ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 922/2191/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Хахуди О.В.,
представників учасників справи:
позивача - акціонерного товариства "Національна компанія "Нафтогаз України" - не з`яв.,
відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Жилсервіс плюс" - Туревського М.М.,
розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Компанія)
на рішення господарського суду Харківської області від 16.09.2019 (суддя Чистякова І.О.) та
постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 (головуючий суддя Пелипенко Н.М., судді Барбашова С.В. і Істоміна О.А.)
зі справи № 922/2191/19
за позовом Компанії
до товариства з обмеженою відповідальністю "Жилсервіс плюс" (далі - Товариство)
про стягнення 1 640 911,65 грн.
РУХ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Позов було подано про стягнення 1 640 911,65 грн, з яких: 1 280 368,45 грн. основного боргу; 167 148,53 грн. пені; 56 022,34 грн. - 3% річних та 137 372,33 грн. "інфляційних витрат".
2. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором постачання природного газу від 13.09.2017 №1128/1718-ТЕ-32 (далі - Договір) у частині повної та своєчасної оплати переданого за Договором природного газу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням господарського суду Харківської області від 16.09.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2019: позов задоволено частково; стягнуто з Товариства на користь Компанії: 1 000 368,45 грн. основного боргу, 167 148,53 грн. пені, 56 022,34 грн. - 3% річних та 137 372,33 грн. "інфляційних витрат", 20 413, 67 грн. судового збору; в частині позовних вимог щодо суми основної заборгованості у розмірі 280 000 грн. провадження у справі закрито; розстрочено Товариству виконання рішення суду строком на 12 місяців згідно з графіком, викладеним у резолютивній частині рішення.
4. Прийняті судові акти мотивовані доведеністю порушення відповідачем умов Договору в частині повної та своєчасної оплати за отриманий природний газ, що є підставою для стягнення основної заборгованості, пені, 3% річних та "інфляційних втрат". У частині позовних вимог про стягнення основного боргу в розмірі 280 000 грн. закрито провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) через відсутність предмета спору між сторонами в згаданій частині. Взявши до уваги фінансовий стан боржника, обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення, те, що відповідач наявність обов`язку перед позивачем визнає та не ухиляється від сплати за поставлений природний газ, вживає заходи щодо погашення наявного боргу перед позивачем, а також те, що за Договором позивачем поставляється природний газ, який використовується відповідачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, отже, несвоєчасна сплата за природний газ зумовлена виключно надходженнями компенсацій від власників квартир та нежитлових приміщень, - суди дійшли висновку про наявність підстав для задоволення заяви Товариства про розстрочення виконання рішення та розстрочили його виконання на 12 місяців.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі до Верховного Суду Компанія зазначає, що вона не погоджується з рішенням місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції в частині розстрочення виконання рішення строком на 12 місяців рівними частинами і вважає, що судові рішення в цій частині прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права, зокрема статей 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 73, 74, 77, 331 ГПК України, без дослідження всіх істотних обставин справи, при недоведеності обставин цієї справи, які суди попередніх інстанцій визнали встановленими, та просить: скасувати рішення господарського суду Харківської області від 16.09.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 у справі № 922/2191/19 у частині надання відповідачу розстрочки виконання рішення на 12 місяців рівними частинами; відшкодувати за рахунок відповідача понесені Компанією судові витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. Посилання відповідача на незадовільний фінансовий стан за змістом статті 331 ГПК України не може вважатися тією виключною обставиною, що може слугувати підставою для розстрочення виконання рішення, оскільки статтею 1291 Конституції України та частиною другою статті 218 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що обов`язковість судових рішень не залежить від наявності чи відсутності у боржника коштів.
7. Позивач не має фінансової можливості відстрочувати та/або розстрочувати виконання зобов`язань своїх контрагентів, оскільки його фінансовий стан є досить тяжким.
8. Розстрочивши виконання рішення, суд не стимулює процедуру погашення заборгованості, а сприяє відповідачу в подальшому порушувати свої зобов`язання, оскільки надана розстрочка буде істотно порушувати майнові інтереси позивача внаслідок надзвичайно тривалого перенесення терміну виконання зобов`язання відповідача у спірних правовідносинах, у тому числі враховуючи стрімкі інфляційні процеси в державі.
9. Довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.
Доводи іншого учасника справи
10. Товариство у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що: вона є абсолютно необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню; рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції прийняті з повним дотриманням норм матеріального та процесуального права; судами попередніх інстанцій у повному обсязі досліджено та встановлено обставини справи, які істотно ускладнюють та унеможливлюють одномоментну сплату відповідачем всієї суми заборгованості, що, в свою чергу, зумовлює необхідність надання відповідачу розстрочки виконання рішення суду, - та просить залишити рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Відповідно до умов Договору, укладеного публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (правонаступником якого є Компанія; постачальник), та Товариством (споживач):
- постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору (пункт 1.1);
- газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (пункт 1.2);
- оплата за газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (пункт 6.1 у редакції додаткової угоди від 12.04.2018 №3);
- у разі прострочення споживачем оплати згідно з пунктом 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (пункт 8.2 у редакції додаткової угоди від 12.02.2018 №1).
12. На виконання умов Договору позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 4 210 767,89 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи актами приймання - передачі природного газу.
13. Товариством розрахунки за поставлений природний газ проводились з порушенням пункту 6.1 Договору. У зв`язку з цим у відповідача виникла перед позивачем заборгованість у розмірі 1 280 368,45 грн., яка на момент подання позову відповідачем сплачена не була.
14. Відповідачем після подання позову до суду сплачено частину суми основної заборгованості в розмірі 280 000 грн., тобто відсутній предмет спору стосовно стягнення згаданої суми основного боргу, а провадження у справі в цій частині підлягає закриттю.
Сума основної заборгованості відповідача перед позивачем з урахуванням сплаченої відповідачем після подання позову до суду суми боргу становить 1 000 368,45 грн. Позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 1 000 368,45 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
15. Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем пені, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання такого зобов`язання, суди дійшли висновку, що розрахунок пені позивачем був зроблений з врахуванням положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та сума пені у розмірі 167 148,53 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
16. Позовні вимоги про стягнення з Товариства 56 022,34 грн. - 3% річних, 137 372,33 грн. "інфляційних витрат" є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
17. У відзиві на позовну заяву Товариство просило розстрочити виконання рішення суду у даній справі строком на один рік, посилаючись на обставини, встановлені рішенням суду, а саме ухвалою суду від 21.03.2019 у справі № 922/1785/18.