ПОСТАНОВА
Іменем України
04 лютого 2020 року
Київ
справа №826/17878/14
адміністративне провадження №К/9901/8131/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2015 (Головуючий суддя Арсірій Р.О.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2015 (Головуючий суддя Борисюк Л.П., судді: Петрик І.Й., Собків Я.М.)
у справі № 826/17878/14
за позовом Публічного акціонерного товариства "Київхімпостач"
до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві
третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегалайн Капітал Груп"
про визнання протиправними та скасування рішень, -
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2014 року Публічне акціонерне товариство "Київхімпостач" (далі - позивач, ПАТ "Київхімпостач") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегалайн Капітал Груп" (далі - ТОВ "Мегалайн Капітал Груп"), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.11.2014 № 0000881501.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2015, адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2015 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що позивачем включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 26370558,14 грн. по контрагенту ТОВ "Мегалайн Капітал Груп", однак по даному контрагенту ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області було знято податкові зобов`язання актом № 4458/15-53-22-06/38572882 від 08.08.2014 "Про результати перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства". Таким чином, як зазначає відповідач, позивачем завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ в розмірі 9691019 у вказаних періодах. Також під час детального аналізу податкового кредиту за перевіряємий період, як вбачається з акта перевірки та пояснень відповідача, встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту було включено податкові накладні виписані з порушенням чинного законодавства на загальну суму ПДВ 4431782 грн., за вересень 2013 року, жовтень 2013 року, грудень 2013 року.
Позивач процесуальним правом надати заперечення на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2018 касаційну скаргу було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами відповідача згідно із підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, на підставі наказу від 02.09.2014 № 1750, направлень від 03.09.2014 № 1807/26-54-15-01, № 1808/26-54-15-01, № 1809/26-54-15-01 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування ПАТ "Київхімпостач" від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за листопад 2012 року, січень 2013 року, червень-грудень 2013, січень- липень 2014 року, за результатами якої складено акт від 23.09.2014 № 1059/26-54-15-01-15/5539123 та зроблено висновок про порушення позивачем вимог статті пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення частини від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду на загальну суму ПДВ в розмірі 14 122 801 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 05.11.2014 прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000881501, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 14 122 801 грн.
Суд першої інстанції, висновки якого підтримала колегія суддів суду апеляційної інстанції та погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з такого.
Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.
Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Податкова накладна, згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.