ПОСТАНОВА
Іменем України
19 лютого 2020 року
Київ
справа №204/2130/16-а
адміністративне провадження №К/9901/23673/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В. М.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Управління патрульної поліції в м. Дніпрі Департаменту патрульної поліції на додаткову постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2017 року (головуючий суддя - Чепурнов Д.В., судді - Сафронова С.В., Мельник В.В.) у справі
за позовом ОСОБА_1
до Інспектора роти №2 батальйону №1 Управління патрульної поліції м. Дніпропетровськ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшого сержанта поліції Яворського І.К.
про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати дії інспектора роти №2 батальйону №1 Управління патрульної поліції у м. Дніпропетровськ старшого сержанта поліції Яворського І.К. протиправними;
- визнати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ПС3 №071086 від 21.02.2016 року нечинною;
- постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ПС3 №071086 від 21.02.2016 року скасувати, а справу про адміністративне правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 і ч.1 ст.126 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю у його діях складу вказаного правопорушення.
Позов обґрунтовано тим, що дії відповідача при винесенні постанови від 21.02.2016 року є протиправними, тому оскаржувана постанова є протиправною, складена за відсутності належних доказів та з грубим порушенням законодавства.
Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2016 року по справі №204/2130/16-а/16 позов було задоволено.
Визнано дії інспектора роти №2 батальйону №1 Управління патрульної поліції м. Дніпропетровськ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшого сержанта поліції Яворського І.К. щодо винесення постанови серії ПС3 №071086 від 21.02.2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 та ч.1 ст. 126 КУпАП протиправними.
Скасовано постанову серії ПС3 №071086 від 21.02.2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 та ч.1 ст.126 КУпАП. Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 за ч.2 ст. 122 та ч.1 ст. 126 КУпАП закрито, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року по справі №204/2130/16-а/16 постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2016 року було скасовано та прийнято нову постанову.
Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано дії інспектора роти №2 батальйону №1 Управління патрульної поліції м. Дніпропетровськ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшого сержанта поліції Яворського І.К. щодо винесення постанови серії ПС3 №071086 від 21 лютого 2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 та ч.1 ст.126 КУаАП протиправними.
Скасовано постанову серії ПС3 №071086 від 21 лютого 2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 та ч.1 ст. 126 КУпАП.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
23 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про прийняття додаткового рішення про стягнення на його користь з відповідача судовий збір у розмірі 551,20 грн. сплачений за подання адміністративного позову.
Додатковою постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2017 року було доповнено резолютивну частину постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року абзацом наступного змісту: " Стягнути з Управління патрульної поліції м. Дніпропетровськ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений за подання адміністративного позову у розмірі 551 грн. (п`ятсот п`ятдесят одна) гривень 20 копійок."
Додаткову постанову обґрунтовано тим, що заявником під час подання адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 551,20 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.519470155.1 від 14 березня 2016 року. Однак, при прийнятті судового рішення про частково задоволення позовних вимог ОСОБА_1, судом апеляційної інстанції не було вирішено питання щодо стягнення на користь позивача суми судового збору, сплаченого за подання адміністративного позову у розмірі 551,20 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
22 лютого 2017 року Управління патрульної поліції в м. Дніпрі Департаменту патрульної поліції звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на додаткову постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2017 року, в якій просило її скасувати.
На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник указав на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме на те, що судом не враховано, що позивач був звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення згідно статті 288 КУпАП, отже з відповідача, як суб`єкта владних повноважень не повинні стягуватись кошти, що були сплачені позивачем. Вказував, що аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України в своїй постанові від 13.12.2016 по справі №306/17/16-а.
Позивачем були надані Суду заперечення на касаційну скаргу, в яких він вказав, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита, а звільнення позивача від сплати судового збору за подання вказаного позову, положення статті 288 КУпАП не містять. Крім того, зазначає, що його не було звільнено від сплати судового збору та ухвалою від 03.03.2016 року суддею Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Токар Н.В. було залишено його позов без руху у зв`язку із необхідністю сплатити судовий збір в розмірі 551,20грн.
Клопотань щодо розгляду справи за обов`язкової участі сторін від учасників справи не надходило до суду касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 18 лютого 2020 року зазначену касаційну скаргу призначено до розгляду.
ІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
Частиною четвертою статті 288 КУпАП передбачено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
У відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
У відповідності до ч. 1 ст. 98 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.
Положеннями частини першої статті 286 КАС України передбачено, що предметом спору у справах про притягнення до адміністративної відповідальності можуть бути рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.