Постанова
Іменем України
12 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 641/4738/18
провадження № 51-3877 км 19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Чистика А. О.,
суддів Вус С. М., Єремейчука С. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Черниш А. І.,
прокурора Руденко О. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, яка приймала участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, Махарадзе Кристини Мерабіївни на ухвалу Харківського апеляційного суду від 06 червня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220540000918 від 18 квітня 2018 року, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, якийзгідно матеріалів кримінального провадження зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20 вересня 2018 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України (далі - КК України), та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням на 3 роки.
За цим вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він наприкінці березня 2018 року, перебуваючи на вул. Вокзальній у м. Харкові, на зупинці громадського транспорту знайшов корпус ручної осколкової гранати типу РГД-5, споряджений розривним зарядом, та переніс його до приміщення квартири, де проживає. 21 травня 2018 року о 13:30 годині ОСОБА_1, перебуваючи на території парку "Металіст", під час проведення оперативної закупки продав, тобто незаконно, без передбаченого законом дозволу збув ОСОБА_2 корпус гранати РГД-5 з вибуховою речовиною - тротил, масою 116 г за раніше обумовлену з ним суму - 800 грн., після чого був зупинений співробітниками оперативного підрозділу Слобідського ВП ГУНП в Харківській області. 21 травня 2018 року о 14:10 годині, ОСОБА_2 добровільно видав працівникам поліції раніше придбаний у ОСОБА_1 корпус гранати РГД-5 з вибуховою речовиною - тротил, масою 116 г, який в окремому стані (без запалу) до категорії боєприпасів чи вибухових пристроїв не належить, є конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини в міцному корпусі і придатний для вибуху.
Харківський апеляційний суд ухвалою від 06 червня 2019 року апеляційну скаргу прокурора залишив без задоволення, а вирок Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20 вересня 2018 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 263 КК України - без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м`якості, просить ухвалу апеляційного суду стосовно ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. На обґрунтування касаційної скарги посилається на невідповідність ухвали апеляційного суду вимогам ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), ненадання оцінки всім доводам апеляційної скарги. Зазначає, що судом належним чином не було враховано особу засудженого, те, що він неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, був засуджений до покарань у виді реального позбавлення волі, новий злочин вчинив після умовно-дострокового звільнення. Також не було враховано змісту досудової доповіді органу пробації, згідно з якою ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення оцінений як високий, зазначено, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства. За наведених обставин вважає, що апеляційний суд дійшов безпідставного висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без реального відбування покарання.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Руденко О. П. у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Махарадзе К. М. підтримала і просила її задовольнити.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла до таких висновків.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину та кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 263 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.
У той же час прокурор посилається на незаконність ухвали суду апеляційної інстанції через порушення судом апеляційної інстанції вимог ст. 419 КПК України, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність через застосування ст. 75 КК України та звільнення засудженого від відбування покарання, що потягло за собою невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м`якості
Зі змісту ст. 370 КПКУкраїни, у якій визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.