ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 921/108/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Міщенка І. С., Сухового В. Г.,
здійснивши перегляд у порядку письмового провадження постанови Західного апеляційного господарського суду від 23.10.2019 (судді: Орищин Г. В., Матущак О. І., Якімець Г. Г.) і рішення Господарського суду Тернопільської області від 01.07.2019 (суддя Чопко Ю. О.)
за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Державного підприємства "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу"
про стягнення 910 799,73 грн,
В С Т А Н О В И В:
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. У березні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (наразі і далі - АТ "НАК "Нафтогаз України") звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Державного підприємства "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" (далі - ДП "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу") про стягнення 910 799,73 грн, з яких: 849 503,90 грн - пеня, 61 295,83 грн - 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору на купівлю-продаж природного газу від 30.12.2015 № 16-218-Н (далі - договір від 30.12.2015) щодо своєчасної та в повному обсязі оплати за переданий позивачем газ протягом січня-вересня 2016 року.
1.2. ДП "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" у відзиві на позов просило відмовити у його задоволенні в частині стягнення пені у сумі 820 983,51 грн і 56 475,51 грн - 3 % річних, наголошуючи, зокрема, що частину боргу погашено на підставі спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України від 23.02.2016 № 764, від 22.03.2016 № 1062, від 20.04.2016 № 1336, від 20.05.2016 № 1570, від 22.06.2016 № 1793, від 20.07.2016 № 1924 і № 1920, від 23.08.2016 № 2244, від 20.09.2016 № 2378, від 21.10.2016 № 2629. Відповідач надав власний контррозрахунок сум пені та 3 % річних.
1.3. ДП "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" подало до місцевого господарського суду заяву про зменшення штрафних санкцій на підставі положень статті 551 Цивільного кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Справа господарськими судами розглядалася неодноразово.
2.2. За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду Тернопільської області від 01.07.2019, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.10.2019, позов задоволено частково. Стягнуто з ДП "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" на користь АТ "НАК "Нафтогаз України" 16 665,65 грн пені, 3 535,93 грн - 3 % річних. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з АТ "НАК "Нафтогаз України" на користь ДП "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" 33 994,12 грн судових витрат.
2.3. Аргументуючи судове рішення, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що підписавши спільні протокольні рішення, сторони у такий спосіб змінили порядок і строк проведення розрахунків за надані послуги із транспортування природного газу за спірним договором; на суми, сплачені на підставі спільних протокольних рішень, 3 % річних і пеня не нараховуються. Суди установили, що відповідач здійснював оплату за поставлений природний газ не лише шляхом проведення взаєморозрахунків через процедуру, визначену в Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій, компенсацій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 (далі - Порядок від 11.01.2005 № 20), а також і шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача. Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми позову та контррозрахунок відповідача, суди дійшли висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, а саме в частині стягнення з відповідача на користь позивача 16 665,65 грн пені та 3 535,93 грн - 3 % річних. Правових підстав для зменшення штрафних санкцій суди не установили.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із висновками господарських судів попередніх інстанцій, АТ "НАК "Нафтогаз України" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.10.2019 і рішення Господарського суду Тернопільської області від 01.07.2019 в частині відмови у задоволенні позову та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Підставами для скасування оскаржених судових рішень у справі АТ "НАК "Нафтогаз України" зазначає порушення норм матеріального права, а саме положень Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", і процесуального права, зокрема статей 11, 74, 76, 77, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України. Так, скаржник наголошує, що під час нарахування пені і 3 % річних позивач обґрунтовано включив у загальний розрахунок суми, сплачені на підставі спільних протокольних рішень, оскільки на них також має нараховуватися пеня і 3 % річних, адже згідно з додатковою угодою від 02.03.2016 № 3 до договору від 30.12.2015 сторони обумовили незмінність умов цього договору внаслідок підписання спільних протокольних рішень про погашення заборгованості з дати укладання договору купівлі-продажу природного газу.
3.2. Від ДП "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач акцентує правомірність висновків господарських судів попередніх інстанцій, викладених в оскаржених судових рішеннях, у зв`язку з чим просить залишити їх без змін та відмовити у задоволенні касаційної скарги. Зокрема, відповідач наголошує, що для застосування санкцій, передбачених за умовами договору, та наслідків порушення грошового зобов`язання, визначених у частині 2 статті 625 Цивільного кодексу України, необхідно, щоб оплату було здійснено поза межами порядку і строків, визначених спільними протокольними рішеннями. Проте позивач не надав доказів порушення відповідачем умов спільних протокольних рішень, тому позовні вимоги у цій частині заявлені неправомірно.
4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
4.1. Переглянувши оскаржені у справі рішення і постанову, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і заперечення на неї, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
4.2. Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога позивача про стягнення з відповідача 849 503,90 грн пені, 61 295,83 грн - 3 % річних у зв`язку із порушенням відповідачем строків оплати поставленого природного газу за договором від 30.12.2015. Відповідач, у свою чергу, лише частково погодився із таким розрахунком позивача, надав суду власний розрахунок пені та 3 % річних (а. с. 113-118, ІІІ т. с.), згідно з яким правильно нарахованими сумами є 16 665,65 грн - пеня і 3 535,93 грн - 3 % річних.
Ухвалюючи судові рішення у справі, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення цього позову, з чим погоджується і колегія суддів касаційної інстанції.
4.3. Як установили господарські суди та підтверджують матеріали справи, 30.12.2015 між АТ "НАК "Нафтогаз України" - продавцем і ДП "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" - покупцем укладено договір на купівлю-продаж природного газу № 16-218-Н, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупцеві у 2016 році природний газ, а покупець, у свою чергу, - прийняти та оплатити його на умовах цього договору (пункт 1.1); газ, що продається за цим договором, покупець використовує виключно для подальшої реалізації побутовим споживачам (пункт 1.2).
