Постанова
Іменем України
13 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 607/8790/17
провадження № 61-12933св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "ФІДОБАНК",
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "РІОС+",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Фльорківа Олександра Володимировича на постанову Тернопільського апеляційного суду від 11 червня 2019 року у складі колегії суддів: Ткач З. Є., Ткач О. І., Шевчук Г. М.
у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "ФІДОБАНК", третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "РІОС+", про визнання порушеного права як споживача фінансових послуг за договором банківського (поточного) рахунку,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 10 жовтня 2014 року між ним та Публічним акціонерним товариством "ФІДОБАНК" (далі - ПАТ "ФІДОБАНК") було укладено договір банківського (поточного) рахунку, за умовами якого банк відкрив йому поточний картковий рахунок № НОМЕР_1 та зобов`язався здійснювати за його дорученням операції за вказаним рахунком.
18 травня 2016 року він через касу Тернопільського відділення №1 ПАТ "ФІДОБАНК" вніс на вказаний рахунок готівкові кошти у сумі 68 000 грн, що підтверджується квитанцією від 18 травня 2016 року № 383702630, проте ці кошти на його рахунок не були зараховані.
За повідомленням банку, причиною незарахування було те, що операція внесення готівкових коштів у сумі 68 000 грн була виявлена банком як навантаження на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Вважав, що відповідач, відмовляючи йому у зарахуванні коштів, порушив його права як власника коштів та споживача фінансових послуг, передбачені Законом України "Про захист прав споживачів".
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив визнати порушеними його права як споживача фінансових послуг за договором банківського (поточного) рахунку, укладеним 10 жовтня 2014 року між ним та банком, та визнати зарахованими кошти в сумі 68 000 грн, внесені ним на підставі квитанції від 18 травня 2016 року № 383702630 на його рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ "ФІДОБАНК".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 лютого 2019 року у складі судді Дзюбича В. Л. позов задоволено.
Визнано порушеними права ОСОБА_1 як споживача фінансових послуг за договором банківського (поточного) рахунку, укладеного 10 жовтня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ "ФІДОБАНК" в особі начальника Тернопільського відділення № 1 ПАТ "ФІДОБАНК" Семереза В. П., та визнано зарахованими кошти в сумі 68 000 грн, які внесені ОСОБА_1 згідно з квитанцією від 18 травня 2016 року № 383702630 на його рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ "ФІДОБАНК".
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що на час внесення ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 68 000 грн на його рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ "ФІДОБАНК", тобто станом на 18 травня 2016 року, відповідач здійснював банківську діяльність та проводив банківські операції по рахунках клієнтів на підставі закону та дозвільних документів. На момент розгляду справи досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12017210010003718 від 18 листопада 2017 року не завершено. Будь-яких належних та достатніх доказів, що підтверджують факт фіктивності проведених ТОВ "РІОС+" та ОСОБА_1 18 травня 2016 року операцій зі зняття та внесення готівкових коштів на рахунок позивача № НОМЕР_1, відкритий у ПАТ "ФІДОБАНК" 10 жовтня 2014 року відповідачем суду не представлено.
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 11 червня 2019 року апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ФІДОБАНК" Коваленко О. В. задоволено. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 лютого 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що поклавши в основу свого рішення квитанцію від 18 травня 2016 року № 383702630, як доказ внесення позивачем на рахунок грошових коштів, суд першої інстанції не врахував інших доказів, наданих відповідачем, щодо вчинення банком грошових операцій, зокрема рух коштів, відображений в наданих банком виписках по особовим рахункам позивача ОСОБА_1 та ТОВ "РЮС+". Операції, здійснені 18 травня 2016 року по рахунках позивача та третьої особи були відмінені, оскільки носили ознаки фіктивних операцій, що фактично було результатом виконання вимог куратора банку. Безспірних доказів того, що позивачем 18 травня 2016 року внесено на рахунок готівкові кошти в сумі 68 000 грн не має.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Фльорків О. В. подав касаційну скаргу на постанову Тернопільського апеляційного суду від 11 червня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що операція із внесення та зарахування 18 травня 2016 року готівкових коштів в сумі 68 000 грн на рахунок позивача не відображена у реєстрі видалених документів за цей день. Будь-яких доказів на підтвердження цього не надано та матеріали справи не містять. Безпідставними та необґрунтованими є твердження апеляційного суду про можливе подвійне стягнення з банку спірної суми у розмірі 68 000 грн з огляду на використання третьою особою свого права на відшкодування коштів шляхом визнання його кредиторських вимог та включення їх в перелік (реєстр) вимог кредитора, оскільки позивач не є стороною у правовідносинах між третьою особою та банком, і виконання відповідачем власних зобов`язань перед позивачем не може та не повинно ставитися у залежність від виконання банком своїх зобов`язань перед будь-якими іншими особами.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
10 жовтня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ "ФІДОБАНК" із заявами про надання згоди на прийняття пропозиції укласти договір комплексного банківського обслуговування та відкриття банківського (поточного ) рахунку № 43971500 .
