ПОСТАНОВА
Іменем України
12 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 640/3493/17
провадження № 61-16154св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) - Тищенко Андрій Вікторович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Тищенка Андрія Вікторовича, на рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 листопада 2018 року у складі судді Невʼядомського Д. В. та постанову Харківського апеляційного суду у складі колегії суддів: Котелевець А. В., Піддубного Р. М., Сащенка І. С. від 09 серпня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
Позовна заява мотивована тим, що 12 червня 2013 року між нею, як фізичною особою-підприємцем (далі - ФОП), та ОСОБА_2 було укладено договір позики, відповідно до умов якого вона передала у власність останньому грошові кошти в розмірі 24 380 595, 00 грн строком на три роки.
Пунктами 2, 3 указаного договору встановлено, що повернення вказаної суми частинами може мати місце за бажанням позичальника протягом трьох років, однак останній внесок повинен бути зроблений не пізніше 12 червня 2016 року. Позика є безвідсотковою та підлягає поверненню. У випадку прострочення внеску останньої суми позичальник виплачує позикодавцю штраф у розмірі 5 % від суми, що залишилася, за кожний день прострочення.
За період з 12 червня 2013 року по 08 липня 2013 року вона перерахувала на банківський рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_1, відкритий у публічному акціонерному товаристві "АКТАБАНК" (далі - ПАТ "АКТАБАНК"), 24 604 518, 70 грн із призначенням платежу "згідно договору безвідсоткової позики на зворотній основі б/н від 12 червня 2013 року".
У порушення умов договору відповідач взяті на себе зобов`язання не виконував, заборгованість не погашав.
02 лютого 2017 року вона направила ОСОБА_2 письмову вимогу про повернення позики з урахуванням штрафів згідно умов договору, проте відповіді не отримала.
Посилаючись на вищевикладене, ОСОБА_1 просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь заборгованість за договором позики з урахуванням інфляційних втрат в розмірі 26 627 010, 00 грн, три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 527 817, 48 грн, штраф за прострочення суми боргу в розмірі 1 230 225, 93 грн.
Короткий зміст зустрічних позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що він не підписував договору позики, а його підпис у договорі є підробленим.
Крім того, зазначав, що договір позики не відповідає вимогам статті 1048 ЦК України, оскільки сума, що надана в борг, перевищує встановлений законом розмір для безпроцентної позики, перераховувалася на його рахунок з рахунку ОСОБА_1 як ФОП.
Посилаючись на вищевикладене та керуючись статтями 203, 215 ЦК України, ОСОБА_2 просив суд визнати договір позики, укладений 12 червня 2013 року між ним та ФОП ОСОБА_1, недійсним.
Протокольною ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 20 вересня 2017 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 до спільного розгляду з позовом ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 23 листопада 2018 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 12 червня 2013 року в розмірі 24 604 518,10 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що факт перерахування коштів у розмірі 24 604 518,70 грн ФОП ОСОБА_1 з призначенням платежу "згідно договору безвідсоткової позики на зворотній основі б/н від 12 червня 2013 року" підтверджено випискою по особовому рахунку та інформацією, наданою ПАТ "АКТАБАНК". У зв`язку з невиконанням умов договору позики утворилась заборгованість.
Оскільки позика ОСОБА_1 не повернута, суд задовольнив частково позов останньої.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 у частині стягнення інфляційних втрат, 3 % річних та штрафу, суд першої інстанції виходив із того, що позика є безвідсотковою.
Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із недоведеності позовних вимог ОСОБА_2 щодо визнання договору позики недійсним, що є його процесуальним обов`язком.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 09 серпня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - Тищенка А. В., залишено без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 листопада 2018 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками районного суду в частині часткового задоволення позову ОСОБА_1 зазначивши, що ОСОБА_2 взяті на себе зобов`язання за договором позики належним чином не виконав, грошові кошти не повернув, унаслідок чого утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню з позичальника. Доводи ОСОБА_2 про те, що він договір позики не підписував є безпідставними, так як призначені у справі судово-почеркознавча експертиза та судово- технічна експертизи договору позики не проведені через ненадання додаткових документів необхідних для їх проведення.
Рішення районного суду в частині зустрічного позову ОСОБА_2 в апеляційному порядку не оскаржувалось.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2019 року представник ОСОБА_2 - адвокат Тищенко А. В., подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 .
