Постанова
іменем України
28 січня 2020 року
м. Київ
справа № 456/2742/15-к
провадження № 51-1528км18
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого | Бущенка А.П., |
суддів | Григор`євої І.В., Стороженка С.О., |
за участю: секретаря судового засідання прокурора захисника | Червінської М.П., Гошовської Ю.М., Демиденка Г.О., |
розглянув у судовому засіданні касаційні скарги захисників Івашківа В.М. та Демиденка Г.О. на вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22 травня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 20 грудня 2018 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ярушичі, жителя АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Оскаржені судові рішення
1. Вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22 травня 2017 року ОСОБА_1 було засуджено за частиною 1 статті 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.
2. Суд визнав доведеним, що 12 лютого 2015 року приблизно о 18:00 у лісі поблизу села Щасливе Стрийського району Львівської області засуджений під час незаконного полювання намагався втекти від потерпілого ОСОБА_2 . Коли той наздогнав засудженого, схопив за плече і розвернув його, ОСОБА_1 здійснив постріл у бік ОСОБА_2, однак останній відбив рукою направлений на нього ствол рушниці та присів на землю. Засуджений продовжив утікати, тримаючи рушницю в руці, а потерпілий наздоганяв його, знімаючи подію на камеру мобільного телефону. Розуміючи, що він викритий під час незаконного полювання та застосування зброї, засуджений вистрілив із рушниці в обличчя потерпілого, який в результаті отриманого вогнепального поранення помер. ОСОБА_1, не надавши допомоги потерпілому, забрав його мобільний телефон і залишив місце події, а вдома спалив одяг, у якому був одягнутий, та знищив пижі від патронів.
3. Львівський апеляційний суд ухвалою від 20 грудня 2018 року вирок місцевого суду залишив без змін.
Вимоги і доводи касаційних скарг та заперечень
4. У майже аналогічних за змістом та доводами касаційних скаргах захисники, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просять скасувати постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
5. Сторона захисту стверджує, що публічне обвинувачення не було пред`явлено, а справу розглянуто незаконним складом суду. Також захисник вважає, що судом допущені порушення права на захист внаслідок неможливості в повному обсязі ознайомитися з матеріалами досудового розслідування, відмови у допиті свідків та експертів і призначенні експертиз, неврахування висновку експертизи, що свідчить на користь сторони захисту, використання недопустимих висновку експерта та заяви засудженого, розголошення відомостей досудового розслідування, відмови у направленні засудженого для проведення психологічної експертизи.
6. Сторона захисту також вважає, що наявними у справі доказами не доведено умислу ОСОБА_1 на вбивство потерпілого, що виключає кваліфікацію його діяння за частиною 1 статті 115 КК, а ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статті 419 КПК, оскільки апеляційний суд належним чином не спростував доводів, наведених у апеляційних скаргах щодо невідповідності висновків у вироку фактичним обставинам справи, неповноти судового розгляду та неправильної кваліфікації діяння засудженого, і усупереч вимогам частини 3 статті 404 КПК безпідставно відмовив у задоволенні ряду клопотань про допит свідків та призначення експертиз.
7. Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
Позиції учасників касаційного розгляду
8. У судовому засіданні захисник підтримав касаційні скарги.
9. Прокурор заперечив обґрунтованість касаційних вимог сторони захисту.
Оцінка Суду
10. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені у скаргах доводи, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що подані скарги належить залишити без задоволення на таких підставах.
11. Відповідно до статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
12. Суд зазначає, що коли сторона вимагає скасування або зміни судового рішення, посилаючись на порушення, допущене під час кримінального провадження, вона має обґрунтувати не лише наявність такого порушення, але й надати доводи тому, що воно істотно позначилося на можливостях сторони відстоювати свою позицію у справі і не було виправлено в ході кримінального провадження. Для цього сторона має продемонструвати, що вона під час кримінального провадження вжила заходів у межах процесуальних можливостей, наданих їй кримінальним процесуальним законодавством, для виправлення ситуації, що склалася внаслідок стверджуваного порушення.
13. Крім того сторона має довести, що правові питання, які вона наводить у касаційній скарзі, вона виносила на розгляд судів попередніх інстанцій, і цих доводів ними не було розглянуто або висновки судів щодо них були неправильними, а також навести аргументи на спростування цих висновків. Коли сторона вимагає скасування судових рішень і призначення судового розгляду в суді відповідної інстанції, вона має вказати, яким чином таке скасування дозволить виправити порушення, на яке вона посилається.
