Постанова
Іменем України
17 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 755/16092/15-ц
провадження № 61-26846св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Штелик С. П. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Сімоненко В. М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 04 грудня 2015 року у складі судді Гончарука В. П. та постанову апеляційного суду м. Києва від 01 березня 2018 року у складі суддів: Білич І. М., Болотова Є. В., Шахова О. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Альфа Банк",
відповідач - ОСОБА_1,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство "Альфа Банк" (далі - ПАТ "Альфа Банк")звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивовані тим, що 17 грудня 2012 року між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово- інвестиційний банк" та ПАТ "Альфа Банк" укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" відступило ПАТ "Альфа Банк" права вимоги до кредитних договорів, укладених між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та фізичними особами. Згідно даного договору відбулось відступлення права вимоги за договором про іпотечний кредит № 172н/1078 від 01 грудня 2006 року, який укладений між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та відповідачем. Відповідно до умов кредитного договору банк зобов`язався надати кредит позичальнику у розмірі 120 тис. доларів США. Відповідач зобов`язався повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, передбачених договором. Проте відповідач умови договору належним чином не виконує, в результаті чого станом на 31 липня 2015 року утворилася прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 1 581 419 грн 16 коп., за процентами у розмірі 133 913 грн 69 коп., пеня становить 46 328грн 53 коп.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 04 грудня 2015 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ"Альфа-Банк" заборгованість за договором про іпотечний кредит № 172н/1078 від 01 грудня 2006 року станом на 31 липня 2015 року, яка складається: простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 1 581 419 грн 16 коп., заборгованості за процентами у розмірі 133 913 грн 69 коп., пені у розмірі 46 328грн 53 коп., а всього - 1 761 661 грн 38 коп. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що суд приймає до уваги розрахунок заборгованості позивача, оскільки в спростування заявлених вимог з боку відповідача не надано будь-яких доказів, в тому числі фінансових документів на підтвердження сплати кредиту та проведених розрахунків, які б відповідач вважав вірними, і на доведеність пояснень про відсутність заборгованості та невідповідності ціни позову фактичним обставинам.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду м. Києва від 01 березня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Альфа-Банк" заборгованість за договоромпро іпотечний кредит, що складається з простроченої заборгованості за кредитом - 1 515 528 грн 95 коп.; заборгованості за процентами у розмірі 134 615 грн 11 коп. та пені у розмірі 46 328 грн 53 коп., всього - 1 696 472 грн 69 коп.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що повідомлення відповідачу про розгляд справи 04 грудня 2015 року направлено судом першої інстанції за адресою відповідача, однак докази вручення судового повідомлення на час ухвалення заочного рішення в матеріалах справи відсутні. Відтак, постановлене судове рішення з урахуванням вищевикладеного підлягає скасуванню з ухваленням нового. Доводи апеляційної скарги про те, що позивач як суб`єкт первинного фінансового моніторингу порушив Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансового тероризму" та норм КК України шляхом підробки виписки із рахунку, суд вважає безпідставними, оскільки відповідно до статті 204 ЦК України укладений між сторонами договір є дійсним. Вказуючи в апеляційній скарзі на недоведеність позивачем отримання відповідачем кредитних коштів, апелянт не надає при цьому будь-яких доказів на підтвердження цих обставин. Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не перевірив та не встановив: яким чином ОСОБА_1 отримала кредит у готівковій або у безготівковій формі; на підставі якого документу; в якій валюті національній або іноземній; як використала кредит за цільовим призначенням; за яким договором укладеним в письмовій формі чи в усній формі, суд не приймає до уваги, оскільки судом першої інстанції вірно встановлено, що на підставі іпотечного договору відповідачу видано кредитні кошти в сумі 120 тис. доларів США, що підтверджується заявою на видачу готівки, які надавалися відповідачу на придбання квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка в подальшому була відповідачем передана позивачу в іпотеку на підставі іпотечного договору від 01 грудня 2006 року. Згідно розрахунку заборгованості до грудня 2014 року відбувалося погашення позичальником коштів, що також підтверджено і висновком експертизи. Посилання апелянта на недійсність договору з підстав того, що в кредитному договорі позивачем не було зазначено, що він має банківську ліцензію та генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій та не надав їх суду, а також те, що позивач не довів, що він мав цивільну правоздатність кредитної установи та є уповноваженим банком щодо надання кредиту в іноземній валюті, суд вважає необґрунтованими. Як вбачається з матеріалів справи, 31 січня 1994 року АКБ "Форум", правонаступником якого є ПАТ "Банк Форум", видана Національним банком України банківська ліцензія № 62, згідно з якою банку надано право здійснювати банківські операції, визначені частиною першою та пунктами 5-11 частини другої статті 47 Закону України "Про банки та банківську діяльність". 10 червня 2005 року АКБ "Форм" отримав виданий Національним банком України Дозвіл № 62-1 на право здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини другої та частини четвертої статті 47 Закону України "Про банки та банківську діяльність" згідно з додатком до цього дозволу. Тобто, банк, з яким відповідач уклала кредитну угоду, на момент її укладення мав право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
(1)Доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції розглянув справу за її відсутності; позивач як суб`єкт первинного фінансового моніторингу порушив Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансового тероризму" та норм КК України шляхом підробки виписки із рахунку. Споживчий кредит видано в іноземній валюті, що сприяє тіньоввій економіці. Кредит вона не отримувала, а тому договір є безгрошовим.
(2) Позиція позивача
У відзиві на касаційну скаргу банк зазначає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів та є формальними.