ПОСТАНОВА
Іменем України
19 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 750/8580/16-а
адміністративне провадження № К/9901/11742/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 13.10.2016р. (суддя - Литвиненко І.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016р. (судді - Мамчур Я.С., Горяйнов А.М., Троян Н.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив:
визнати незаконним та скасувати рішення Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у переході з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
зобов`язати Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України перевести його з пенсії по інвалідності на пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з дня подачі такої заяви.
Просив поновити строк звернення до суду.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідачем протиправно відмовлено йому у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію зі зменшенням пенсійного віку, оскільки відсутні первинні документи, підтверджуючі нарахування йому заробітної плати у подвійному розмірі у липні 1986 року, як доплату за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Вважає дії відповідача протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах закону.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 13.10.2016р. позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування рішення Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у переході з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" залишено без розгляду. (а.с. 38 - 39)
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 13.10.2016р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016р., позов задоволено частково.
Визнано незаконними дії Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у переході з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов`язано Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України перевести позивача з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" починаючи з 23.05.2016р.
В іншій частині позову відмовлено.
З ухваленими у справі рішеннями не погодився відповідач, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що позивачем не надано первинних документів, які б підтверджували його участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у липні 1986 року. Вказана у довідці форми №122 доплата у розмірі 21,70 крб не підтверджена іншими документами, як заробітна плата, виплачена позивачу у подвійному розмірі за роботу в зоні відчуження, а тому призначити пенсію відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" немає законних підстав.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просив залишити її без задоволення, а судові рішення без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, в ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1, виданим 15.04.1991р. (а.с. 4)
Згідно копії наказу від 23.07.1986р. №170-ок по Автомобільній колоні № 2236 позивача відряджено до м. Чорнобиль для перевезення вантажів. (а.с. 16)
Відповідно до копії особового рахунку позивача №405 в липні 1986 року останній отримав доплату, в рахунку якого міститься запис про виплату заробітної плати в двохкратному розмірі 21,70 крб. (а.с. 15)
Згідно довідки Чернігівського автотранспортного підприємства №17462 від 13.01.1993р. №48 позивач в період з 24.07.1986р. по 25.07.1986р. знаходився у 30-ти кілометровій зоні в м. Чорнобилі по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. За період з 24.07.1986р. по 25.07.1986р. позивачу виплачена підвищена заробітна плата у подвійному розмірі в сумі 30,18 крб. (а.с. 11)
02.07.2015р. позивач звернувся до відповідача із заявою про перехід із пенсії по інвалідності, призначеної на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". (а.с. 8)
Протоколом відповідача від 31.07.2015р. позивачу відмовлено у задоволенні такої заяви. (а.с. 9)
При цьому позивача повідомлено про те, що на підтвердження участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС позивачем надано довідку ПАТ "Чернігівське автотранспортне підприємство 17462" форми №122. В свою чергу управлінням Пенсійного фонду проведено зустрічну перевірку первинних документів, які підтверджують факт перебування у зоні відчуження, в ході якої відповідачу надано наступні документи - особовий рахунок по заробітній платі №405 за 1986 рік, наказ про відрядження Автомобільної колони №2236 від 23.07.1986р. №170-ок. Згідно зазначеного наказу позивач був відряджений для перевезення вантажів в м. Чорнобиль з липня 1986 року. У довідці від 01.07.2015р. №267 ПАТ "Чернігівське автотранспортне підприємство 17462" вказує, що за період з 23.07.1986р. по 24.07.1986р. позивачу виплачена підвищена заробітна плата в двократному розмірі в сумі 21,70 крб, а відповідно до даних особового рахунку 1986 року інформація про оплату роботи в зоні відчуження (кількість днів, сума) і за що виплачена сума 21,70 крб не зазначено.