У частині зустрічного позову ОСОБА_2 судові рішення не оскаржуються, тому у касаційному порядку не переглядаються (частина перша статті 400 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 640/3493/17 з Київського районного суду м. Харкова. Зупинено виконання рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 листопада 2018 року до закінчення касаційного провадження у справі.
У жовтні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики з урахуванням інфляційних втрат, трьох відсотків річних, штрафу за прострочення боргу; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що при ухваленні судових рішень суди не врахували правову позицію, що міститься в постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1967цс15, згідно якої договір позики як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов`язанням їх повернення та дати отримання коштів.
ОСОБА_1 не надано оригіналу договору позики, а із банківської виписки неможливо встановити умов отримання позичальником в борг грошей та його зобов`язання щодо їх повернення, не надано доказів, що здійснювалися будь-які дії щодо погашення заборгованості за договором позики, що вказує на відсутність договірних зобов`язань.
Крім того, суди не дослідили, що він заперечував факт укладання договору позики та звернувся до правоохоронних органів з приводу підроблення його підпису у вказаному договорі.
ОСОБА_1 ухилялася від надання оригіналу договору позики, що унеможливлювало проведення судово-почеркознавчої експертизи. Крім того, суди не врахували висновки судової почеркознавчої експертизи заяв на видачу готівки з його банківського рахунку, проведеної в рамках кримінального провадження, що підтверджує факт зняття коштів з його рахунку невстановленою особою.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено, що судові рішення є законними і обґрунтованими, суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, надали належну правову оцінку доказам, наданим сторонами.
За період з 12 червня 2013 року по 08 липня 2013 року вона перерахувала на банківський рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_1 у ПАТ "АКТАБАНК" 24 604 518, 70 грн з призначенням платежу "згідно договору безвідсоткової позики на зворотній основі б/н від 12 червня 2013 року".
У порушення умов договору взяті на себе зобов`язання відповідач не виконував, заборгованість не погашав, у зв`язку з чим суди вірно стягнули заборгованість за договором позики.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
12 червня 2013 року між ФОП ОСОБА_1 і ОСОБА_2 укладено у простій письмовій формі договір позики, відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_1 передала ОСОБА_4 у власність грошові кошти в розмірі 24 380 595,00 грн строком на три роки.
Пунктами 2, 3 договору позики встановлено, що повернення вказаної суми частинами може мати місце за бажанням позичальника протягом трьох років, однак останній внесок повинен бути зроблений не пізніше 12 червня 2016 року. Позика є безвідсотковою та підлягає поверненню. У випадку прострочення внеску останньої суми позичальник виплачує позикодавцеві штраф у розмірі 5 % від суми, що залишилася, за кожний день (т. 1, а. с. 4).
На банківський рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_1, відкритий 23 квітня 2013 року в ПАТ "АКТАБАНК",ФОП ОСОБА_1 перерахувала: 19 червня 2013 року - 4 104 000, 00 грн; 25 червня 2013 року - 4 105 000, 00 грн; 27 червня 2013 року - 4 094 695, 35 грн; 02 липня 2013 року - 4 099 348, 00 грн; 05 липня 2013 року - 4 101 761, 98 грн; 08 липня 2013 року - 4 099 713, 35 грн. Усього на суму 24 604 518, 68 грн.
Указані суми були перераховані з призначенням платежу "згідно договору безвідсоткової позики на зворотній основі б/н від 12 червня 2013 року" (т. 1, а. с. 17-25, 100-104).
Узятих на себе зобов`язань за договором позики ОСОБА_2 не виконав, у зв`язку з чим за розрахунком ОСОБА_1 виникла заборгованість за договором позики з урахуванням інфляційних втрат у розмірі 26 627 010, 00 грн, три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 527 817, 48 грн, штраф за прострочення суми боргу в розмірі 1 230 225, 93 грн.
Згідно з повідомленням про прийняття і реєстрацію заяви представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 від 03 жовтня 2017 року, остання звернулася до Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області та повідомила, що 29 вересня 2017 року невстановлена особа приблизно о 17 годині 30 хвилин, таємно, шляхом сканування автомобіля "Тойота Яріс", який належав ОСОБА_6 на праві власності та знаходився на АДРЕСА_1, викрала сумку з документами, в якій знаходився, у тому числі договір позики від 12 червня 2013 року, укладений між сторонами. За вказаними обставинами 30 вересня 2017 року було розпочато кримінальне провадження за частиною першою статті 185 КК України, яке внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань під № 12017220480004781 (т. 1, а. с. 75, 76).