Того ж дня між ПАТ "ФІДОБАНК" та ОСОБА_1 було укладено Договір комплексного банківського обслуговування про відкриття банківського (поточного) рахунку, відповідно до якого банк відкрив позивачу поточний картковий рахунок № НОМЕР_1 .
18 травня 2016 року ТОВ "РІОС+" видало грошовий чек № Л37004701 на виплату ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 68 000 грн.
18 травня 2016 року ОСОБА_1 через касу № НОМЕР_4 Тернопільського відділення № 1 ПАТ "ФІДОБАНК" вніс грошові кошти у сумі 68 000 грн з метою зарахування їх на власний банківський рахунок, що підтверджується квитанцією № 383702630.
Сума грошових коштів у розмірі 68 000 грн 18 травня 2016 року не була зарахована на картковий рахунок № НОМЕР_1 .
Апеляційним судом встановлено, що згідно з випискою, наданою Державною реєстраційною службою України з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців керівником ТОВ "РІОС+" є ОСОБА_1
18 травня 2016 року директором ТОВ "РІОС+" було оформлено у ПАТ "ФІДОБАНК" чекову книжку та сплачено за оформлення 60 грн, що підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_3 .
Згідно з копією грошового чеку ЛЗ 7004701 ТОВ "РІОС+" мало намір здійснити операцію зі зняття грошових коштів в сумі 68 000 грн через касу банку з призначенням платежу "поворотна фінансова допомога".
18 травня 2016 року операція внесення готівкових коштів на власний поточний рахунок позивача на суму 68 000 грн вчинено банком одночасно з видачею грошових коштів з поточного рахунку юридичної особи ТОВ "РІОС+" на суму 68 000 грн, що підтверджується листом ПАТ "ФІДОБАНК" від 02 липня 2016 року № 2-3-2-2/1806.
Згідно з квитанцією від 18 травня 2016 року № 383702630 кошти були внесені позивачем на рахунок № НОМЕР_1 через рахунок каси № НОМЕР_4 .
Проте, у виписці по особовим рахункам за 18 травня 2016 року по рахунку каси № НОМЕР_4 операцій по видачі коштів третій особі та внесенню коштів позивачем не відображено. Крім того, у даній виписці відображені вхідний залишок 92,13 грн та вихідний залишок 4 770,61 грн. Всього операцій у касі за 18 травня 2016 року відбулося 4: по дебету рахунку 7 200 грн та по кредиту - 2 521,52 грн, що підтверджує відсутність внесення позивачем у касу готівки в сумі 68 000 грн.
Додана позивачем ОСОБА_1 квитанція від 18 травня 2016 року про поповнення ним власного карткового рахунку № НОМЕР_1 свідчить про те, що 18 травня 2016 року позивачем мала б бути внесена до каси банку на рахунок № НОМЕР_4 готівка в сумі 68 000 грн.
Проте банківські операції не були відображені на рахунках банку та позивача у даній справі.
Відповідно до виписки по особовим рахункам за 18 травня 2017 року по рахунку каси відділення внесення коштів в сумі 68 000 грн 18 травня 2016 року не було.
Дана операція не відображена у виписках по рахунках позивача, ТОВ "РІОС+" та не відображена у реєстрі видалених документів за 18 травня 2016 року.
Згідно з витягу переліку реєстру вимог кредиторів, наданих уповноваженою особою фонду, у ТОВ "РІОС+" рахується сума 68 777,75 грн.
Рух справи в суді касаційної інстанції.