ПОСТАНОВА
Іменем України
19 лютого 2020 року
Київ
справа № 812/1509/17
провадження №К/9901/47804/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року (суддя Ірметова О.В.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року (Сухарьок М.Г., Блохін А.А., Гаврищук Т.Г.),
І. Суть спору
1. У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - ГУ НП), в якому просив:
1.1 визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП від 19 серпня 2017 року № 2996 "Про покарання окремих поліцейських УПН ГУ НП в Луганській області" в частині звільнення ОСОБА_1 з лав Національної поліції України;
1.2 визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП від 19 вересня 2017 року № 654 о/с "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби;
1.3 зобов`язати ГУ НП поновити ОСОБА_1 в посаді начальника 2-го міжрайонного відділу Управління протидії наркозлочинності ГУ НП з 20 вересня 2017 року;
1.4 стягнути з ГУ НП на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 20 вересня 2017 року по день подання позову у сумі 14760 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтував тим, що службове розслідування проведено поверхово, упереджено, всіх обставин щодо поставленого позивачу за провину вчинку не з`ясовано, тож висновки, яких дійшов відповідач, безпідставні.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. Наказом ГУ НП від 13 липня 2017 року № 2458 призначено службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими УПН ГУНП в Луганській області.
4. Наказом ГУ НП від 13 липня 2017 року № 494 о/с "По особовому складу" ОСОБА_1 був відсторонений від виконання службових обов`язків на час проведення службового розслідування з 13 липня 2017 року.
5. За результатами службового розслідування складено висновок від 18 серпня 2017 року, за змістом якого:
визнано, що "відомості щодо порушень службової дисципліни з боку начальника другого міжрайонного відділу УПН ГУНП в Луганській області майора поліції ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження" (пункт 2);
"за особисту недисциплінованість, грубе порушення вимог статті 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, статей 18, 23, 27 та 28 Закону України "Про Національну поліцію" та пункт 5.7 Методичних рекомендацій щодо алгоритму дій користувачів в організації формування Інтегрованої інформаційно-пошукової системи ОВС України, що виразилась у проведенні перевірки фізичної особи у ІІПС "Армор" не в службових цілях, невжитті заходів по запобіганню можливого правопорушення стосовно фізичної особи, до якої проявляє інтерес раніш засуджена за скоєння тяжких злочинів особа, тобто фактичному сприянні у злочинній діяльності зазначеної особи та неінформування за вказаним фактом безпосереднього керівництва, що могло призвести до тяжких наслідків, начальника другого міжрайонного відділу УПН ГУНП в Луганської області майора поліції ОСОБА_1 звільнити з лав Національної поліції" (пункт 4).
6. Підставами для такого висновку стало те, що, як встановлено під час службового розслідування, до ОСОБА_1 звернулася особа ОСОБА_3 з проханням дізнатися про особу ОСОБА_4 ; не маючи особистого доступу до ІІПС "Армор" звернувся до оперуповноваженого УПН ГУ НП ОСОБА_6 для отримання інформації щодо ОСОБА_4 . Факт проведення перевірок по облікам ІІПС "Армор" стосовно ОСОБА_4 саме 05 липня 2017 року підтверджується відомостями, наданими Управлінням інформаційної підтримки та координації поліції " 102".
7. Суди також зазначили, що відповідно до інформації Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУ НП ОСОБА_1 доступу до інформаційних підсистем НПУ та МВС через УІАП ГУНП в Луганській області не отримував.
8. Відтак ГУ НП видало наказ від 19 серпня 2017 року № 2996 "Про покарання окремих поліцейських УНП ГУНП в Луганській області", яким начальника 2-го міжрайонного відділу Управління протидії наркозлочинності ГУ НП, майора поліції ОСОБА_1, звільнено з лав Національної поліції. З цим наказом позивач ознайомлений 21 вересня 2017 року.
9. На цій підставі ГУ НП 19 вересня 2017 року видало наказ № 654 о/с "По особовому складу", відповідно до якого майора поліції ОСОБА_1, начальника 2-го міжрайонного відділу Управління протидії наркозлочинності ГУ НП звільнено зі служби в поліції за статтею 77 частиною першою пункт 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), з 19 вересня 2017 року з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 16 років 01 місяць 13 днів, з виплатою компенсації за невикористану відпустку у кількості 27 діб". Підстава: наказ ГУ НП від 19 серпня 2017 року.
ІІІ. Рішення судів попередніх інстанцій та мотиви їх ухвалення.
10. Луганський окружний адміністративний суд постановою від 7 грудня 2017 року відмовив у задоволенні позову.
11. Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 28 лютого 2018 року залишив постанову суду першої інстанції без змін.
12. Суди попередніх інстанцій зазначили, що службове розслідування відповідач провів з дотриманням процедури, зокрема зауважив, що був рапорт т.в.о. начальника УПН ГУНП підполковника поліції Несвітайла В.В. від 13 липня 2017 року; видано наказ про призначення та проведення службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими УПН ГУ НП; відібрано пояснення в особи, щодо якої проводиться службове розслідування - ОСОБА_1 ; відібрано пояснення інших осіб; зібрано іншу інформацію, відтак складено висновок за результатами службового розслідування від 18 серпня 2017 року.
13. З приводу встановлених фактичних обставин щодо вчинення поставленого позивачу за провину проступку, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що відповідач дійшов обґрунтованого висновку про здійснення ОСОБА_1 на звернення сторонньої особи, яка не пов`язана з виконанням завдань, покладених на поліцію, неавтоматизований доступ до ІІПС, використовуючи право доступу підлеглої йому особи, та здійснив обробку даних ІІПС "Армор" з метою, не пов`язаною з виконанням функціональних обов`язків, чим порушив вимоги статті 7 "Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ", статей 18, 23, 27 та 28 Закону України "Про Національну поліцію" та пункту 5.7 Методичних рекомендацій щодо алгоритму дій користувачів в організації формування Інтегрованої інформаційно-пошукової системи ОВС України.
14. Посилання позивача та його представника на те, що в ІІПС "Армор" не було даних відносно ОСОБА_4 та ніякої інформації ОСОБА_3 не передано суди попередніх інстанцій відхилили як безпідставні.
15. Також з посиланням на частину третю статті 10 Закону України "Про захист персональних даних" суди зазначили, що позивач та його представник не надали належних та допустимих доказів щодо необхідності отримати інформацію стосовно ОСОБА_7 для виконання службових обов`язків.
IV. Касаційне оскарження
16. У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і направити справу на новий розгляд.
17. Серед іншого зазначив, що суди першої та апеляційної інстанції надали хибну правову оцінку спірним правовідносинам, адже не дослідили усіх доказів, які мали значення для повного і об`єктивного встановлення обставин справи. Зокрема поза увагою суди залишили документи щодо функціональних обов`язків позивача (за посадою, яку він обіймав), його службову характеристику, атестаційний лист при призначенні на посаду, довідку щодо накладених дисциплінарних стягнень, а також не вивчили в повному обсязі Методичні рекомендації щодо алгоритму дій користувачів з організації формування Інтегрованої інформаційно-пошукової системи ОВС України. Позивач вважає, що ці докази мають значення для вирішення питання про співмірність застосованого до нього стягнення, адже іншу посадову особу, причетну до діяння, яке поставили за провину позивачу, і яку тим самим наказом ГУ НП визнано винною, не звільнили зі служби, а обмежилися зауваженням.
18. З приводу необхідності дослідження Методичних рекомендацій щодо алгоритму дій користувачів з організації формування Інтегрованої інформаційно-пошукової системи ОВС України позивач зазначив, що за цим документом він не є користувачем цієї системи і не мав до неї доступу. Суди не вивчили належним чином цього документа, тому безпідставно погодилися з висновком відповідача про порушення ним заборон, передбачених пунктом 5.7 цих Рекомендацій.
19. ГУ НП подало відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити оскаржені судові рішення без змін. Зокрема відповідач пояснив, що позивач мав доступ до ІІПС, був включений до переліку користувачів цієї системи, а тому зобов`язаний дотримуватися правил і обмежень щодо роботи з інформацією, яка там зберігається. Також відповідач зазначив, що суди в повному обсязі дослідили докази, які мали значення для встановлення обставин справи і надали правильну правову оцінку спірним відносинам. Доводи позивача про не співмірність покарання зі скоєним відповідач вважає безпідставними, у зв`язку з чим зауважив, що для того, щоб зайти в систему для отримання потрібної інформації, позивач скористався обліковим записом свого підлеглого ОСОБА_6 . Між тим, позивач був на керівній посаді, а це покладає на нього більший обсяг відповідальності.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування.
20. Відповідно до статті 59 Закону України від 2 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII) служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
21. За частиною першою статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
22. Згідно з частинами першою, другою статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
23. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
24. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
25. Пунктом 4 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 580-VIII передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
26. За пунктом 9 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 23 грудня 2015 року № 901-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" на поліцейських поширено дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України"
27. Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.