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 10 жовтня 2017 року клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Пономаренко Г. О., про витребування доказів у справі задоволено. Витребувано з ПАТ "АКТАБАНК" відомості про відкриття ОСОБА_2 розрахункового рахунку № НОМЕР_1 у ПАТ "АКТАБАНК"; відомості щодо руху коштів у період з 12 червня 2013 року по 31 грудня 2013 року на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 у ПАТ "АКТАБАНК", який належить відповідачу ОСОБА_2, а також інформацію щодо отримання ОСОБА_2 позикових коштів (т. 1, а. с. 87).
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 12 лютого 2018 року клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_7, про витребування доказів у справі задоволено частково. Витребувано від ліквідатора ПАТ "АКТАБАНК" Куліша В. М. оригінали наступних документів: заяви про відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ "АКТАБАНК" відкритого на ім`я ОСОБА_2 ; анкети клієнта поточного рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ "АКТАБАНК" відкритого на ім`я ОСОБА_2 ; заяви про закриття поточного рахунку № НОМЕР_1 у ПАТ "АКТАБАНК" відкритого на ім`я ОСОБА_2 ; картки із зразками підписів у ПАТ "АКТАБАНК" відкритого на ім`я ОСОБА_2 . У задоволенні решти клопотання відмовлено (т. 1, а. с. 159-160).
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 04 червня 2019 року у справі призначалась судово-почеркознавча експертиза, проведення якої доручалось Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені заслуженого проф. М. С. Бокаріуса (т. 2, а. с. 256-260).
Оскільки відсутній оригінал договору позики від 12 червня 2013 року судовим експертом, старшим науковим співробітником Сиротенко Н. В. направлено повідомлення від 26 липня 2019 року про неможливість надання висновку судової почеркознавчої експертизи (т. 3, а. с. 8).
Із заявою про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення ОСОБА_2 звернувся до правоохоронних органів 16 березня 2018 року (т. 2, а. с. 159-160).
Згідно з Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань (кримінальне провадження № 42018221080000089) ОСОБА_2 зазначив такі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: ОСОБА_1, використовуючи підроблений договір позики б/н від 12 червня 2013 року зі свого р/р № НОМЕР_2, відкритого у ПАТ "АКТАБАНК", перерахувала без його відома на його р/р № НОМЕР_1, відкритий в ПАТ "АКТАБАНК" під виглядом безвідсоткової позики грошові кошти у особливо великому розмірі. У подальшому ОСОБА_1 шахрайським шляхом зняла перераховані кошти з його рахунку на підставі підроблених від його імені заяв на видачу готівки № 583522 від 22 червня 2013 року, № 716733 від 25 червня 2013 року, № 813405 від 27 червня 2013 року, № 56673 від 02 липня 2013 року, № 179592 від 05 липня 2013 року, № 235888 від 08 липня 2013 року.
Згідно з копією висновку експерта державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України № 19/17-3/1/159-СЕ/18, складеного 24 січня 2019 року на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Харкова Смик С. І. від 04 червня 2018 року у кримінальному провадженні № 42018221080000089, підписи від імені ОСОБА_2 в графах: "Підпис отримувача" в заявах на видачу готівки № 235888 від 08 липня 2013 року, № 179592 від 05 липня 2013 року, № 56673 від 02 липня 2013 року, № 583522 від 19 червня 2013 року, № 813405 від 27 червня 2013 року, № 716733 від 25 червня 2013 року виконані не ОСОБА_2, а іншою особою. Питання, чи ОСОБА_1 виконано підписи в графі "підпис отримувача" в заявах на видачу готівки № 583522 від 19 червня 2013 року, № 56673 від 02 липня 2013 року, № 235888 від 08 липня 2013 року, № 179592 від 05 липня 2013 року, № 716733 від 15 червня 2013 року, № 813405 від 27 червня 2013 року не вирішувалось у зв`язку з відсутністю у розпорядженні експерта експериментальних зразків ОСОБА_1 від імені ОСОБА_2 .
Питання "Ким, ОСОБА_2, ОСОБА_1 чи іншою особою виконано підписи в графі "Позичальник: ОСОБА_2 " договору позики від 12 червня 2013 року" не вирішувалось у зв`язку з відсутністю у розпорядженні експерта досліджуваного документа (т. 2, а. с. 163-169).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвокат Тищенко А. В., підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.