від 01 червня 2013 року по 31 грудня 2015 року, а від 01 січня 2016 року зі статутними відсотками на річній основі за запізнення до дня сплати. Рішення вступає в законну силу 13 грудня 2017 року, є остаточним і підлягає виконанню негайно.
Оскільки ОСОБА_1 добровільно виконувати рішення суду Республіки Польща не бажає, внаслідок чого порушується право ОСОБА_2 на розпорядження належними їй коштами.
Ураховуючи викладене, заявник просив суд визнати та надати дозвіл на виконання заочного вироку Окружного суду у місті Бялисток Республіки Польща від 13 грудня 2017 року у справі № IV GC 93/15 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ВТП "Кром" ОСОБА_2 283 580,59 дол. США, та видати виконавчий лист.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 листопада 2018 року у задоволенні клопотання ВТП "Кром" ОСОБА_2 відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 березня 2019 року апеляційну скаргу ВТП "Кром" ОСОБА_2 залишено без задоволення. Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 листопада 2018 року залишено без змін.
Відмовляючи у задоволенні клопотання, суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що до клопотання не додано доказів отримання ОСОБА_1 виклику під час розгляду справи в Окружному суді у місті Бялисток Республіки Польща, а представником стягувача у судовому засіданні не надано доказів на спростування пояснень представника боржника щодо неповідомлення ОСОБА_1 про слухання справи та вручення йому пакету документів.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У квітні 2019 року ВТП "Крок" ОСОБА_2 подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 листопада 2018 та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 березня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення клопотання.
Касаційна скарга мотивована тим, що повістки надсилалися у порядку, встановленому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (далі - Гаазька Конвенція), учасниками якої є Україна та Польща. Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська за дорученням Окружного суду у міста Бялисток Республіки Польща неодноразово направляв відповідні повістки про виклик до суду ОСОБА_1, проте останній не з`являвся в судові засідання та про причини свої неявки не повідомляв. Враховуючи те, що повістки передано одним із способів, передбачених Гаазькою Конвенцією, докладено всі розумні зусилля для отримання підтвердження через компетентні органи запитуваної держави, із дати направлення документів сплинув термін, який суддя Окружного суду у місті Бялисток Республіки Польща визнав як достатній для справи, тому польським судом законно ухвалено вирок, який підлягає виконанню на території України. Також, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що клопотання заявлено неналежною особою. Судами порушено порядок розгляду клопотання, який визначений статтею 466 ЦПК України. Суд першої інстанції неправомірно відхилив клопотання заявника про необхідність звернення до Окружного суду у місті Бялисток Республіки Польща для надання інформації.
У червні 2019 року від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 надійшов відзив на касаційну скаргу представника ВТП "Крок" ОСОБА_2, уякому заявник просить відхилити указану касаційну скаргу та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ВТП "Кром" ОСОБА_2 не підлягає задоволенню із таких підстав.
Нормативно-правове обґрунтування
Щодо визнання та виконання рішення іноземного суду
Відповідно до частини першої статті 462 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
Згідно з частинами першою, другою статті 468 ЦПК України клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, у задоволенні клопотання може бути відмовлено, зокрема, якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином і вчасно повідомлено про розгляд справи.
Відповідно до статті 49 Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 04 лютого 1994 року № 3941-12 (далі - Договір про правову допомогу), за умов, передбачених цим Договором, Договірні Сторони визнають і виконують на своїй території рішення, винесені на території іншої Договірної Сторони, а саме: рішення судів з цивільних справ; рішення судів з кримінальних справ в частині, що стосується відшкодування шкоди, заподіяної злочином.
За змістом статті 50 Договору про правову допомогу рішення, зазначені в статті 49, підлягають визнанню і виконанню на території іншої Договірної Сторони, якщо, зокрема, сторона не була позбавлена можливості захисту своїх прав, а у випадку обмеженої процесуальної здатності - належного представництва, а зокрема, сторона, яка не прийняла участі в розгляді справи, отримала виклик в судове засідання своєчасно і належним чином.
Положення статті 51 Договору про правову допомогу вказують, що до клопотання слід додавати: рішення або його завірену копію разом з підтвердженням, що рішення набрало законної сили і підлягає виконанню; документ, який підтверджує, що сторона, відносно якої винесене рішення і яка не брала участь у розгляді справи, отримала виклик у судове засідання своєчасно і належним чином, згідно з законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої рішення було винесене; завірений переклад клопотання, а також документів, зазначених в підпунктах 1-2, на мову тієї Договірної Сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане.