Постанова
Іменем України
13 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 753/8419/15-ц
провадження № 61-252св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом - Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк",
відповідачі за первісним позовом: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2,
відповідач за зустрічним позовом - Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк",
третя особа за зустрічним позовом - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, який діє через адвоката Масленнікову Тетяну Миколаївну, на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 07 серпня 2018 року в складі судді Леонтюк Л. К. та постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2018 року в складі колегії суддів: Кулішенка Ю. М., Ігнатченко Н. В.,
Олійника В. І.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі - ПАТ "Універсал Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Позовна заява ПАТ "Універсал Банк" мотивована тим, що 27 червня
2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Банк Універсальний" (далі - ВАТ "Банк Універсальний") та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі
340 000 доларів США строком на 120 місяців.
Між сторонами кредитного договору 10 липня 2009 року укладено додаткові угоди № 1, № 2, якими збільшено розмір відсотків та встановлено розмір пені.
Крім того, сторони кредитного договору 28 березня 2014 року уклали додаткові угоди № 3 та № 4, якими встановлено, що станом на 28 березня 2014 року фактична заборгованість позичальника за кредитним договором становить 80 677,82 дол. США, також визначено розмір плати за користування кредитом.
З метою забезпечення виконання кредитних зобов`язань, 28 березня
2014 року між ПАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_2 укладено договір поруки, відповідно до умов якого остання поручилася перед кредитором за виконання позичальником усіх його зобов`язань.
Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, проте позичальник свої зобов`язання не виконав, тому 27 січня
2015 року на адресу останнього направлено вимогу про дострокове погашення кредиту, яка не була виконана.
Заборгованість за кредитним договором станом на 18 березня 2015 року становить 77 716,20 дол. США, що складається із: заборгованості за тілом кредиту - 73 224,27 дол. США; заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом - 3 973,01 дол. США; пені - 518,92 дол. США.
На підставі викладеного ПАТ "Універсал Банк" просило стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 77 716,20 дол. США.
У січні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ПАТ "Універсал Банк", третя особа - ОСОБА_1, про визнання поруки припиненою.
Зустрічна позовна заява ОСОБА_2 мотивована тим, що 28 березня 2014 року між ПАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 3, якою збільшено обсяг відповідальності позичальника за кредитним договором без згоди поручителя, а саме: встановлено строкову заборгованість в розмірі 75 356,36 дол. США та підписано новий графік погашення заборгованості. Про підписання додаткової угоди поручителя не повідомили, згоди на його підписання вона не надавала.
Вважала, що відповідно до частини першої статті 559 ЦК України порука припинена, оскільки вона не давала згоди на зміну зобов`язання, передбаченого кредитним договором, яка мала наслідком збільшення обсягу відповідальності позичальника.
На підставі викладеного ОСОБА_2 просила визнати припиненою
з 28 березня 2014 року поруку, яка виникає на підставі договору поруки, укладеного між ВАТ "Банк Універсальний", правонаступником якого є
ПАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 07 серпня 2018 року позов ПАТ "Універсал Банк" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованість за кредитним договором станом на 18 березня 2015 року у розмірі
77 197,28 дол. США, яка складається з: 73 224,27 дол. США - заборгованість за тілом кредиту; 3 973,01 дол. США - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Універсал Банк" пеню за кредитним договором станом на 18 березня 2015 року у розмірі 10 926,90 грн.
У решті вимог первісного позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Універсал Банк" судовий збір у розмірі 3 654 грн.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано припиненою з 28 березня 2014 року поруку, яка виникає на підставі договору поруки, укладеного між ВАТ "Банк Універсальний", правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк", та ОСОБА_2 .
Стягнуто з ПАТ "Універсал Банк" на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 640 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позичальник порушив умови кредитного договору, внаслідок чого виникла заборгованість, яка підлягає стягненню на користь кредитора.
Зобов`язання поручителя перед банком припинилося відповідно до частини першої статті 559 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), оскільки обсяг відповідальності позичальника за кредитним договором збільшився без згоди ОСОБА_2 .
