ПОСТАНОВА
Іменем України
19 лютого 2020 року
м. Київ
справа №804/4810/17, адміністративне провадження №К/9901/47826/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Коваленко Н.В., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.11.2017р. (суддя - Тулянцева І.В.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2018р. (судді - Юрко І.В., Чабаненко С.В., Чумак С.Ю.) у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Публічне акціонерне товариство "Банк Михайлівський" про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив (з урахуванням уточнення позовних вимог):
визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію у Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" (далі - Уповноважена особа Фонду) щодо не включення повної інформації до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стосовно всієї гарантованої суми, належної йому до виплати;
зобов`язати Уповноважену особу Фонду внести зміни до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стосовно включення всієї суми відшкодування належної йому до виплати, а саме 26 000 грн.;
зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб скласти та затвердити зміни та доповнення до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, щодо внесення всієї суми гарантованої виплати у розмірі 26 000 грн., що належить йому до виплати.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він є вкладником в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідач протиправно не включив його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки таке невключення суперечить вимогам закону та порушує його право, як вкладника, на отримання гарантованої суми вкладу.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.11.2017р., залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2018р., позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду щодо не включення повної інформації до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стосовно всієї гарантованої суми, належної до виплати позивачу.
Зобов`язано Уповноважену особу Фонду включити позивача із сумою 26 043,16 грн. до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача для внесення даних позивача до Загального реєстру вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В іншій частині позову відмовлено.
З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодилась Уповноважена особа Фонду, подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що судами не встановлено правову природу походження коштів на поточному рахунку позивача, які були ним залучені за договором позики.
Зокрема посилався на те, що договір позики укладений між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" без участі банку, як повіреного, а кошти, що вносились/отримувались за таким договором, по своїй природі не є вкладом згідно із Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Законом України "Про банки та банківську діяльність".
Крім того, Уповноважена особа Фонду вказує на те, що правочини, які укладені під час дії заборони на укладення таких правочинів проблемним банком, встановленої постановою НБУ, яка була обов`язковою до виконання, є нікчемними відповідно до пунктів 7, 9 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що у Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" на ім`я позивача було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 у валюті UAH (гривня), який обслуговувався Публічним акціонерним товариством "Банк Михайлівський".
21.12.2015р. між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" укладено Договір №980-027-00165354, відповідно до якого позивач передає у власність ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" кошти в розмірі 14 000 грн. на строк 182 дня зі сплатою 35,04 % річних. Датою повернення коштів визначили 20.06.2016р. (а.с. 20)
Зарахування коштів у розмірі 14 000 грн. було проведено ПАТ "Банк Михайлівський" 21.12.2015 року, що підтверджується квитанцією № QS737801 від 21.12.2015 року. (а.с. 21)
22.02.2016р. між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" укладено Договір №980-027-000192829 "Суперкапітал (з виплатою процентів щомісячно)", через повіреного ПАТ "Банк Михайлівський". Згідно з умовами договору позивач передає у власність ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" грошові кошти в розмірі 16 000 грн. на строк не більше 367 днів по 23.02.2017р. зі сплатою 33,54 % річних. (а.с. 16-17)
Зарахування коштів у сумі 16 000 грн. на поточний рахунок позивача підтверджується квитанцією від 22.02.2016 року №5079602. (а.с. 18)
29.02.2016р. позивачем збільшено суму грошових коштів за Договором №980-027-000192829 на суму 12 000 грн., що підтверджується квитанцією від 29.02.2016 року №6694210. Тобто, загальна сума, що була передана позивачем за вказаним Договором складає 28 000 грн. (а.с. 19)
Згідно з умовами Договору №980-027-000192829, грошові кошти в розмірі 28 000 грн. передані Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно - розрахунковий центр".
19.05.2016р. ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" перерахувало на користь позивача грошові кошти в сумі 14 000 грн з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором № 980-027-000165354 від 21.12.2015" та в сумі 43,16 грн з призначенням платежу "Оплата процентів по договору № 980-027-000165354 від 21.12.2015". (а.с. 95)
Крім того, 19.05.2016р. ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" перерахувало на користь позивача грошові кошти в сумі 28 000 грн з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором № 980-027-000192829 від 22.02.2016" та в сумі 557,68 грн з призначенням платежу "Оплата процентів по договору № 980-027-000192829 від 22.02.2016". (а.с. 95)
На підставі рішення НБУ від 23.05.2016р. №14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 23.05.2016р. №812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", яким розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23.05.2016р. до 22.06.2016р.; призначено Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора Ірклієнку Ю.П. строком на один місяць з 23.05.2016р. до 22.06.2016р.
13.06.2016р. виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №991 "Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський", яким продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" з 23.06.2016р. до 22.07.2016р.
Відповідно до рішення Правління НБУ від 12.07.2016р. №124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 12.07.2016р. №1213, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" з 13.07.2016р. по 12.07.2018р. включно, призначено Уповноваженою особою Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" Ірклієнку Ю.П. строком на два роки з 13.07.2016р. по 12.07.2018р.
28.11.2016р. позивач звернувся до ПАТ "Банк Михайлівський" із заявою щодо включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. (а.с. 90)
Листом від 16.01.2017р. №3Г1/9561 відповідач повідомив позивача, що переказ коштів (транзакція) здійснений ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19.05.2016р. в сумі 28 000 грн з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором 980-027-000192829 від 22.02.2016р.", в сумі 14 000 грн з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором 980-027-000165354 від 21.12.2015р.", в сумі 557,68 грн з призначенням платежу "Оплата процентів по договору №980-027-000192829 від 22.02.2016р.", в сумі 43,16 грн з призначенням платежу "Оплата процентів по договору №980-027-000192829 від 22.02.2016р." на рахунок № НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 є нікчемним на підставі п. 1, 2, 7-9 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". (а.с. 22)
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення його до переліку вкладників, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач є вкладником на підставі статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" і на нього поширюються гарантії неплатоспроможного банку.
Судами встановлено, що відповідачем по справі не було надано доказів, які б свідчили про те, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави; що внаслідок укладання договору банківського вкладу (депозиту) банк взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим, або умови договору передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Доказів існування відповідного судового рішення про визнання недійсним договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та банком не надано.
Суди дійшли висновку, що посилання відповідача на положення пунктів 7-9 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та на положення статей 215, 216 Цивільного кодексу України, як на правову підставу для визнання зазначених вище транзакцій нікчемними, є необґрунтованими.