У пункті 2.1 цього договору сторони узгодили обсяги поставки газу з 01.01.2016 по 31.03.2016.
Відповідно до пунктів 3.2, 3.3 договору від 30.12.2015 приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов`язується надати продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця два примірники акта приймання-передачі газу, в якому зазначено фактичні обсяги використаного газу, його фактичну ціну та вартість. Продавець не пізніше 13-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов`язується повернути покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати у письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Підписаний акт є підставою для остаточних розрахунків між сторонами. У разі, якщо покупець до 15 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, не надає продавцю акти приймання-передачі природного газу, обсяги фактичного використання у звітному місяці газу продавець документально не оформлює.
У розділі 5 договору сторони погодили ціну газу і встановили, що ціни (граничні роздрібні ціни) на природний газ установлює Кабінет Міністрів України, та зазначили їх розмір (пункт 5.1).
Згідно з пунктом 6.1 договору покупець здійснює оплату планових обсягів газу виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ покупець здійснює до 25-го числа місяця, наступного за місяцем реалізації газу, на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі газу за розрахунковий місяць.
За невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та договором (пункт 7.1); у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (пункт 7.2).
Згідно з пунктом 11.1 договору він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу до 31.03.2016 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду із вимогою про захист своїх прав за цим договором (позовна давність), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, сторони встановили тривалістю у 5 років (пункт 9.3).
Відповідно до пункту 10.2 договору усі зміни і доповнення до договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими представниками сторін.
У подальшому з метою узгодження вартості природного газу, обсягів його поставки, порядку проведення розрахунків між сторонами, порядку та умов передачі газу, строку дії договору між сторонами укладено декілька додаткових угод до договору, а саме від 31.01.2016 № 1, від 29.02.2016 № 2, від 02.03.2016 № 3, від 31.03.2016 № 4, від 30.04.2016 № 5 і від 22.08.2016 № 6. Так, у додатковій угоді від 31.03.2016 № 4 сторони, серед іншого, погодили обсяги поставки природного газу з 01.04.2016 по 30.04.2016 і передбачили, що ця угода набуває чинності з дати її підписання сторонами та поширює свою дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.04.2016.
У додатковій угоді від 30.04.2016 № 5 сторони, зокрема, погодили обсяги поставки природного газу з 01.01.2016 по 30.09.2016 і визначили строк дії договору в частині реалізації газу до 30.09.2016 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Ця додаткова угода набуває чинності з дати її підписання сторонами і поширює свою дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.05.2016.
За змістом додаткової угоди від 02.03.2016 № 3 до договору сторони, зокрема:
- доповнили пункт 6.1 договору абзацом такого змісту: "Сторони погодили, що з урахуванням пункту 10.2 цього договору, укладення договору(ів) про організацію взаєморозрахунків, крім того, підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, не змінює строків, термінів та умов розрахунків за цим договором, не звільняє покупця від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором, включаючи, але не обмежуючись обов`язком покупця сплатити на користь продавця неустойку (штраф, пеню), платежі відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України".
- доповнили договір пунктом 7.7 у такій редакції: "Сторони погодили, що, з урахуванням пункту 10.2 договору, укладення договору(ів) про організацію взаєморозрахунків, крім того, підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання не звільняє покупця від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором, включаючи, але не обмежуючись обов`язком покупця сплатити на користь продавця неустойку (штраф, пеню), платежі відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, нараховані на всю суму заборгованості, в тому числі на суму заборгованості, яка є предметом регулювання договором(ами) про організацію взаєморозрахунків та спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків за природний газ, за весь час прострочення до повного погашення заборгованості за цим договором";
- змінили редакцію пункту 10.2 договору, а саме: "Сторони погодили наступний порядок внесення змін до цього договору: 10.2.1. Усі зміни і доповнення до цього договору оформлюються письмово у формі додаткової угоди або угоди про внесення змін до цього договору та підписуються уповноваженими представниками сторін, крім випадків, зазначених у пунктах 10.3, 10.4 цього договору.
10.2.2. Сторони погодили, що зміни до цього договору, викладені не у формі додаткової угоди або угоди про внесення змін до цього договору, не можуть бути застосовані до відносин за цим договором.
10.2.3. Договір про організацію взаєморозрахунків не вносить змін до цього договору та не може бути застосований до відносин за цим договором без підписання сторонами окремої додаткової угоди або угоди про внесення змін до цього договору.
10.2.4. Будь-які спільні протокольні рішення, в тому числі спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, підписані сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20, протоколи нарад, дво- та багатосторонніх зустрічей, листування між сторонами не вносять змін до цього договору та не можуть бути застосовані до відносин за цим договором без підписання сторонами окремої додаткової угоди або угоди про внесення змін до цього договору".
Сторони визначили, що ця додаткова угода набуває чинності з дати її підписання та скріплення печатками сторін, поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склалися з дати укладення цього договору, і діє протягом дії договору (пункт 6 угоди).
Згідно з додатковою угодою від 31.03.2016 № 4 змінено редакцію пункту 6.1 договору, а саме: "6.1. Оплата планових обсягів газу здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем реалізації газу". Ця угода набуває чинності з дати її підписання сторонами та поширює свою дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.04.2016.
22.08.2016 між сторонами у справі було підписано додаткову угоду № 6 до договору, згідно з пунктом 1 якої додаткову угоду від 02.03.2016 № 3 до цього договору визнано такою, що втратила чинність із 01.08.2016.