ПОСТАНОВА
Іменем України
19 лютого 2020 року
Київ
справа №815/4354/17
провадження №К/9901/46960/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа - Міністерство інфраструктури України, про скасування наказу, поновлення на публічній службі та стягнення заробітної плати, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: Потоцької Н. В. (головуючий), Самойлюк Г. П., Тарасишиної О. М., та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: Запорожана Д. В. (головуючий), Яковлєва О. В., Танасогло Т. М.
І. Суть спору
1. У серпні 2017 року ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі також Укртрансбезпека, відповідач), у якому позивач просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ Укртрансбезпеки № 1420к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Управління Укртрансбезпеки в Одеський області;
2. зобов`язати відповідача поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Укртрансбезпеки в Одеський області;
3. стягнути з Укртрансбезпеки заробітну плату за весь час вимушеного прогулу.
2. В обґрунтування позову позивач зазначав, що його звільнення відбулося неправомірно, без дотримання процедури та належного погодження повноважними особами, а також без його волевиявлення, адже із заявою про звільнення позивач не звертався.
3. Відповідач позов не визнав. У запереченні проти позову наголошував на його безпідставності з огляду на дотримання норм законодавства при виданні наказу про звільнення позивача за угодою сторін.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Наказом від 28 квітня 2016 року № 784-к ОСОБА_1 призначений на посаду заступника начальника Управління - начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті Управління Укртрансбезпеки в Одеський області з 29 квітня 2016 року.
5. Згідно з наказом від 30 червня 2016 року № 1879-к ОСОБА_1 успішно пройшов випробування на зазначеній посаду з 30 червня 2016 року.
6. Наказом від 2 березня 2017 року № 259-к ОСОБА_1 призначений на посаду начальника Управління Укртрансбезпеки в Одеський області.
7. 27 липня 2017 року у зв`язку із перебуванням на лікарняному, ОСОБА_1 звернувся до Державної служби України з безпеки на транспорті із службовою запискою № 5645/31-17 щодо покладання обов`язків начальника Управління Укртрансбезпеки в Одеський області на начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на залізничному транспорті Куманова В. К. з 27 липня 2017 року. До цього листа додана письмова згода останнього на виконання обов`язків начальника Управління Укртрансбезпеки в Одеський області з 27 липня 2017 року на період лікарняного ОСОБА_1 .
8. 31 липня 2017 року наказом Укртрансбезпеки № 1420к ОСОБА_1 звільнений із займаної посади відповідно до пункту 1 статті 36 КЗпП України, частини другої статті 86 Закону України "Про державну службу".
9. Підставою для звільнення в наказі зазначено: заяву ОСОБА_1, погодження Міністерства інфраструктури України від 27 липня 2017 року № 7262/10/10-17.
10. Позивач ознайомлений із цим з наказом 31 липня 2017 року.
11. Також суди встановили, що з 27 липня 2017 року по 8 серпня 2017 року ОСОБА_1 перебував на лікарняному.
12. Своєю чергою, Укртрансбезпека надала до суду заяву за підписом ОСОБА_1 із проханням звільнити з займаної посади за угодою сторін, без дати.
13. Відповідач також надав погодження Міністерства інфраструктури України за від 27 липня 2017 року № 7262/10/10-17 за умови дотримання вимог законодавства.
14. Також в аспекті предмету доказування суди встановили, що заява про звільнення позивача за угодою сторін не містить інформації про дату її складання або про дату з якої особа звільняється (за домовленістю). Резолюція на заяві позивача - 31 липня 2017 року; наказ № 1420к про звільнення ОСОБА_1 датований 31 липня 2017 року; сама ж заява не містить ані погодженої дати, ані дати її написання.
15. До того ж суди констатували відсутність погодження на звільнення ОСОБА_1 з боку голови Одеської обласної державної адміністрації, як того вимагало чинне законодавство.
16. У суді апеляційної інстанції позивач заявляв, що не подавав відповідачу влітку 2017 року будь-яких заяв про звільнення. Раніше, на початку 2017 року, він писав таку заяву для керівництва - "на всяк випадок", однак, у спосіб встановлений законодавством її (заяву) не подавав, і будь-якого бажання звільнитися не мав та не має, у тому числі влітку 2017 року.
17. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року було витребувано у відповідача оригінал заяви про звільнення, пояснення яким чином зазначена заява потрапила до відповідача, пояснення обставин реєстрації зазначеної заяви, також було запропоновано відповідачу направити свідків надання зазначеної заяви позивачем або отримання її в інший спосіб.
18. На виконання вищенаведеної ухвали відповідач повідомив суду, що заява про звільнення позивача була подана 27 липня 2017 року до Управління (м. Київ) невідомим співробітником Управління Укртрансбезпеки в Одеській області (мова оригіналу), у невідомий спосіб, невідомо кому, поза службою діловодства (канцелярією).
19. Згідно з листом Одеської обласної державної адміністрації від 18 вересня 2017 року № Ш-4616-в/п-07 пропозицій щодо погодження звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Управління Укртрансбезпеки в Одеській області від Державної служби України з безпеки на транспорті до обласної державної адміністрації не надходило.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
20. Одеський окружний адміністративний суд постановою від 11 жовтня 2017 року (з урахуванням ухвали цього суду від 17 жовтня 2017 року про виправлення описки), яку залишено без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2018 року, позов задовольнив повністю:
20.1. визнав протиправним та скасував наказ Укртрансбезпеки № 1420к;
20.2. поновив ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Укртрансбезпеки в Одеський області з 31 липня 2017 року;
20.3. стягнув з Укртрансбезпеки на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 31 липня 2017 року по 11 жовтня 2017 року в розмірі 34529,00 гривень.
21. Ухвалюючи такі рішення, суди виходили з того, що заява позивача, на підставі якої видано наказ про його звільнення, не містить інформації про дату її складання або про дату з якої особа звільняється (за домовленістю). Також суди констатували відсутність погодження звільнення позивача в установленому порядку.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
22. Відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.
23. Як і під час судового розгляду в судах першої й апеляційної інстанцій, у касаційній скарзі позивач наполягає на незаконності спірного наказу з огляду на наявність заяви позивача про звільнення та дотримання встановленої процедури погодження.