1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


06 лютого 2020 року

м. Київ

справа №758/7898/15-ц

провадження № 61-40785св18

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Калараша А. А. (суддя-доповідач), Мартєва С.Ю., Петрова Є.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

відповідач - ОСОБА_3,

третя особа - ОСОБА_4,


розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 21 травня 2018 року, постановлену суддею Андрієнко А.М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 22 липня 2015 року відкрито провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

02 травня 2018 року ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану ухвалу через порушення правил підсудності, оскільки договором позички, який є предметом розгляду справи сторони узгодили, що всі справи пов`язані з даним договором підлягають розгляду у суді загальної юрисдикції за місцем проживання позикодавця, тобто в Оболонському районному суді м. Києва.

Короткий зміст судових рішень

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 21 травня 2018 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 22 липня 2015 року відмовлено.

Відмовляючи ОСОБА_3 у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 вже скористався своїм правом на апеляційне оскарження ухвали про відкриття провадження, оскільки вже є ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї самої особи на це саме судове рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Скаржник просив суд ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, а справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У липні 2018 року ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 21 травня 2018 року.


Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано з Подільського районного суду м. Києва цивільну справу № 758/7898/15-ц.


У червні 2019 року справа № 758/7898/15-ц надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що ОСОБА_3 скористувався своїм правом на апеляційне оскарження вказаної ухвали, подавши апеляційну скаргу 25 січня 2016 року, за результатами якої 22 серпня 2016 року йому було відмовлено відкритті апеляційного провадження. Суд не прийняв до уваги що підставою оскарження вказаної ухвали в різних апеляційних скаргах ОСОБА_3 стало різне порушення підсудності, в апеляційній скарзі 2016 року ОСОБА_3 зазначив що підсудність справи має визначатись за встановленим місцем проживання відповідача, а в апеляційній скарзі 2018 року ОСОБА_3 посилався на порушення підсудності справи за визначеним місцем у договорі - місцем проживанням позичкодавця, тобто позивача.

Відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу мотивовано тим, що касаційна скарга подана з метою затягування розгляду та вирішення справи та свідчить про систематичне зловживання відповідачем ОСОБА_3 наданими йому процесуальними правами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 22 липня 2015 року відкрито провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості (том 1, а.с.187,188).

10 грудня 2015 року ОСОБА_4 через представника подала апеляційну скаргу на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 22 липня 2015 року, вважала, що справа підсудна суду за місцезнаходженням відповідача ( том 1, а.с. 58-61).

25 січня 2016 року ОСОБА_3 звернувся з заявою про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_4 ( том 1, а.с.70).

23 березня 2016 року ухвалою Апеляційного суду м. Києва визнано заяву ОСОБА_3 про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_4 неподаною та повернуто її заявнику ( том 1, а.с.104).

30 березня 2016 року ухвалою Апеляційного суду м. Києва апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 22 липня 2015 року залишено без змін ( том 1, а.с.115).

17 травня 2016 року ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 22 липня 2015 року з підстав порушення підсудності, вважав, що справа підсудна суду за місцезнаходженням відповідача ( том 1, а.с.138).

30 травня 2016 року ухвалою Апеляційного суду м. Києва апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без руху, надано строк для подачі клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважності причин пропуску ( том 1, а,с.145-146).

22 серпня 2016 року ухвалою Апеляційного суду м. Києва відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 22 липня 2015 року ( том 1, а.с.153).

02 травня 2018 року ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 22 липня 2015 року з підстав порушення підсудності, вважав, що справа підсудна суду за місцезнаходженням позичкодавця (позивача) ( том 2, а.с.213).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.


................
Перейти до повного тексту