Постанова
Іменем України
13 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 177/2354/16-ц
провадження № 61-17009св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" (у ході розгляду справи змінило назву на Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі",
третя особа - Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Левіта Семена Олександровича, на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 04 червня 2019 року у складі судді Суботіної С. А. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Зубакової В. П., Барильської А. П., Бондар Я. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до - Публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) "ДТЕК Дніпрообленерго", третя особа - Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області, про встановлення факту отримання травми на виробництві та зобов`язання вчинити певні дії.
Позовна заява мотивована тим, що він, працюючи на посаді електромонтера з експлуатації розподільчих мереж третьої групи кваліфікації у Криворізькому районі електричних мереж ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго", 15 червня 2016 під час виконання трудових обов`язків, а саме завдання майстра ОСОБА_2 по усуненню пошкодження електричних мереж, які проходять на АДРЕСА_1, отримав виробничу травму внаслідок падіння на землю з висоти електричної опори після ураження електричним струмом через контакт долонь рук із електричними дротами, які були під електричною напругою, внаслідок чого отримав перелом лівої голені та вивих лівої стопи.
ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго", у порушення "Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві", затвердженого постановою Кабінету міністрів України (далі - КМУ) від 25 серпня 2004 року № 1112, приховало факт нещасного випадку, який стався з ним, не організувало розслідування нещасного випадку і не склало акт про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом за формою Н-1.
Вказував, що на час прибуття на місце події фельдшера сільської амбулаторії - ОСОБА_3, яка викликала "швидку допомогу", він через особисте прохання ОСОБА_2, за допомогою останнього та у присутності своєї матері ОСОБА_4, вже був перевдягнутий у свій домашній одяг. Після чого його було доставлено до травмпункту КЗ "Криворізька міська клінічна лікарня № 8", де після проведення рентгенограми діагностовано перелом лівої голені та вивих лівої стопи, у зв`язку із чим, о 11.00 год. його госпіталізовано у відділення травматології на стаціонарне лікування.
При цьому, зазначав, що повідомив лікарів про отримання травми внаслідок падіння з велосипеда виключно на прохання ОСОБА_2, який у день його направлення на стаціонарне лікування отримав список необхідних медикаментів і медичних засобів та придбав усе необхідне за цим списком
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд встановити факт отримання виробничої травми, що мав місце 15 червня 2016 року під час виконання трудових обов`язків, та зобов`язати адміністрацію ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго", на сьогодні АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі", скласти відповідний акт про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 та видати йому направлення на проходження медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК) для встановлення відсотку втрати працездатності у результаті нещасного випадку на виробництві.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 04 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 серпня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення мотивовано тим, що ОСОБА_1 не звертався до роботодавця про складення актів форми Н-1 та Н-5 за наслідками розслідування нещасного випадку, який стався з ним 15 червня 2016 року, самостійно повідомив лікаря, що нещасний випадок не пов`язаний з виробництвом та стався до початку роботи, а акт від 29 червня 2016 року № 13 за формою НТ про нещасний випадок невиробничого характеру є чинним та позивачем не оспорюється, тому позивач обрав невірний спосіб захисту своїх прав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2019 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Левіт С. О., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов ОСОБА_1
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що районний суд безпідставно взяв до уваги показання свідків, оскільки вони були допитані суддею Коваль Н. В., але справа, у подальшому, була перерозподілена судді Суботіній С. А. Крім того, суд безпідставно не взяв до уваги показання інших свідків, які були безпосередніми очевидцями при отриманні травм позивачем.
Суди не врахували, що відповідач не надав жодних доказів того, що ОСОБА_1 травмувався до початку робочого дня.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2019 року АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що доводи скарги, є безпідставними, оскільки суди забезпечили повний та всебічний розгляд справи й надали належну оцінку зібраним у справі доказам. Вказує, що позивач сам надав товариству листок непрацездатності, в якому з його ж слів написано, травма, яку він отримав15 червня 2016 року, не пов`язана з виробництвом. Крім того, ОСОБА_1 не звертався до товариства про розслідування його нещасного випадку, як такого, що стався під час виконання ним службових обов`язків.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Левіта С. О., задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваній частині ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують.
Відповідно до статті 22 Закону України "Про охорону праці" роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.
Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власні або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах врегульована Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою КМУ від 30 листопада 2011 року № 1232 (далі - Порядок), чинним на день виникнення спірних правовідносин.