ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 296/8625/16-ц
провадження № 61-43066св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Житомирська міська рада,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 23 квітня 2018 року в складі судді Бондарчука В. В. та на постанову апеляційного суду Житомирської області від 18 липня 2018 року в складі колегії суддів Миніч Т. І., Павицької Т. М., Трояновської Г. С.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Житомирської міської ради та з урахуванням уточнених позовних вимог просив усунути йому перешкоди в користуванні та розпорядженні належною йому на праві власності частиною будинку за адресою: АДРЕСА_1, і прибудинковою територією біля цього будинку, шляхом:
- зобов`язання відповідача за власний рахунок демонтувати (знести) незаконно встановлені на земельній ділянці за вказаною адресою конструкції (малі архітектурні форми), а саме: гойдалку з шириною розкосів 1,75 м і довжиною 2,55 м, загальною площею 4 м2, карусель діаметром 1,5 м, загальною площею 1,77 м2, чотири секції металевого паркану (кожна довжиною 2,13 м, висотою 0,78 м, площею 1,66 м2) загальною довжиною 8,44 м, що встановлені на стовпи з металопрофілю типу "тавра", урну для сміття,
- зобов`язання відповідача привести земельну ділянку до належного (попереднього) санітарного стану.
А також просив надати правову оцінку діям або бездіяльності посадових осіб Житомирської міської ради, які є власниками (розпорядниками) вказаної земельної ділянки та які допустили і сприяли незаконному захопленню земельної ділянки та розміщенню на ній самочинного будівництва, про що постановити окрему ухвалу.
В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що в серпні 2015 року між належною йому частиною будинку та земельною ділянкою й будинком за адресою: АДРЕСА_2, група мешканців будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 за підтримки фонду Б. Розенблата незаконно встановили малі архітектурні форми, а саме конструкції, зовні схожі на елементи дитячого майданчика, та металевий паркан.
Установлені конструкції перешкоджають ОСОБА_1 і автомобілям екстрених служб (пожежної, газової, швидкої допомоги тощо) під`їжджати до його будинку, в зв`язку з чим він просить вирішити спір у судовому порядку.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 23 квітня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що доступ до домоволодіння ОСОБА_1 установленими конструкціями не обмежений, апозивач не довів у встановленому законом порядку обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою апеляційного суду Житомирської області від 18 липня 2018 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 23 квітня 2018 року - без змін.
Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи та на підставі належних доказів дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, а доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
17 серпня 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 23 квітня 2018 року та на постанову апеляційного суду Житомирської області від 18 липня 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 07 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
ОСОБА_1 указує, що самочинно встановлені конструкції перешкоджають під`їзду до його домоволодіння, майданчик установлений із порушенням будівельних норм, окрім того діти на майданчику шумлять і заважають позивачеві, а невідомі громадяни розпивають спиртні напої та порушують громадський порядок.
Відзив на касаційну скаргу
Відзив на дану касаційну скаргу до Верховного Суду від інших учасників справи до Верховного Суду не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 20 та 24 серпня 2015 року невстановлені особина землях комунальної власності Житомирської міської ради за адресою: АДРЕСА_1 ,на площі 0,00064 га встановилидитячий майданчик.
За клопотанням позивача в справі проведені судові земельно-технічна та будівельно-технічна експертизи.
Висновком експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 16 серпня 2017 року № 369/17 установлено, що безперешкодний в`їзд автомобільним транспортом на територію належного ОСОБА_1 домоволодіння АДРЕСА_1 , влаштований з тильної межі земельної ділянки, де встановлені металеві ворота.
Експерт ОСОБА_2, допитаний в судовому засіданні суду першої інстанції, пояснив, що він провів натурне обстеження дитячого майданчика в присутності позивача ОСОБА_1 за результатами якого встановлено ряд невідповідностей дитячого майданчика вимогам нормативних документів, однак, його встановлення не перешкоджає безпечному руху транспортних засобів по АДРЕСА_1 та під`їзду до домоволодіння АДРЕСА_1, а порушень норм протипожежної безпеки не встановлено.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.