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 05 грудня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позов ПАТ "Універсал Банк" задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь
ПАТ "Універсал Банк" заборгованість за кредитним договором від 27 червня 2007 року у розмірі 77 197, 28 дол. США, що складається із: заборгованості за тілом кредиту - 73 224,27 дол. США; заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом - 3 973,01 дол. США, та пеню - 10 926,90 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Універсал Банк" судовий збір у розмірі 4 567,50 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Універсал Банк" судовий збір у розмірі 4 567,50 грн.
У задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_2 була ознайомлена з обсягом відповідальності ОСОБА_1 станом
на 28 березня 2014 року та погодилася бути поручителем за вказаними зобов`язаннями.
Після 28 березня 2014 року додаткових угод, які змінювали зобов`язання, забезпечене порукою до кредитного договору без згоди поручителя, між
ПАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1 не укладалось, підстави для припинення поруки на підставі частини першої статті 559 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відсутні.
Оскільки позичальник порушив кредитні зобов`язання, забезпечені договором поруки, то відповідачі за первісним позовом несуть солідарну відповідальність перед кредитором.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, який діє через адвоката
Масленнікову Т. М., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості з позичальника та постанову апеляційного суду, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
ОСОБА_2 судові рішення в частині вирішення позовних вимог до поручителя не оскаржувала, тому відповідно до частини першої
статті 400 ЦПК України (тут і далі в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 460-IX) рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду в цій частині не переглядаються.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що банк не надав до суду оригінал заяви на видачу готівки за кредитним договором.
Банк не довів наявності заборгованості за кредитним договором, розрахунок є неправильним. Позичальник не погоджується з розрахунком кредитора. У розрахунку не зазначено всіх дат погашення відповідачем тіла кредиту та відсотків за його користування.
Повідомлень щодо необхідності дострокового повернення всієї суми кредиту позичальнику від кредитора у порядку, передбаченому законодавством, не надходило, тому на момент подачі позовної заяви права позивача жодним чином не були порушені, тому позов був поданий передчасно. У матеріалах справи відсутні будь-які докази отримання відповідачем письмової вимоги про дострокове повернення кредитів.
Позивачем не доведено факт повідомлення відповідача про необхідність дострокового повернення кредитів, тому його вимоги є передчасними та не можуть бути задоволені судом.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2019 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
22 березня 2019 року справу передано до Верховного Суду.
У березні 2019 року ОСОБА_1, який діє через адвоката
Масленнікову Т. М., звернувся до суду із заявою про повернення касаційної скарги без розгляду.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд під час вирішення питання про повернення касаційної скарги без розгляду
Главою 2 "Касаційне провадження" розділу V "Перегляд судових рішень" ЦПК України передбачено, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право відкликати її до постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження (частина тертя статті 398 ЦПК України) або відмовитися від неї до закінчення касаційного провадження (частина четверта статті 398 ЦПК України).
Разом з тим, нормами ЦПК України не передбачено права особи, яка подала касаційну скаргу, звернутися до суду із заявою про повернення касаційної скарги без розгляду.
Верховний Суд неодноразово листами повідомляв ОСОБА_1 та його представника про можливість звернення до суду із заявою про відмову від касаційної скарги, проте така заява до суду не була подана.
На підставі викладеного у задоволенні заяви ОСОБА_1, який діє через адвоката Масленнікову Т. М., про повернення касаційної скарги без розгляду необхідно відмовити.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 27 червня 2007 року між ВАТ "Банк Універсальний", правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 340 000 дол. США строком на 120 місяців.
Між банком та позичальником 10 липня 2009 року укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору, за умовами якої сторони внесли уточнення порядку погашення грошових зобов`язань та погодили, що за порушення термінів сплати грошових зобов`язань позичальника за договором банк має право додатково нарахувати пеню. Позичальник зобов`язується її сплатити в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (далі - НБУ) від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу (пункт 1.5.1).