Постанова
Іменем України
12 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 290/7/19
провадження № 61-19400 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
представник позивача - Крилова Олена Леонідівна,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на постанову Житомирського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Талько О. Б., Коломієць О. С., Шевчук А. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У січні 2019 року акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк", Банк) звернулося до суду з позовом до
ОСОБА_1 , в якому зазначало, що 10 вересня 2016 року між ним та
ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачкою анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.
Позивач зазначав, що за умовами вказаного договору позичальник отримав кредит у розмірі 15 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Своїм підписом у заяві відповідачка підтвердила, що підписана нею заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складає договір про надання банківських послуг.
ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, на вимоги про погашення заборгованості не реагувала, унаслідок чого станом на 16 грудня 2018 року утворилась заборгованість у розмірі 30 834,05 грн, з яких: тіло кредиту - 11 148,84 грн, відсотки за користування кредитом - 9 026,04 грн; пеня - 8 714,69 грн,
а також штрафи відповідно до пунктів 2.1.1.7.6. Умов та Правил надання банківських послуг: штраф (фіксована складова) - 500,00 грн; штраф (процентна складова) - 1 444,48 грн.
Ураховуючи викладене, ПАТ КБ "ПриватБанк" просило суд стягнути з
ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором станом на 16 грудня 2018 року у розмірі 30 834,05 грн та судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Романівського районного суду Житомирської області у складі судді Бабича С. В. від 18 березня 2019 року позов АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь
АТ КБ "ПриватБанк" 28 889,57 грн заборгованості за кредитним договором та 1 799,86 грн судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим,що укладення між сторонами кредитного договору підтверджується змістом анкети-заяви ОСОБА_1, вона погодилася з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між нею та банком договір про надання банківських послуг. Ознайомлення з вказаними документами ОСОБА_1 засвідчила своїм підписом.
Крім того, із виписки по рахунку вбачається, що відповідачка не лише знімала кошти в банкоматі, але й частково погашала заборгованість, тому свідчить про обізнаність її з Умовами та правила надання банківських послуг та Тарифами.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідачки суми штрафу, суд зазначив, що стягнення пені та штрафу суперечить вимогам статті 61 Конституції України і статті 509 ЦК України
й свідчить про намагання позивача застосувати до відповідачки подвійну цивільно-правову відповідальність одного виду за одне й те саме порушення договірного зобов`язання - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором.
Тому суд стягнув 28 889,57 грн заборгованості за кредитним договором,
в тому числі: заборгованість по кредиту - 11 148,84 грн, заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 9 026,04 грн та 8 714,69 - пені.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Романівського районного суду Житомирської області від 18 березня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог АТ КБ "ПриватБанк".
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що матеріали справи не містять доказів того, що саме долучені до позовної заяви витяги з Тарифів обслуговування кредитних карт, а також Умови та Правила надання банківських послуг були надані ОСОБА_1 для ознайомлення й були погоджені нею при підписанні анкети-заяви.
Крім того, банком не надано підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила надання банківських послуг, відсутність
у анкеті-заяві домовленості сторін про розмір кредитного ліміту, порядок та розмір нарахування відсотків, а також неустойки за несвоєчасне повернення кредиту, надані банком витяги з Умов та Тарифів не можуть розцінюватись як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із ОСОБА_1 кредитного договору.
Надані позивачем Умови і правила надання банківських послуг, враховуючи їх мінливий характер, не можна вважати складовою частиною кредитного договору, оскільки вони не підписані та не визнаються позичальником.
Суд послався на відповідну практику Верховного Суду України та Великої Палати Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2019 року до Верховного Суду,
АТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Житомирського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року та залишити в силі рішення Романівського районного суду Житомирської області від 18 березня
2019 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 08 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Романівського районного суду Житомирської області.
У листопаді 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 21 січня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга АТ КБ "ПриватБанк" мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про приєднання, які регулюються положеннями статті
634 ЦК України. Укладення вказаного виду договору підтверджується змістом анкети-заяви, за умовами якої позичальник своїм підписом приєднується і погоджується виконувати Умови та Правила банківських послуг, Тарифи банку, що в цілому складають договір банківського обслуговування. Відсутність підпису позичальника на Умовах та Правилах надання банківських послуг не свідчить про те, що вона не була ознайомлена із ними, а також відсутності між сторонами договірних правовідносин та наявності заборгованості за кредитом. Позичальник отримала кредитні кошти, користувалася ними, частково погашала кредитну заборгованість, проте у зв`язку з порушенням своїх зобов`язань за кредитним договором допустила заборгованість, що підтверджується наданим розрахунком заборгованості. Такі дії відповідачки підтверджують укладення кредитного договору.
Крім того, отримання картки підтверджується фотографуванням
ОСОБА_1 з карткою.
Заявник посилається на те, що суд не врахував відповідну судову практику Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу відповідач до суду не подала.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
10 вересня 2016 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачкою анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (а. с. 10).
До кредитного договору Банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та Правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/
(а. с. 11-26).
За розрахунком Банку станом на 16 грудня 2018 року за ОСОБА_1 утворилася заборгованість у розмірі 30 834,05 грн, з яких: тіло кредиту - 11 148,84 грн, відсотки за користування кредитом - 9 026,04 грн; пеня - 8 714,69 грн, а також штрафи відповідно до пунктів 2.1.1.7.6. Умов та Правил надання банківських послуг: штраф (фіксована складова) -
500,00 грн; штраф (процентна складова) - 1 444,48 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга АТ КБ "ПриватБанк"підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення частково не відповідає.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним(стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку
АТ КБ "ПриватБанк").
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.