ПОСТАНОВА
Іменем України
19 лютого 2020 року
м. Київ
справа №1640/2766/18, адміністративне провадження №К/9901/10057/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.10.2018р. (суддя - Канигіна Т.С.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2019р. (судді - Лях О.П., Бегунц А.О., Подобайло З.Г.) у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" (далі - Уповноважена особа фонду) подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо неї як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором № 980-024-000002385 банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)" від 14.03.2016 на суму 50 710,43 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що вона є вкладником в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідач протиправно не включив її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки таке невключення суперечить вимогам закону та порушує її право, як вкладника, на отримання гарантованої суми вкладу.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.10.2018р., залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2019р., позов задоволено.
З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодилась Уповноважена особа Фонду, подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що судами не встановлено правову природу походження коштів на поточному рахунку позивача, які були ним залучені за договором позики.
Зокрема посилається на те, що договір позики укладений між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" без участі банку, як повіреного, а кошти, що вносились/отримувались за таким договором, по своїй природі не є вкладом згідно із Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Законом України "Про банки та банківську діяльність".
Крім того, Уповноважена особа Фонду вказує на те, що правочини, які укладені під час дії заборони на укладення таких правочинів проблемним банком, встановленої постановою НБУ, яка була обов`язковою до виконання, є нікчемними відповідно до пунктів 7, 9 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.03.2016р. між позивачем та ПАТ "Банк Михайлівський" було укладено договір №980-024-000002385 банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)", відповідно до умов якого на ім`я позивача було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 . (а.с. 14)
29.03.2016 р. між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитно-інвестиційний центр" укладений договір № 980-024-000212232 "Суперкапітал" (інвестиційний) з виплатою процентів щомісячно, відповідно до якого позивач передає у власність ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" кошти в сумі 50 000 грн на строк не більше 91 день з дати укладення договору по 28.06.2016 під 32,3% річних, що складає 26% річних після утримання податку. (а.с. 22)
Внесення позивачем коштів у сумі 50 000 грн за договором від 29.03.2016 № 980-024-000212232 підтверджується квитанцією № QS633601 від 29.03.2016. (а.с. 23)
19.05.2016р. ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" перерахувало на користь позивача грошові кошти в сумі 50 000 грн з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором № 980-024-000212232 від 29.03.2016", та в сумі 710,43 грн. з призначенням платежу "Оплата процентів по договору №980-024-000212232 від 29.03.2016". (а.с. 16)
На підставі рішення НБУ від 23.05.2016р. №14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 23.05.2016р. №812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", яким розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23.05.2016р. до 22.06.2016р.; призначено Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ОСОБА_2 строком на один місяць з 23.05.2016р. до 22.06.2016р.
Наказом Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" від 01.06.2016р. № 42/1 затверджено результати проведеної перевірки правочинів на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, викладені в Акті № 3 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, за яким встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19.05.2016р. платіжних документів ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" по перерахуванню коштів на рахунки 2445 фізичних осіб в сумі 206 980 863,90 грн, у відповідності до положень пунктів 7, 9 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". (а.с. 86)
Згідно із витягом з Додатку 2 до Акта № 3 від 01.06.2016р. Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, до переліку фізичних осіб, на рахунки яких 19.05.2016р. здійснено перерахування коштів з поточного рахунку ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр", включено позивача. (а.с. 85)
13.06.2016р. виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №991 "Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський", яким продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" з 23.06.2016р. до 22.07.2016р.
Відповідно до рішення Правління НБУ від 12.07.2016р. №124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 12.07.2016р. №1213, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" з 13.07.2016р. по 12.07.2018р. включно, призначено Уповноваженою особою Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" Ірклієнку Ю.П. строком на два роки з 13.07.2016р. по 12.07.2018р.
На офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб опубліковано оголошення про те, що Фонд розпочинає виплати кошти вкладникам ПАТ "Банк Михайлівський" з 18.07.2016р.
Листом від 18.09.2016р. № 3Г1/3763 відповідач повідомив позивача, що вона не включена до загального реєстру вкладників, які мають право на отримання відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, оскільки переказ коштів (транзакція), здійснений ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" на рахунок, позивача є нікчемним. (а.с. 15)
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення її до переліку вкладників, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач є вкладником на підставі статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" і на нього поширюються гарантії неплатоспроможного банку.
Суди виходили з того, що 19.11.2016 р. набрали чинності положення пункту 15 Прикінцевих Положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" від 15.11.2016 № 1736-VIII, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.
Судами встановлено, що відповідно до статті 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність", рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемних є банківською таємницею, а тому позивач не міг знати про встановлені для ПАТ "Банк Михайлівський" обмеження. Протилежного відповідачем не доведено.
Суди дійшли висновку, що постанова Правління Національного банку України від 22.12.2015 №917/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку" із внесеними постановою від 27.04.2016 №295/БТ змінами стосується встановлених вимог та обмежень щодо діяльності самого банку, а не його клієнтів.
Крім того, судами встановлено, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження висновків щодо визнання нікчемними транзакцій (операцій) щодо списання коштів з відкритого в банку розрахункового рахунку ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" на рахунок позивача, зокрема, звернення до суду із позовом про визнання договорів недійсними, наявності злочинного мотиву дій, який у свою чергу, може бути підтверджений вироком суду, який набрав законної сили. Повідомивши позивача про нікчемність правочину, посадовими особами Фонду не були застосовані наслідки нікчемності правочину.