Постанова
Іменем України
14 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 640/7219/17
провадження № 61-6659св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Міністерство оборони України, Управління Служби безпеки України в Харківській області, військова частина А 1352, Державна казначейська служба України, Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області,
третя особа - ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 та військової частини А 1352 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 07 лютого 2018 року у складі судді Бородіної Н. М. та постанову Харківського апеляційного суду від 20 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Овсяннікової А. І., Коваленко І. П., Сащенко І. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заяви та рішень судів
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Міністерства оборони України, Управління Служби безпеки України в Харківській області (далі - Управління СБУ в Харківській області), військової частини А 1352, Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, третя особа - ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, про відшкодування шкоди.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 23 березня 2017 року на території 65-го ракетно-артилерійського арсеналу боєприпасів (військова частина А 1352 Міністерства оборони України) м. Балаклія Харківської області почалася пожежа із подальшими вибухами боєприпасів. У результаті вказаних подій знищений його автомобіль "Mitsubishi Lancer", 2 комплекта гуми на автомобіль, гараж № 57, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Також пошкоджена квартира № 9 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, співвласником якої він є, а саме: вибиті шибки, впала стіна з гіпсокартону, у ванній кімнаті та кухні відпала плитка, пошкоджені міжкімнатні двері, холодильник. Згідно з довідкою від Балаклійського районного відділу Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Харківській області (далі - Балаклійський РВ ГУ ДСНСУ у Харківській області) 23 березня 2017 року зареєстрований факт пожежі каскаду будівель гаражів (гараж № 57) та транспортного засобу "Mitsubishi Lancer", 2009 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 . Попередня причина пожежі - потрапляння відкритого джерела вогню внаслідок вибуху бойових снарядів. Завдані збитки він оцінив таким чином: пошкодження транспортного засобу "Mitsubishi Lancer" - 317 880,00 грн, гаражу - 39 735,00 грн, 2 комплектів гуми - 26 490,00 грн, стіни з гіпсокартону та вирваного паркету - 2 000,00 грн, плитки у ванній кімнаті - 560,00 грн, плитки на кухні - 741,84 грн, міжкімнатних дверей - 3 450,00 грн, холодильника - 10 000,00 грн, а всього на суму 400 856,84 грн.
Залишившись без автомобіля, який був фізично знищений, він не мав можливості його експлуатувати та доводилося докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Також внаслідок вказаної події виникли психотравматичні фактори, що потягли за собою негативні емоції та переживання, призвели до погіршення стану здоров`я, оскільки порушено звичайний його уклад життя. Йому, як потерпілому, Управляння СБУ у в Харківській області не надало жодного процесуального документа, згідно з яким він мав би змогу довідатися про досудове розслідування. Його не повідомлено щодо розслідування кримінального провадження та які дії проведені.
Із урахуванням наведених обставин, позивач, уточнивши позовні вимоги, просив стягнути:1) із Міністерства оборони України та військової частини А 1352 у солідарному порядку 318 231,80 грн на відшкодування майнової шкоди, що складається із вартості транспортного засобу "Mitsubishi Lancer" - 242 006,80 грн, гаража - 39 735,00 грн, двох комплектів гуми - 26 490,00 грн, пошкодженого холодильника - 10 000,00 грн; 2) із Управління СБУ в Харківській області 100 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди; 3) із Міністерства оборони України 300 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди; 4) із військової частини А 1352 100 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 07 лютого 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто із Міністерства оборони України шляхом списання коштів із відповідного рахунку на користь ОСОБА_1 242 006,80 грн на відшкодування майнової шкоди та 10 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди. У задоволенні інших вимог позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачу знищенням його автомобіля "Mitsubishi Lancer", внаслідок вибухів боєприпасів (бойових снарядів) та пожежі на території військової частини А1352, завдана шкода у розмірі 242 006,80 грн, яка підлягає відшкодуванню. Належність позивачу гаражу та комплекту гуми на автомобіль не доведено, а тому відсутні підстави для відшкодування шкоди в цій частині. Позивачем не доведений розмір спричиненої шкоди внаслідок пошкодження холодильника. Відшкодування шкоди внаслідок вибуху військових боєприпасів у мирний час при здійсненні ними своїх повноважень покладається на Міністерство оборони України як на уповноважений орган державного управління, а не на військову частину. Виходячи з принципів розумності та справедливості розмір моральної шкоди, спричиненої позивачу, визначено у сумі 10 000,00 грн.