Щодо законності складу суду
14. Сторона захисту посилається на те, що вирок ухвалено складом суду, до якого входив суддя, що підлягав відводу, однак його відвід не був задоволений. На обґрунтування підстав для відводу захисники посилаються на позапроцесуальне спілкування судді Пака В.М. з учасниками судового провадження.
15. Проте, з матеріалів провадження вбачається, що суддя Пак В.М. не брав участі в ухваленні оскарженого судового рішення, оскільки у зв`язку з закінченням повноважень був замінений іншим суддею, після чого розгляд справи розпочався заново. Тому твердження про незаконних склад суду не можна визнати обґрунтованим.
Обмеження можливості у підготовці позиції захисту
16. Сторона захисту стверджує, що вона не мала можливості ознайомитися з усіма матеріалами після завершення досудового розслідування, оскільки окремі протоколи неможливо було прочитати, і, крім того, стороні захисту не була надана можливість зробити копії відео- та фотоматеріалів.
17. Однак сторона захисту не заперечує, що ці порушення були виправлені на стадії судового розгляду за відповідними розпорядженнями суду. Враховуючи це, Суд відхиляє цей довід сторони захисту як необґрунтований.
18. Крім того, сторона захисту посилається на те, що слідчий суддя безпідставно обмежив час на ознайомлення з матеріалами справи після закінчення досудового розслідування. Однак у скаргах не вказано, що завадило стороні захисту продовжити ознайомлення з доказами після передачі кримінального провадження до суду. Як зазначено вище, суд сприяв стороні захисту в ознайомленні з матеріалами провадження. Крім того, у цій справі розгляд справи в суді було розпочато спочатку внаслідок заміни судді в колегії і, таким чином, засуджений і захисник мали можливість не тільки ознайомитися з матеріалами досудового розслідування, але й скорегувати свою стратегію і тактику, враховуючи перебіг судового розгляду до заміни судді. За таких обставин Суд не вважає, що обмеження часу ознайомлення з матеріалами справи, на які скаржиться сторона захисту, істотним чином позначилися на її здатності ефективно відстоювати свою позицію під час подальшого провадження, а тому відхиляє цей довід сторони захисту.
Щодо судово-психіатричної експертизи
19. Сторона захисту вважає недопустимим доказом висновок комісійної судово-психіатричної експертизи, посилаючись на те, що слідчий суддя не надавав дозволу на проведення саме такої експертизи. Крім того, постанову про призначення експертизи прийнято раніше, ніж отримано згаданий дозвіл слідчого судді, і засуджений не був попереджений про право відмовитися давати пояснення експертам.
20. Що стосується надання дозволу слідчим суддею на проведення експертизи, Суд не погоджується зі стороною захисту у визначенні ролі слідчого судді при проведенні експертизи.
21. Відповідно до частини 2 статті 509 КПК слідчий суддя вирішує питання виправданості позбавлення особи свободи для проведення такої експертизи, оскільки це вимагає поміщення особи до психіатричної установи. Таким чином, ухвала слідчого судді стосується лише наявності достатніх підстав для позбавлення свободи. Однак слідчий суддя не вирішує питання необхідності проведення експертизи, а також форми та способу проведення експертизи. Ці питання залишаються в компетенції органів, які проводять досудове розслідування.
22. Виходячи з цього, Суд не вбачає порушення в тому, що постанова про призначення експертизи була прийнята раніше, ніж отримано дозвіл слідчого судді на поміщення засудженого до психіатричної установи для проведення цієї експертизи.
23. Що стосується порушення права засудженого зберігати мовчання під час проведення судово-психіатричної експертизи, то Суд зазначає наступне.
24. Особа має право зберігати мовчання і не давати жодних показань чи пояснень під час проведення будь-яких процесуальних дій у рамках кримінального провадження. Також особа має бути інформована про таке право. У цій справі Суд не знайшов підтвердження тому, що до бесіди з експертами засуджений був повідомлений про його право зберігати мовчання та про інші права, якими наділена підозрювана особа. За таких умов його пояснення, надані експертам, є недопустимим доказом для доведення його винуватості.