ПОСТАНОВА
Іменем України
19 лютого 2020 року
Київ
справа №580/3262/19
адміністративне провадження №К/9901/2574/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 580/3262/19
за позовом ОСОБА_1 до Соснівського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про визнання протиправними та скасування постанов
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року, постановлену в складі головуючого судді Гаращенка В. В.,
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Федотова І. В., суддів: Єгорової Н. М., Сорочка Є.О.,
У С Т А Н О В И В :
I. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Соснівського відділу Державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (далі - відповідач), в якій просив:
1.1. визнати протиправною та скасувати постанову від 05 вересня 2018 року за виконавчим провадженням № 48679194, що винесена старшим державним виконавцем Соснівського відділу Державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Шемчук А. В. про стягнення із позивача штрафу у розмірі 4 301 грн 76 коп.;
1.2. визнати протиправною та скасувати постанову від 15 березня 2017 року за виконавчим провадженням № 48679194, що винесена старшим державним виконавцем Соснівського відділу Державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Шемчук А.В. про стягнення із позивача витрат виконавчого провадження у розмірі 502 грн 07 коп.
2. 08 вересня 2019 року державним виконавцем Соснівського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції на виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси відкрито виконавче провадження № 48679194 на підставі виконавчого листа № 2-173/11 від 04 квітня 2011 року.
3. Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку.
4. Враховуючи невиконання виконавчого листа № 2-173/11 від 04 квітня 2011 року, постановою державного виконавця Соснівського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції Шемчук А. В. від 05 вересня 2018 року № 48679194 накладено штраф на ОСОБА_1 на користь стягувача, в розмірі 4301 грн 76 коп.
5. 15 березня 2017 року постановою державного виконавця стягнуто з боржника витрати за проведення виконавчих дій всього у сумі 502 грн 07 коп.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій в цій справі та мотиви їхнього ухвалення
6. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року, закрито провадження в адміністративній справі та роз`яснено позивачу право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
7. Закриваючи провадження, суд першої інстанції виходив з того, що в справі, яка розглядається, оскаржуване рішення прийняте у межах виконавчого провадження з виконання виконавчого листа, який у свою чергу виданий на виконання рішення місцевого цивільного суду, отже такий спір повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства.
8. Суд апеляційної інстанції зазначив, що посилання позивача на частину другу статті 74 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404 -) є помилковим, оскільки ці положення стосуються виключно виконавчих проваджень, у яких виконуються не рішення судів, а рішення інших органів. Крім того, зазначена норма стосується виконавчих проваджень, які відкрито з виконання згаданих постанов виконавця, які в силу пункту 5 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII є виконавчими документами.
9. Суд апеляційної інстанції, послався на висновки Верховного Суду України, викладені у постановах від 24 лютого 2016 року в справі № 6-3077цс15, від 11 листопада 2015 року в справі № 6-2187цс15, від 16 листопада 2016 року в справі № 216/749/14-ц та зауважив, що Велика Палата Верховного Суду від цих висновків відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не відступала, а тому підстави для їх неврахування при розгляді цієї справи відсутні.
ІII. Касаційне оскарження
10. На зазначені ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду позивачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 21 січня 2020 року.
11. У касаційній скарзі позивач зазначає, що оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального справа, просить їх скасувати та направити справу для продовження розгляду.
12. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач посилається на вимоги частини другої статті 74 Закону № 1404-VIII, а також відповідні, на думку позивача, правові позиції Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року в справі № 921/16/14-г/15, від 06 червня 2018 року в справі № 127/9870/16-ц, від 10 квітня 2019 року в справі № 766/740/17-ц, від 07 лютого 2019 року в справі № 927/769/16 та в постанові Верховного Суду від 16 вересня 2019 року в справі № 681/1637/18.
13. Касаційна скарга позивача не містить клопотання про здійснення розгляду справи за його участі або за участі його представника.
14. 29 січня 2020 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження відповідача та витребувано з Черкаського окружного адміністративного суду справу № 580/3262/19.
15. 05 лютого 2020 року справа № 580/3262/19 надійшла до Верховного Суду.
16. Станом на час розгляду справи у Верховному Суді відзив на касаційну скаргу у встановлений законом строк не надходив.
ІV. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
17. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
18. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
19. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
20. За визначенням пунктів 1 та 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
21. Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
22. Положеннями пунктів 6, 7 розділу XІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1404-VIII визначено, що рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
23. Згідно зі статтею 1 Закону № 1404-VІІІвиконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
24. За нормами статті 2 Закону № 1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад, зокрема забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.