Постановою Харківського апеляційного суду від 20 лютого 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_1, Міністерства оборони України задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Харкова від 07 лютого 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто із військової частини А 1352 на користь ОСОБА_1 242 006,80 грн на відшкодування майнової шкоди та 30 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що володільцем джерела підвищеної небезпеки є військова частина, а не Міністерство оборони України, тому шкода завдана позивачу підлягає відшкодуванню саме військовою частиною. Врахувавши характер подій, виниклих у військовій частині, які є суспільно небезпечними, вимоги справедливості та розумності, глибину моральних страждань позивача суд визначив розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 30 000,00 грн.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційних скарг, позиції інших учасників справи
У березні 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Харкова від 07 лютого 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 20 лютого 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що Міністерство оборони України та військова частина А 1352 мають нести солідарну відповідальність перед позивачем, оскільки шкоду завдано їх спільною бездіяльністю. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суди не врахували характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач, характер немайнових втрат, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, час та зусилля, які він витратив.
У квітні 2019 року військова частина А 1352подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 20 лютого 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції у частині задоволених позовних вимог та ухвалити у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що військова частина А 1352 є володільцем боєприпасів, які є джерелом підвищеної небезпеки, та повинна нести відповідальність за заподіяну позивачеві шкоду. Пошкодження майна позивача відбулося внаслідок непереборної сили, що звільняє військову частину А 1352 від відшкодування заподіяної шкоди. Наданий позивачем висновок експертного автотоварознавчого дослідження є неналежним доказом. Апеляційний суд жодним чином не мотивував свої висновки щодо розміру відшкодування моральної шкоди.
У травні 2019 року від Управління СБУ в Харківській області надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4, у якому заявник просить відхилити указану касаційну скаргу та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню. У касаційній скарзі не наведено жодної обставини, яка б підтверджувала факт протиправної бездіяльності Управління СБУ в Харківській області та заподіяння внаслідок цього позивачу моральної шкоди.
У травні 2019 року від військової частини А 1352 надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4, уякому заявник просить відхилити указану касаційну скаргу, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою. У відзиві зазначено, що військова частина А 1352 не є володільцем боєприпасів, а тому не несе відповідальності за завдану позивачу шкоду; позивач не надав жодних доказів на підтвердження заподіяної моральної шкоди.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , військової частини А 1352 не підлягають задоволенню із таких підстав.
Встановлені судами обставини
23 березня 2017 року на території 65-го ракетно-артилерійського арсеналу боєприпасів (військова частина А 1352 Міністерства оборони України) м. Балаклія Харківської області сталися вибухи боєприпасів.
Згідно з довідкою Балаклійського РВ ГУ ДСНСУ у Харківській області зареєстровано 23 березня 2017 року факт пожежі каскаду будівель гаражів (гараж № 57) та транспортного засобу "Mitsubishi Lancer",державний номерний знак НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_1. Попередня причина пожежі - потрапляння відкритого джерела вогню внаслідок вибуху бойових снарядів.
25 березня 2017 року ОСОБА_1 подав заяву про визнання його потерпілим у кримінальному провадженню від 23 березня 2017 року № 22017220000000104 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 113 Кримінального кодексу України.
Згідно з висновком експертного авто товарознавчого дослідження від 24 травня 2017 року № 6057 розмір майнового збитку, завданого ОСОБА_1 як власнику автомобіля "Mitsubishi Lancer" при вибуху боєприпасів 23 березня 2017 року, становить 242 006,80 грн.
Військова частина А 1352 (код ЄДРПОУ 07953401) є самостійною (окремою) юридичною особою, зареєстрована у встановленому законом порядку.
Відповідно до довідки військової частини А 1352 від 15 липня 2017 року № 3004 боєприпаси, які зберігалися на території військової частини А 1352 знаходились на відповідальному зберіганні військової частини А 1352 та закріпленні за нею на праві оперативного управління.
Нормативно-правове обґрунтування
Щодо відшкодування майнової та моральної шкоди
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (частина перша статті 1167 ЦК України).
Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна (частина друга статті 23 ЦК України).
Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб (частина перша статті 1187 ЦК України).
Згідно з положеннями частин другої, п`ятої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправності поведінки, шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. При цьому доведення наявності і обґрунтування розміру шкоди покладається на позивача, який повинен довести, що: заподіяна шкода сталася внаслідок неправомірних дій (бездіяльності) відповідача і тільки такі дії (бездіяльність) стали єдиною і достатньою причиною заподіяння шкоди; шкода є реальною; протиправна дія (бездіяльність) заподіювача шкоди є причиною, а шкода, якої завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.