Постанова
Іменем України
11 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 405/1467/18-ц
провадження № 61-22982 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Воробйової І. А.,
Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
представник позивача - ОСОБА_2 ;
відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ;
представник відповідачів - ОСОБА_6 ;
третя особа - ОСОБА_7 ;
представник третьої особи - ОСОБА_8 ;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда
від 06 червня 2019 року у складі судді Драного В. В. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 07 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Дуковського О. Л., Письменного О. А., Чельник О. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_7, про визнання права власності на 3/8 частини квартири за набувальною давністю.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_9, після смерті якого відкрилась спадщина, яку прийняла її мати - ОСОБА_10
28 серпня 2001 року її мати отримала свідоцтво про право на спадщину
за законом на квартиру
АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 її мати померла, після смерті якої вона прийняла спадкове майно та отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом
на вищезазначену квартиру.
Зазначала, що після отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом їй стало відомо про успадкування лише 2/5 частин вказаної квартири, оскільки, як роз`яснив нотаріус, 3/5 частин приватизували її сестра - ОСОБА_3 разом
зі своїми дітьми: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Вказувала, що у 1994 році її сестра ОСОБА_3 разом зі своїми дітьми переїхали на постійне місце проживання до держави Ізраїль, а через рік вона дізналась,
що вони переїхали до Сполучених Штатів Америкиі з того часу зв`язки втрачено, місце їх проживання невідомо. З 1994 року вони не приїжджали
до України, не цікавились станом спірного нерухового майна, не сплачували
за комунальні послуги, не робили ремонт та не підтримували майно
у належному стані.
З 1994 року до теперішнього часу вона відкрито, добросовісно та безперервно проживає у зазначеній квартирі, користується нею та сплачує комунальні послуги, підтримує майно у належному стані.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати за нею право власності за набувальною давністю на 3/5 частин квартири
АДРЕСА_1 , що належать відповідачам на підставі свідоцтва про право власності на житло від 14 жовтня 1993 року.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06 червня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю
на 3/5 частини квартири
АДРЕСА_1 , які належали ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 14 жовтня 1993 року.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 31 серпня 2018 року заяву ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06 червня 2018 року задоволено.
Заочне рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06 червня
2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на 3/8 частини квартири за набувальною давністюскасовано, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Останнім рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06 червня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано недоведеністю та необґрунтованістю заявлених позовних вимог, а також відсутністю підстав, передбачених статтею 344 ЦК України, для визнання за ОСОБА_1 права власності
за набувальною давністю на спірне нерухоме майно.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 07 листопада 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда
від 06 червня 2019 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що судом першої інстанції при розгляді справи повно та всебічно з`ясовно обставини справи, перевірено доводи та заперечення сторін, досліджено надані сторонами докази та ухвалено законне і обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Позивач не довела факт відкритого
та безперервного володіння спірною частиною квартири протягом 10 років.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позову ОСОБА_1 .
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 26 грудня 2019 року касаційне провадження у зазначеній справі відкрито
та витребувано її з суду першої інстанції.
У січні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 мотивована тим, що висновки судів про те, що позивач не довела безперервності
та добросовісності володіння чужим майном не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на законі. З часу виїзду до держави Ізраїль відповідачі з батьками не спілкувались, ніколи не приїздили до України, не телефонували, майном не цікавились і документів на спірне майно не отримували та не знали про існування у них права власності на частку у квартирі до 2018 року. 19 квітня 2014 року ОСОБА_1 прийняла спадщину та вступила у володіння спадковим майном. Отже, з часу смерті ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, позивач набула усі права, які належали померлій на день смерті, у тому числі прийняла
у власність, користування та утримання квартири АДРЕСА_1 і про те, що квартира має інших, крім неї, власників не знала та знати не могла.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У січні 2020 року представник ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - ОСОБА_6 подав відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 -
ОСОБА_2 , у якому просив відмовити у її задоволенні та залишити без змін оскаржувані судові рішення, як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, оскільки суди, встановивши всі обставини справи, надавши їм належну правову оцінку, дійшли правильного висновку про відсутністть підстав для задоволення позову.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно зі свідоцтвом про право власності на житло від 14 жовтня
1993 року, виданого органом приватизації Кіровоградської міської ради народних депутатів, ОСОБА_9 та членам його сім`ї: ОСОБА_10, ОСОБА_3 , ОСОБА_4, ОСОБА_5 належить квартира
АДРЕСА_1 , на праві приватної спільної (сумісної або часткової) власності (том 1, а. с. 4).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого
28 серпня 2001 року державним нотаріусом Першої Кіровоградської державної нотаріальної контори Звіздун Н. К., зареєстрованим у реєстрі
за № 2-3365, спадкоємцем майна ОСОБА_9, померлого
ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дружина - ОСОБА_10, що мешкає у
АДРЕСА_1 . Спадкове майно складається з 1/5 частин квартири за вказаною адресою (том 1, а. с. 5).
Згідно з архівною довідкою обласного комунального підприємства "Кіровоградського обласного об`єднаного бюро технічної інвентаризації"
від 19 лютого 2018 року право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , станом до 01 січня 2013 року, зареєстровано за ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - 4/5 частин. (приватна спільна сумісна), ОСОБА_10 - 1/5 частин (приватна спільна часткова) (том 1, а. с. 8).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 01 грудня
2016 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Кіровоградської державної нотаріальної контори Биковим С. Є., зареєстрованим у реєстрі
за № 1-843, ОСОБА_1 успадкувала після смерті матері - ОСОБА_10, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, 2/5 часток квартири АДРЕСА_1 (том 1, а. с. 6).
Згідно з випискою будинкової книги за адресою:
АДРЕСА_1 , дочка власника - ОСОБА_3, вибула у 1994 році до країни Ізраїль, онуки власника: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виписались разом зі своєю матір`ю.
Як убачається із вищевказаної виписки ОСОБА_1 не зареєстрована