Постанова
Іменем України
14 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 761/7024/18
провадження № 61-20783св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Геліос",
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Груп ЛТД",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Мазурик О. Ф., Кравець В. А., Махлай Л. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заяви та рішень судів
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - ПАТ "ВіЕйБі Банк"), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Груп ЛТД" (далі - ТОВ "Сервіс-Груп ЛТД"), про визнання договору поруки недійсним.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що йому стало відомо, що 06 лютого 2008 року між ТОВ "Сервіс-Груп ЛТД" та Відкрити акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - ВАТ "ВіЕйБі Банк") укладений кредитний договір № 05-08/Ю. Із метою забезпечення виконання вказаного договору між ним та ВАТ "ВіЕйБі Банк" нібито укладений договір поруки від 06 лютого 2008 року № 05-08/Ю/Р-1. Рішенням господарського суду задоволено позовні вимоги банку про стягнення із ТОВ "Сервіс-Груп ЛТД" заборгованості за кредитним договором. Він ніколи не підписував договір поруки від 06 лютого 2008 року № 05-08/Ю/Р-1, довіреності на вчинення таких дій іншим особам не видавав та не уповноважував жодну особу на вчинення таких дій.
Із урахуванням наведених обставин, позивач просив суд визнати недійсним договір поруки від 06 лютого 2008 року № 05-08/Ю/Р-1, укладений між ним, ПАТ "ВіЕйБі Банк" та ТОВ "Сервіс-Груп ЛТД".
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16 травня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним договір поруки від 06 лютого 2008 року № 05-08/Ю/Р-1, укладений між ПАТ "ВіЕйБі Банк", ТОВ "Сервіс-Груп ЛТД" та ОСОБА_1
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не підписував договір поруки, що підтверджується висновком судової-почеркознавчої експертизи, тобто сторонами не дотримано обов`язкової письмової форми, що свідчить про наявність правових підстав для визнання його недійсним.
Постановою Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ПАТ "ВіЕйБі Банк" задоволено. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 травня 2019 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що за обставин існування судового рішення, яким встановлено факт укладення між ВАТ "ВіЕйБі Банк" та ОСОБА_1 договору поруки, місцевий суд дійшов помилкового висновку, що наявність висновку судової почеркознавчої експертизи є безумовною підставою для задоволення позову. Висновок судового експерта є неякісним та неповним, оскількиекспертизу проведено на підставі зразків підписів, які судом не відбиралися, яка особа виконала ці підписи судом не встановлювалася та ці підписи, які надано до судового засідання, судом не посвідчено.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року, в якій посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову суд апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом у порушення норм статей 103, 367 ЦПК України не призначено повторну експертизу, а право на звернення до суду із клопотанням про призначення додаткової експертизи не роз`яснено позивачу або його представнику, виходячи із тексту ухвали Київського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року. Апеляційний суд неправильно оцінив висновки заочного рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 11 жовтня 2012 року, не враховано, що позивачу стало відомо про зазначене судове рішення лише 12 грудня 2017 року, після чого позивач оскаржив його в апеляційному провадженні.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню із таких підстав.
Встановлені судами обставини
Позивачем оспорюється договір поруки від 06 лютого 2008 року № 05-08/Ю/Р-1, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 поручився перед ВАТ "ВіЕйБі Банк" за виконання ТОВ "Сервіс-Груп ЛТД" у повному обсязі зобов`язань, що випливають із кредитного договору від 06 лютого 2008 року № 05-08/Ю, який укладений між ВАТ "ВіЕйБі Банк" та ТОВ "Сервіс-Груп ЛТД".
Зі змісту оспорюваного договору поруки, оригінал якого надано відповідачем та долучено до матеріалів справи, вбачається, що він є тристороннім. Сторонами у договорі зазначено: Кредитор - ВАТ "ВіЕйБі Банк", Боржник - ТОВ "Сервіс-Груп ЛТД", в особі директора ОСОБА_1, та Поручитель - ОСОБА_1 . На договорі міститься печатка ТОВ "Сервіс-Груп ЛТД" та міститься підпис, виконаний від імені керівника ОСОБА_1
На оригіналі договору поруки, який оспорюється позивачем, міститься два підписи від імені " ОСОБА_1 ". Один підпис виконано в рядку: Директор ТОВ "Сервіс-Груп ЛТД" ___________ ОСОБА_1" і цей підпис скріплено печаткою ТОВ "Сервіс-Груп ЛТД". В іншому рядку зазначено "__________ ОСОБА_1" та міститься підпис, який оспорюється позивачем.
Згідно з висновком судово-почеркознавчої експертизи від 15 березня 2019 року № 28747/28749/18-32 підпис від імені ОСОБА_1, який міститься у графі "БОРЖНИК Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Груп ЛТД" у рядку "Директор ТОВ "Сервіс-Груп ЛТД" ____ ОСОБА_1 " та в графі "ПОРУЧИТЕЛЬ ОСОБА_1 " у рядку "___ ОСОБА_1 " у договорі поруки від 06 лютого 2008 року № 05-08/Ю/Р-1, виконано не ОСОБА_1, а іншою особою.
06 лютого 2008 року між ВАТ "ВіЕйБі Банк" (кредитодавець) та ТОВ "Сервіс-Груп ЛТД" (позичальник) укладений кредитний договір № 05-08/Ю, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит у сумі 3 700 000,00 грн до 04 лютого 2013 року включно.
На час укладення кредитного договору так і після 2008 року ОСОБА_1 був керівником ТОВ "Сервіс Груп ЛТД".
Факт укладення 06 лютого 2008 року кредитного договору № 05-08/Ю між ТОВ "Сервіс-Груп ЛТД" та ВАТ "ВіЕйБі Банк" визнано позивачем.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16 серпня 2011 року у справі № 14/5005/7232/2011 стягнуто з ТОВ "Сервіс-Груп ЛТД" на користь ПАТ "ВіЕйБі Банк" заборгованості за кредитним договором від 06 лютого 2008 року № 05-08/Ю у розмірі 5 032 367,37 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 11 жовтня 2012 року у справі № 2-4196/11 задоволено позовні вимоги ПАТ "ВіЕйБі Банк" про стягнення із ОСОБА_1 як поручителя заборгованості за кредитним договором 06 лютого 2008 року № 05-08/Ю, укладеним між ТОВ "Сервіс-Груп ЛТД" та ВАТ "ВіЕйБі Банк".
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 червня 2014 року рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 11 жовтня 2012 року в частині солідарного стягнення заборгованості із ОСОБА_3 скасовано. В іншій частині судове рішення залишено без змін.
Нормативно-правове обґрунтування
Відповідно до частини третьої статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Таким чином, сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов, скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору.
В силу приписів статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується.
Обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.