ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 350/722/17
провадження № 61-37334 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - ОСОБА_4
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 08 грудня 2017 року в складі судді Калинія Г. В. та на постанову апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 квітня 2018 року в складі колегії суддів Томин О. О., Мелінишин Г. П., Пнівчук О. В.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та просила визнати за нею право власності повністю на все спадкове майно після смерті ОСОБА_5, а саме господарські будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_5, й після його смерті відкрилася спадщина на належне йому нерухоме майно - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
Оскільки на час смерті вона проживала з батьком, уважає, що прийняла спадщину на належне йому нерухоме майно.
Нотаріус відмовив позивачеві у видачі свідоцтва про право на спадщину на сарай та огорожу за вказаною адресою в зв`язку з тим, що житловий будинок знесений, а свідоцтво про право на спадщину на господарські будівлі без житлового будинку не видається.
ОСОБА_1 зазначала, що іншими можливими спадкоємцями крім неї, є її сестра ОСОБА_3 та брат ОСОБА_2, які на дане спадкове майно не претендують.
Ухвалою Рожнятівського районного суду від 10 липня 2017 року до участі в розгляді справи як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено ОСОБА_4 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Рожнятівського районного суду від 08 грудня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із безпідставності позовних вимог, оскільки позивач у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті свого батька, однак, визнати право власності на спадкове майно неможливо у зв`язку з відсутністю його в натурі, оскільки будинок знесений.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 квітня 2018 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, рішення Рожнятівського районного суду від 08 грудня 2017 року - без змін.
Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи та на підставі належних доказів дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, а доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
30 травня 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення першої та апеляційної інстанцій.
Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Указує, що вона як єдиний спадкоємець має право на оформлення права власності на спадкове майно, а відмова нотаріуса та суду в визнанні за нею такого права порушує її законні права та інтереси.
Відзив на касаційну скаргу
Відзив на дану касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_5 на підставі Свідоцтва про право власності на спадщину від 27 грудня 1974 року № 2532 належало домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, яке складалося з житлового буднику, сараю та огорожі.
У 1986 році житловий будинок знесений.
03 грудня 2007 року після смерті ОСОБА_5 нотаріус Рожнятівської державної нотаріальної контори відкрив спадкову справу № 306/2007, у якій зазначено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем.
Листом від 12 серпня 2008 року № 6712 державний нотаріус першої Рожнятівської державної нотаріальної контори Котелко С. Д. повідомив позивача про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька на сарай та огорожу за вказаною адресою в зв`язку з тим, що житловий будинок знесений, а свідоцтво про право на спадщину на господарські будівлі без житлового будинку не видається.
На підставі заяви ОСОБА_5 від 24 січня 1997 року Рожнятівська селищна Рада народних депутатів вилучила в нього земельну ділянку площею 0,05 га за адресою: АДРЕСА_1, і виділила її в постійне користування ОСОБА_4 .
Згідно з довідкою виконавчого комітету Рожнятівської селищної ради від 05 липня 2017 року № 1200 земельна ділянка площею 0,05 га за вказаною адресою та земельна ділянка площею 0,08 га за адресою: АДРЕСА_2, об`єднані в одну, оформлено право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,1330 га для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд і видано Державний акт на право власності на земельну ділянку від 20 березня 2007 року серії ЯД № 880845.
На даний час ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,0934 га, яка знаходиться по АДРЕСА_2, призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, отримав план забудови даної земельної ділянки, що підтверджується копією Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10 січня 2015 року № 32090824.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.