ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 761/4918/15-к
провадження № 51-9639км18
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої Григор`євої І. В.,
суддів Бущенка А. П., Голубицького С. С.,
за участю:
секретаря судового засідання Ширмер О. О.,
виправданого ОСОБА_1,
захисника Радіонової Л. І.,
прокурора Матюшевої О. В.,
розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у суді апеляційної інстанції, на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 7 липня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 31 липня 2018 року в кримінальному провадженні щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ),
виправданого за пред`явленим йому обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Короткий зміст оскаржених судових рішень та встановлені обставини
Шевченківський районний суд м. Києва вироком від 7 липня 2016 року, залишеним без змін апеляційним судом, визнав невинуватим ОСОБА_1 і, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК, виправдав його за ч. 2 ст. 307 КК у зв`язку з недоведеністю вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він за не встановлених слідством обставин та у невстановленому місці придбав (зірвав) рослини коноплі, переніс до квартири АДРЕСА_2, де висушив і подрібнив їх, виготовивши в такий спосіб особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, який зберігав із метою збуту до вилучення 23 жовтня 2015 року правоохоронцями під час обшуку житла.
Крім того, згідно з пред`явленим обвинуваченням 13 жовтня 2014 року о 18:35 біля будинку № 18 на вул. Овруцькій у м. Києві в ході проведення негласної слідчої дії у формі оперативної закупки ОСОБА_1 за 110 грн збув особі під псевдонімом ОСОБА_2 канабіс масою 5,35 г.
Також 20 жовтня 2014 року о 21:25 та 23 жовтня 2014 року о 21:33 біля згаданого будинку за аналогічних обставин ОСОБА_1 збув кожного разу за 110 грн тій самій особі канабіс масою 5,40 г та 5,39 г відповідно.
Наведені дії ОСОБА_1 органи досудового розслідування кваліфікували за ч. 2 ст. 307 КК як незаконне зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу з метою збуту і незаконний збут такого засобу, вчинений повторно.
За наслідками розгляду кримінального провадження суд першої інстанції дійшов висновку, що переважна частина зібраних доказів є недопустимими, а решти - недостатньо для ухвалення обвинувального вироку. Мотивуючи своє рішення про виправдання ОСОБА_1 і визнаючи недопустимими фактичні дані у протоколах проведення 13, 20 і 23 жовтня 2014 року оперативних закупок, суд насамперед послався на те, що стороною обвинувачення не доведено законності підстав проведення негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НСРД), оскільки не надано відповідної постанови прокурора, а також ухвали апеляційного суду про дозвіл на здійсненняаудіо-, відеоконтролю за особою; крім того, вказаною стороною не підтверджено повноважень слідчого та оперативних співробітників на здійснення таких дій; не обґрунтовано підстав для проведення оперативної закупки в особи з інвалідністю через психічні розлади, котра не перебуває на обліку в нарколога і стосовно якої відсутні дані про причетність до вчинення раніше дій, пов`язаних з обігом наркотичних засобів. Разом із цим суд указав на відсутність у справі відомостей про прийняття правоохоронними органами заяви-повідомлення про збут ОСОБА_1 канабісу, а отже, і підстав для залучення свідка ОСОБА_2 як легендованої особи; на відсутність додатків до протоколів про результати контролю за вчиненням злочину; на неналежне виготовлення та пакування аудіо- й відеоматеріалів про проведення оперативних закупок наркотичних засобів у ОСОБА_1 ; на сумнівність походження коштів, використаних під час проведення закупок. З огляду на зазначені порушення та на ознаки провокації злочину, встановивши факт вилучення в затриманого ОСОБА_1 ключів від квартири до обшуку житла, суд визнав недопустимими результати цієї процесуальної дії та похідне від неї експертне дослідження.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати на підставах, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), згадані судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Суть доводів скаржника зводиться до того, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджено зібраними у процесуальний спосіб та наявними у справі доказами, яким місцевий суд не дав належної оцінки, унаслідок чого ухвалив незаконний виправдувальний вирок. Як наголошує прокурор, упродовж розгляду провадження сторона захисту не ставила під сумнів правомірність проведення НСРД, не заявляла клопотань про надання документів, які слугували правовими підставами для таких дій, натомість суд, залишивши поза увагою принцип змагальності й не порушивши питання про необхідність дослідження згаданих документів, позбавив можливості сторону обвинувачення надати їх. На думку скаржника, суд апеляційної інстанції не зважив на допущені порушення норм права, не вжив усіх необхідних заходів для виклику свідків, про допит яких клопотала сторона обвинувачення, не витребував і не дослідив документів, що підтверджують законність проведення НСРД, та необґрунтовано відхилив вимоги прокурора, постановивши ухвалу, яка не відповідає ст. 419 КПК.
Позиції інших учасників судового провадження
У суді касаційної інстанції прокурор, частково підтримавши касаційну скаргу, вважав за необхідне скасувати через порушення ст. 419 КПК ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. Виправданий та його захисник заперечили обгрунтованість касаційних вимог сторони обвинувачення й просили оскаржені судові рішення залишити без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.