Постанова
Іменем України
13 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 223/828/18
провадження № 61-9938св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Штелик С. П. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - Волноваське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 28 січня 2019 року у складі судді Дочинець С. І. та постанову Донецького апеляційного суду від 09 квітня 2019 року у складі суддів: Зайцевої С. А., Гаврилової Г. Л., Пономарьової О. М.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту перебування особи на утриманні померлого годувальника.
Заява мотивована тим, що вона є непрацездатною особою та отримує пенсію за віком з 2010 року. З 02 жовтня 1998 року ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . 10 вересня 2018 року заявник звернулася до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про переведення на пенсію по втраті годувальника, але їй було відмовлено, у зв`язку з тим, що нею не надано належних документів про спільне проживання на момент смерті ОСОБА_2, оскільки вони з чоловіком на момент смерті останнього були зареєстровані за різними адресами. Вказувала, що вони як подружжя весь час, по день смерті чоловіка проживали за однією адресою: АДРЕСА_1 . На час сумісного проживання заявник перебувала на утриманні чоловіка, оскільки основний прибуток їх родини надходив від чоловіка, який отримував пенсію за віком, а вона в свою чергу працювала сезонним робочим в овочевій бригаді агрофірм, де отримувала заробітну плату продукцією у вигляді зібраних овочів. За час подружнього життя ОСОБА_2 постійно надавав кошти на її лікування, продукти харчування, сплачував комунальні платежі та інше.
Ураховуючи викладене, просила встановити факт її перебування на утриманні чоловіка - ОСОБА_2, по день його смерті, а також факт її сумісного проживання з чоловіком.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вугледарського міського суду Донецької області від 28 січня 2019 року заяву задоволено частково. Встановлено факт сумісного проживання ОСОБА_1 з чоловіком - ОСОБА_2 по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1 . В задоволенні іншої частини вимог заяви відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що зібрані у справі докази вказують на наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 в частині визнання факту її сумісного проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 .
Відмовляючи у задоволенні заяви в частині встановлення факту перебування ОСОБА_1 на утриманні чоловіка, суд виходив із того, що на час смерті останнього, а саме станом на 2003 рік, ОСОБА_1 не досягла пенсійного віку, періодично працювала та отримувала дохід, а отже була працездатною особою, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та показами заявниці. При цьому ОСОБА_2 був пенсіонером та отримував пенсію за віком, тобто був непрацездатною особою. Окрім того, суду не надано належних та допустимих доказів, на підставі яких суд мав би можливість встановити рівень доходу ОСОБА_1 на день смерті її чоловіка, а надано лише відомості про розміри відрахувань страхових внесків із заробітної плати ОСОБА_1, що унеможливлює встановити факт того, що основним і постійним джерелом засобів до існування останньої була допомога з боку її померлого чоловіка.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Донецького апеляційного суду від 09 квітня 2019 року рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 28 січня 2019 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви в частині встановлення факту перебування на утриманні є правильним та відповідає встановленим у справі обставинам та вимогам закону. Висновок суду першої інстанції про те, що суду не надано належних та допустимих доказів, того, що заявник до дня смерті чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 була на повному його утриманні і одержувала від нього допомогу, що була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування, і що у зв`язку з втратою годувальника заявник втратила джерело засобів до існування, є правильним та таким, що грунтується на встановлених в судовому засіданні обставинах і матеріалах справи.
Обставини отримання доходу померлого ОСОБА_2 , а саме: пенсії у розмірі 275,80 грн, який хоча і перевищував розмір заробітної плати працездатного заявника, не може беззаперечно свідчити, що заявник перебувала на утриманні свого чоловіка по день його смерті та потребувала матеріальної допомоги, оскільки вона працювала з 06 червня 2002 року по 07 грудня 2002 року сезоним робочим агрофірми та отримувала заробітну плату. З наданої копії трудової книжки, вбачається неповне надання суду інформації щодо трудового стажу заявника.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у травні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції, постанову апеляційного суду в частині відмови у задоволенні заяви та ухвалити нове рішення про задоволення заяви у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, невірно застосовано норми матеріального права та не враховано практику та висновки Верховного Суду України у подібних правовідносинах. Висновок суду про те, що заяником не надано доказів на підтвердження факту перебування на утриманні померлого чоловіка спростовується наявними у справі письмовими доказами, зокрема, індивідуальними відомостями про застраховану особу (форма ОК-5), які підтверджують, що доходи ОСОБА_2 на час смерті були суттєво більшими, ніж доходи ОСОБА_2 . Також суд дійшов помилкового висновку про те, що встановлення факту перебування заявника на утриманні чоловіка не породжує для останньої юридичних наслідків, тому встановлення такого факту є передчасним.
Рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог заяви про встановлення факту сумісного проживання з чоловіком ОСОБА_2 не оскаржувалось та не переглядось в апеляційному порядку, тому відповідно до положень частини першої статті 400 ЦПК законність ухваленого у цій частині судового рішення колегією суддів не перевіряється.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Суди установили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 02 жовтня 1998 року перебували в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 від 02 жовтня 1998 року, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану м. Вугледара Донецької області.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер у віці 47 років.
Рішенням про відмову в переведенні з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника № 1757 від 18 вересня 2018 року ОСОБА_1 було відмовлено Волноваським об`єднаним управління Пенсійного фонду України Донецької області в переведенні з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника у зв`язку з тим, що заявни не була зареєстрована з померлим за однією адресою та зареєструвалась в Україні вже після смерті годувальника (а. с. 19).