Постанова
Іменем України
13 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 227/5452/18
провадження № 61-15647св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рута-Плюс",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рута-Плюс" на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 19 квітня 2019 року у складі судді Мацишин Л. С. та постанову Донецького апеляційного суду від 16 липня 2019 року у складі колегії суддів: Папоян В. В., Біляєвої О. М., Тимченко О. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Рута-Плюс" про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати.
Позовна заява мотивована тим, що відповідно до державного акту на право власності на землю серії ЯЕ № 700527 їй на праві власності належить земельна ділянка площею 5,3145 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Криворізької сільської ради. Вказана земельна ділянка на підставі договору оренди землі від 25 квітня 2014 року була передана нею в оренду ТОВ "Рута-Плюс" на строк 49 років.
Згідно з умовами договору, товариство зобов`язалося протягом строку дії договору сплачувати за користування земельною ділянкою за кожен рік 3 688,44 грн у строк, не пізніше 31 грудня кожного року. З моменту підписання договору нормативно-грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням індексу інфляції зросла. Але відповідачем порушуються умови договору та не сплачується орендна плата за період з 2014 по 2017 роки.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд розірвати договір оренди земельної ділянки та стягнути з ТОВ "Рута-Плюс" заборгованість з орендної плати за земельну ділянку у розмірі 35 382,68 грн, пеню у розмірі 0,1 % у розмірі 2 690,37 грн та 3 % річних від простроченої суми у розмірі 603,49 грн, що у загальній сумі становить 38 676,54 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 19 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного суду від 16 липня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Розірвано договір оренди землі від 25 квітня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Рута-Плюс", на земельну ділянку площею 5,3145 га, кадастровий номер 1422084400:01:000:0561.
Стягнуто з ТОВ "Рута-Плюс" на користь ОСОБА_1 заборгованість за орендною платою за 2015-2017 роки по договору оренди землі від 25 квітня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Рута-Плюс", у розмірі 14 231,11 грн; три процента річних від простроченої суми орендної плати у розмірі 603,46 грн та 0,1 % пені за кожен день прострочення за 2017 рік у розмірі 1 895,15 грн, що у загальному становить 16 729,72 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Судові рішення мотивовано тим, що факт невиплати орендної плати за період 2014-2017 роки є доведеним та наявне систематичне невиконання умов договору щодо оплати орендної плати з боку відповідача, що є підставою для розірвання договору оренди.
При цьому, з відповідача стягнуто на користь позивача заборгованість з орендної плати, пеню та три відсотка річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання у межах строку позовної давності, про застосування наслідків спливу якого було заявлено відповідачем.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2019 року до Верховного Суду, ТОВ "Рута-Плюс", посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не надали належної правової оцінки довіреності, якою позивач уповноважила ОСОБА_2 отримувати від її імені орендну плату за спірним договором оренди землі. Вказує, що ОСОБА_2 отримав орендну плату за договором оренди землі від 25 квітня 2014 року у повному обсязі.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Чумак І. М., подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на те, що її доводи є безпідставними, не впливають на правильність вирішення судами справи, які дослідили та надали належну правову оцінку всім наданим доказам, тому просить судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ТОВ "Рута-Плюс" задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.