Постанова
Іменем України
12 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 761/46606/18-ц
провадження № 61-21162св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Єдігаров Ельвір Михайлович,
треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Іванової І. В., Матвієнко Ю. О., Мельника Я. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Єдігарова Е. М., треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_3, в якому просила визнати незаконним та скасувати рішення приватного нотаріуса Єдігарова Е. М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 43166890 від 24 вересня 2018 року, яким зареєстровано право спільної часткової власності на 1/2 частину трикімнатної квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 .
Одночасно з позовом ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру, посилаючись на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 06 березня 2019 року у складі судді Трусова Т. О. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що предметом позову є скасування рішення приватного нотаріуса як державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, однак ні з позовної заяви, ні з доданих до неї документів неможливо встановити, на підставі якого правочину було прийняте оспорюване рішення про реєстрацію права власності.
Крім того, зі змісту позовної заяви вбачається, що юридичні наслідки скасування рішення про державну реєстрацію прав істотно впливають на права ОСОБА_3, проте остання залучена до участі у справі лише як третя особа, тому відсутній зв`язок між заявленими позовними вимогами та способом забезпечення позову, про який просить позивач.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 06 березня 2019 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково.
У порядку забезпечення позову накладено арешт на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, загальною площею 72,1 кв. м, власником якої є ОСОБА_3 .
Заходи забезпечення позову вжито до вирішення судом спору по суті.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що між сторонами виник спір щодо права власності на 1/2 частину спірної квартири, а відтак невжиття заходів забезпечення позову в разі його задоволення та скасування реєстрації права власності на 1/2 частину спірної квартири за ОСОБА_3 може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки остання не позбавлена можливості без дозволу позивача укласти договір дарування 1/2 частини квартири, яка зареєстрована за нею, в інтересах іншої особи.
Такий вид забезпечення позову є співмірним, відповідає заявленим позовним вимогам, є необхідним і достатнім для забезпечення виконання можливого судового рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2019 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову апеляційного суду і залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 761/46606/18-ц з Дарницького районного суду м. Києва.
У грудні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2020 року справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Єдігарова Е. М., треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3, про визнання незаконним та скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду ухвалена з порушенням вимог закону.
Зазначивши, що між сторонами виник спір щодо права власності на 1/2 частину квартири, суд не врахував, що 28 лютого 2018 року Дарницьким районним судом м. Києва постановлено ухвалу у справі №753/23866/17, яка залишена без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, в якій визначено, що 1/2 частина в квартирі АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2, у зв`язку з чим у межах виконавчого провадження на неї звернено стягнення.
Таким чином, спір між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 щодо права власності на 1/2 частину вищевказаної квартири вирішений, про що наявне судове рішення, що набрало законної сили та встановлені ним обставини не підлягають повторному вирішенню судами.
Крім того, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові, наклавши арешт на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, право власності, на яку зареєстровано за нею, вийшов не лише за межі вимог, заявлених ОСОБА_1 у заяві про забезпечення позову, чим порушив вимоги статей 13, 149 ЦПК України, а й проігнорував положення пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України, яка визначає, що арешт накладається на майно відповідача, яким вона у цій справі не є.
Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У провадженні Дарницького районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Єдігарова Е. М., треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання незаконним та скасування рішення про реєстрацію права власності на 1/2 частину квартири за ОСОБА_3
ОСОБА_1 знаходиться в шлюбі з ОСОБА_2, який є боржником у виконавчому провадженні.
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 дізналась, що 1/2 частина спірної квартири, яка зареєстрована за нею на праві власності, вже належить ОСОБА_3, тому вважала, що приватний нотаріус зменшив її частку з 1/1 на 1/2 в квартирі у спосіб, не передбачений законом та без відповідних підстав.
Провадження у справі відкрите ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 06 березня 2019 року.
Разом з позовом було подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просила вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.