Постанова
Іменем України
12 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 295/1727/19
провадження № 51-3999 км 19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Чистика А. О.,
суддів Вус С. М., Стороженка С. О.,
за участю:
секретаря судового засідання Черниш А. І.,
прокурора Саіян С. Г.,
засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2,
захисників Вовка С. О., Міхненка С. С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_2 та захисника Міхненка Сергія Сергійовича, подану в інтересах засудженого ОСОБА_1, на вирок Житомирського апеляційного суду від 30 липня 2019 року у кримінальному провадженні № 42018060360000197 від 17 серпня 2018 року стосовно
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Хмельницького, який згідно матеріалів кримінального провадження зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Чернігова, який згідно матеріалів кримінального провадження зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Богунського районного суду м. Житомира від 01 березня 2019 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК України), та призначено йому покарання за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки, за ч. 1 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік. На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів визначено остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі статей 75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням на 1 рік. ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, та йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі статей 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням на 1 рік. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звільнено з-під варти в залі суду. Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зараховано в строк покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку день за день з 14 листопада 2018 року по 01 березня 2019 року. Вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат.
За цим вироком у не встановлений слідством час у 2014 році ОСОБА_1, перебуваючи на території Донецької області, де на той час проходив військову службу, придбав шляхом привласнення знайденого вибухові речовини, вибухові пристрої та бойові припаси, а саме: близько 4 кг пластичної вибухової речовини на основі бризантної вибухової речовини гексогену, чотири тротилові шашки вагою 200 г кожна, два корпуси гранати Ф-1, два корпуси гранати РГД-5, чотири підривачі УЗРГМ, один електродетонатор ЕДП та дві запалювальні трубки ЗТП-300, переніс їх у сумці з місця проходження служби на території Донецької області до відділення ТОВ "Нова пошта" і переслав у м. Чернігів. У подальшому шляхом ручної поклажі перевіз вибухові речовини, вибухові пристрої та бойові припаси до буд. АДРЕСА_3 . 21 серпня 2018 року близько 19 год. 30 хв. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за попередньою змовою групою осіб передали ОСОБА_3 через ОСОБА_4 пластикову вибухову речовину на основі бризантної вибухової речовини гексогену масою 1365,2 г, один електродетонатор ЕДП та одну запалювальну трубку, які є вибуховими речовинами та вибуховими пристроями, за що отримали грошові кошти в сумі 11 000 грн. Також 15 листопада 2018 року близько 11 год. 30 хв. ОСОБА_1 відповідно до раніше розробленого плану із ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 33 000 грн., яка здійснила їх відправлення за допомогою автомобіля служби таксі. Після цього ОСОБА_1 перемістив шляхом ручної поклажі пластичну вибухову речовину на основі бризантної вибухової речовини гексогену вагою 2600 г, дві тротилові шашки вагою 200 г кожна та одну запалювальну трубку до буд. № 11 на вул. Офіцерській у м. Житомирі з метою їх збуту ОСОБА_4 . Безпосередньо після чого був затриманий працівниками правоохоронних органів. Крім того, 14 листопада 2018 року приблизно о 21 год. ОСОБА_2 придбав у раніше незнайомого чоловіка наркотичний засіб - канабіс та психотропну речовину - амфетамін, які поклав до поліетиленового пакета і зберігав при собі, переніс їх до свого місця проживання, де у подальшому розфасував та зберігав до 15 листопада 2018 року.
Житомирський апеляційний суд 30 липня 2019 року скасував вирок Богунського районного суду м. Житомира від 1 березня 2019 року в частині призначеного покарання та постановив новий вирок в цій частині, яким призначив ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки, за ч. 1 ст. 309 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточно призначив покарання ОСОБА_2 за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк 4 роки; ОСОБА_1 призначив покарання за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки. Початок строку відбування покарання обом засудженим обчислений з моменту приведення вироку до виконання. В решті вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість, просить змінити вирок апеляційного суду і звільнити його на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням строком 1 рік. Вважає, що апеляційний суд не повною мірою врахував його особу, досудову доповідь органу пробації, в якій зазначалось про можливість звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання, а також обставини, що пом`якшують покарання.
У касаційній скарзі захисник Міхненко С. С., посилаючись на істотне порушення судами вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого через суворість, просить змінити вирок Житомирського апеляційного суду стосовно ОСОБА_1 та звільнити його на підставі ст. 75 ККУкраїни від відбування покарання з випробуванням строком 1 рік. Вважає, що апеляційний суд повною мірою не врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, формально послався на обставини, що пом`якшують покарання, а також не спростував належним чином висновків суду першої інстанції про можливість звільнення ОСОБА_1 від покарання з випробуванням.