ПОСТАНОВА
Іменем України
18 лютого 2020 року
Київ
справа №П/811/2179/15
адміністративне провадження №К/9901/10163/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області до Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради про стягнення коштів, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.03.2016, прийняту у складі головуючого судді Жука Р.В., та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2016, постановлену у складі колегії суддів: Щербака А.А. (головуючий), Суховарова А.В., Баранник Н.П.
І. Суть спору
1. У липні 2015 року Державна фінансова інспекція в Кіровоградській області (далі - ДФІ в Кіровоградській області) звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради (далі - Управління), в якому просила суд стягнути в дохід державного бюджету кошти, отримані без встановлених законом підстав та з порушенням законодавства в сумі 467781,62 грн.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ДФІ в Кіровоградській області зазначила, що в результаті проведеної планової ревізії фінансово-господарської діяльності Управління за період з 01.01.2011 по 01.01.2015, встановлено ряд порушень, які зафіксовані в акті від 31.03.2015 №08-09/8. З метою усунення виявлених порушень Інспекцією винесено лист-вимогу від 14.04.2015 №11-08-14-14/2053.
3. Позивач також зазначає, що в ході ревізії встановлено факт нанесення збитків виявлених порушень, які залишилися невідшкодованими, на загальну суму 467781,62 грн.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Судами попередніх інстанцій установлено, що у період з 02.02.2015 по 24.03.2015 посадовими особами ДФІ в Кіровоградській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Управління за період з 01.01.2011 по 01.01.2015.
5. За результатами проведеної перевірки ДФІ в Кіровоградській області складено такі документи:
5.1. - акт ревізії фінансово-господарської діяльності Управління від 31.03.2015 № 08-09/9;
попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства від 14.04.2015 № 11-08-14-14/2055;
5.2. -лист-вимога від 14.04.2015 № 11-08-14-14/2053 "Про усунення порушень, виявлених при проведенні ревізії".
6. Не погодившись з листом-вимогою від 14.04.2015 № 11-08-14-14/2053, відповідач оскаржив його в судовому порядку.
7. Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.06.2015 по справі №П/811/1511/15, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2015, в задоволені позовних вимог підприємства відмовлено в повному обсязі (том 2, а.с.170-172, 180-183).
8. У зв`язку з тим, що відповідачем не було в добровільному порядку відшкодовано завдані збитки, ДФІ в Кіровоградській області звернулася до суду з цим позовом.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
9. Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.03.2016 позов задоволено частково. Суд першої інстанції постановив стягнути з Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради в дохід державного бюджету кошти, отримані без установлених законом підстав та з порушенням законодавства в сумі 364699,67 грн. У задоволені решти позовних вимог відмовив.
10. Задовольняючи позов в частині, суд першої інстанції зазначив, що позивач як суб`єкт владних повноважень довів правомірність та обґрунтованість завданих збитків у розмірі 364699,67 грн., добровільно збитки відшкодовані не були, відтак підлягають стягненню.
11. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01.06.2016 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Касаційне оскарження
12. У касаційні скарзі ДФІ в Кіроворгадській області, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
13. У доводах касаційної скарги позивач, зокрема, зазначає, що лист-вимога ДФІ в Кіровоградській області не покладає обов`язку на Управління щодо стягнення збитків у судовому порядку, а тому підстави для такого звернення відсутні. Натомість, контролюючий орган мав сам звернутися до суду в інтересах держави з вимогами про стягнення з винних осіб матеріальної шкоди, з орендарів збитків та довести у суді правомірність та обґрунтованість своїх вимог, викладених у акті ревізії та листі-вимозі.
14. Заперечень на касаційну скаргу не надійшло.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
15. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
16. Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України від 26.01.1993 № 2939-ХІІ "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (далі - Закон № 2939).
17. Згідно зі статтею 2 Закону України № 2939, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобовязань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообовязкового державного соціального страхування, бюджетних установах і субєктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообовязкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усуненнявиявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
21. Статтею 10 Закону України № 2939 визначені права органу державного фінансового контролю, серед яких зокрема надано право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.
22. Згідно з пунктом 10 статті 10 Закону № 2939-ХІІ органу державного фінансового контролю надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а відповідно до пункту 13 цієї норми - при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.
23. Відповідно до частини другої статті 15 Закону № 2939-XII законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.
24. Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23.04.2011 № 499/2011 (далі - Положення) Державна фінансова інспекція України (далі - Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
18. Відповідно до підпункту 4 пункту 4 Положення Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
19. Пунктом 6 Положення передбачено, що Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
20. Також Положенням передбачено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.
VI. Оцінка Верховного Суду
21. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
22. Аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.