Постанова
Іменем України
13 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 466/4009/18
провадження № 61-10529св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Штелик С. П. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08 січня 2019 року у складі судді Свірідової В. В. та постанову Львівського апеляційного суду від 22 квітня 2019 року у складі суддів: Крайник Н. П., Шеремети Н. О., Цяцяка Р. П.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну (збільшення) розміру аліментів на утримання дітей.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3, 2005 року народження та ОСОБА_4, 2009 року народження. Згідно рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 04 березня 2015 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто щомісячно аліменти на утримання дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08 грудня 2014 року до досягнення старшою дитиною повноліття, після досягнення старшою дитиною повноліття аліменти підлягають стягненню в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку, але не менше, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення молодшою дитиною повноліття.
Вказувала, що відповідно до частини другої статті 182 СК України з урахуванням змін, що набули чинності 08 липня 2017 року, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Оскільки змінами в законодавстві з 08 липня 2017 року з метою захисту прав дітей визначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а згідно рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 04 березня 2015 року розмір аліментів, який підлягає стягненню з відповідача встановлено в розмірі не нижче 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, вважає, що збільшення розміру аліментів буде законним та справедливим і відповідатиме інтересам дітей.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 08 січня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я платника або одержувача аліментів, що могло бути підставою для зміни визначеного розміру аліментів. Зміна закону, яким встановлюється мінімальний розмір аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів відповідно до статті 192 СК України.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 22 квітня 2019 року рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08 січня 2019 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що районний суд вірно виходив із того, що зміна закону, яким встановлюється мінімальний розмір аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів відповідно до статті 192 СК України.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у травні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції, постанову апеляційного суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що така обставина, як зміна встановленого законом мінімального розміру аліментів, не є підставою для збільшення встановленого раніше розміру аліментів, оскільки не передбачена статтею 192 СК України. Крім того, висновки суду суперечать позиції Верховного Суду у подібних правовідносинах.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Суди установили, що сторони є батьками неповнолітніх: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 04 березня 2015 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню аліменти на утримання дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, щомісячно в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08 грудня 2014 року до досягнення старшою дитиною повноліття, після чого продовжити стягнення аліментів в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення молодшою дитиною повноліття.
Установлено, що ОСОБА_2 систематично сплачує аліменти на утримання двох дітей в розмірі, що становить від 5 500 грн до 7 000 грн на місяць, що перевищує встановлений новою редакцію статті 182 СК України мінімальний розмір аліментів на дитину відповідного віку, що становить 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Заборгованості зі сплати аліментів відповідач не має.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Згідно частини другої статті 182 СК України (у редакції, чинній до моменту прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів" від 17 травня 2017 року № 2037-VIII) мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів" від 17 травня 2017 року № 2037-VIII частину другу статті 182 СК України викладено в такій редакції: "Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку".