Постанова
Іменем України
12 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 265/10735/18
провадження № 61-17683св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1,ОСОБА_2,
відповідач - Маріупольська міська рада Донецької області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 18 червня 2019 року у складі судді Шиян В. В. та постанову Донецького апеляційного суду від 13 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Гаврилової Г. Л., Пономарьової О. М., Ткаченко Т. Б.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до Маріупольської міської ради Донецької області про визнання додаткової угоди до договору оренди від 23 липня 2013 року, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26 липня 2013 року № 1936324 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0019 га для обслуговування будівель торгівлі, укладеною.
Позовна заява мотивована тим, що 23 липня 2013 року на підставі рішення Маріупольської міської ради Донецької області № 6/28-3273 від 18 червня 2013 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та Маріупольською міською радою Донецької області було укладено договір оренди земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1, площею 0,0019 га, строком на 5 років, а саме з 18 червня 2013 року до 18 червня 2018 року.
Позивачі зазначали, що 20 листопада 2015 року між ними та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого, вони отримали у власність торговий павільйон розміщений по АДРЕСА_2 на земельній ділянці площею 0,0019 га.
Із моменту набуття права власності на нерухоме майно, вони набули право оренди земельної ділянки, на якій розміщене вказане майно.
Умови договору його сторонами виконуються, вони фактично користуються земельною ділянкою у тій самій площі та конфігурації, що передбачено умовами договору, є добросовісними орендарями земельної ділянки. Крім того, вони своєчасно та в повному обсязі сплачують орендну плату, встановлену договором оренди земельної ділянки. Отже, вони, як орендарі, які належними чином виконують свої обов`язки за договором оренди, мають переважне право на продовження договору оренди на новий строк.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили суд визнати додаткову угоду до договору оренди від 23 липня 2013 року, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26 липня 2013 року № 1936324 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,0019 га, для обслуговування будівель торгівлі, укладеною.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 18 червня 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Маріупольської міської ради Донецької області про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки укладеною відмовлено.
Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачами не дотримано процедуру поновлення договору оренди землі відповідно до статті 33 Закону "Про оренду землі" та не надано доказів їх звернення до Маріупольської міської ради Донецької області з клопотанням про укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0019 га. Крім того, не надано доказів відмови або наявного зволікання Маріупольської міської ради Донецької області в укладенні додаткової угоди, а тому позов є передчасним.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Донецького апеляційного суду від 13 серпня 2019 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без задоволення.Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 18 червня 2019 року залишено без змін.
Апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, погодився з висновком районного суду, зазначивши, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не надано належних та допустимих доказів направлення орендодавцю відповідних листів-повідомлень з проєктом додаткової угоди, не надано доказів відмови або наявного зволікання Маріупольської міської ради Донецької області в укладенні додаткової угоди, позивачі не скористались своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі, а тому підстави для визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки укладеною відсутні.
Направлення листа-повідомлення про передачу в оренду земельної ділянки у зв`язку із переходом права власності на об`єкт нерухомості, має інші підстави та умови.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати оскаржувані судові рішення, та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду від 04 жовтня 2019 року клопотання ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень задоволено. Поновлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 18 червня 2019 року та постанови Донецького апеляційного суду від 13 серпня 2019 року. Відкрито касаційне провадження у даній справі. Витребувано цивільну справу № 265/10735/18 з Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області.
У жовтні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Маріупольської міської ради Донецької області про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки укладеною призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано та не розглянуто факт їхнього звернення 09 лютого 2017 року до Маріупольської міської ради Донецької області щодо переоформлення договору оренди земельної ділянки у зв`язку з переходом права власності на будівлю та подовження строку дії договору. Маріупольською міською радою Донецької області було підготовлено проєкт рішення про припинення права оренди земельної ділянки ОСОБА_3, розірвання між останнім та Маріупольською міською радою Донецької області договору оренди земельної ділянки та надання в оренду строком на п`ять років їм земельної ділянки. Однак, відповідне рішення міська рада не прийняла. Судами не враховано, що вони продовжують користуватися земельною ділянкою та сплачують орендну плату та не взято до уваги, що у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника, з моменту набуття права власності на це майно, переходить і право оренди земельної ділянки, на якій розташоване вказане майно. При цьому, договір оренди не припиняється в цілому, а має місце заміна сторони в зобов`язанні.
Після відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припиняється щодо відчужувача, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов`язки орендаря, у тому числі зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.
Посилалися на неврахування судами відповідної практики Верховного Суду при вирішенні аналогічних справ.
Відзив на касаційну скаргу Маріупольська міська рада Донецької області до суду не подала.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
23 липня 2013 року на підставі рішення Маріупольської міської ради Донецької області від 18 червня 2013 року № 6/28-3273 між Маріупольською міською радою Донецької області та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки розташованої по АДРЕСА_1, площею 0,0019 га, строком на 5 років, з 18 червня 2013 року до 18 червня 2018 року (а.с. 17-20, 38).
20 листопада 2015 року між ОСОБА_3, з одного боку, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, з іншого боку, укладено договір купівлі-продажу торгівельного павільону площею 10,5 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, на земельній ділянці площею 0,0019 га (а.с. 27-30).
20 листопада 2015 року ОСОБА_3 надано заяву про згоду на оформлення договору оренди земельної ділянки згідно з планом за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,0019 га, на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зв`язку з набуттям ними права власності на нерухомість за указаною адресою згідно договору купівлі-продажу. Указана заява посвідчена 20 листопада 2015 року приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Никоненко Т. В. (а.с. 37).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.
Частиною другою статті 792 ЦК України передбачено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Згідно статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Аналогічні положення щодо оренди землі містяться у частині першій статті 93 ЗК України.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі"договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
У частинах другій та третій статті 16 Закону України "Про оренду землі"передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченомуЗемельним кодексом України, або за результатами аукціону. Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування.
Судами установлено, що 23 липня 2013 року на підставі рішення Маріупольської міської ради Донецької області від 18 червня 2013 року № 6/28-3273 між Маріупольською міською радою Донецької області та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1, площею 0,0019 га, строком на 5 років, з 18 червня 2013 року до 18 червня 2018 року.
Відповідно до частини третьої та четвертої статті 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
20 листопада 2015 року між ОСОБА_3, з одного боку, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, з іншого боку, укладено договір купівлі-продажу торгівельного павільону площею 10,5 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, на земельній ділянці площею 0,0019 га.
20 листопада 2015 року ОСОБА_3 надано заяву про згоду на оформлення договору оренди земельної ділянки згідно з планом за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,0019 га, на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зв`язку з набуттям ними права власності на нерухомість за цією адресою за договором купівлі-продажу. Указана заява посвідчена 20 листопада 2015 року приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Никоненко Т. В.