Постанова
Іменем України
06 лютого 2020 року
м. Київ
справа №2-769/07
провадження № 61 - 35437св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Калараша А. А. (суддя-доповідач), Мартєва С.Ю., Петрова Є.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 10 квітня 2018 року, ухвалену у складі судді Мироненко І.П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 01 жовтня 2007 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 14 вересня 1985 року Волноваським райвідділом РАЦС Донецької області, актовий запис №176.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 10 квітня 2018 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Волноваського районного суду Донецької області від 01 жовтня 2007 року відмовлено.
Відмовляючи ОСОБА_2 у відкритті апеляційного провадження, суд виходив з того, що твердження відповідача ОСОБА_2, яке ґрунтується на припущенні, не може бути підставою для поновлення строків на оскарження рішення від 01 жовтня 2007 року, оскільки не виправдовує втручання у принцип res judicata (юридичної визначеності) та права на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Скаржник просив суд ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд .
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У травні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 10 квітня 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано з Волноваського районного суду Донецької області справу №2-769 (07).
У вересні 2018 року справа №2-769/07 надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що ОСОБА_2 не надав належних та допустимих доказів на спростування твердження суду щодо належного повідомлення сторін.
Згідно вимог ЦПК України у редакції яка діяла до 15 грудня 2018 року оскаржуване рішення мало бути заочним.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 01 жовтня 2007 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Із вказаним судовим рішенням не погодився ОСОБА_2 та 16 січня 2018 року подав до суду першої інстанції апеляційну скаргу, в якій ставив питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, який пропустив більш ніж на десять років. У якості доводів щодо поновлення строку на апеляційне оскарження зазначив, що суд порушив його процесуальні права та не повідомив належним чином про судові засідання у даній справі та не направив копію повного судового рішення відповідачу. ОСОБА_2 вказував, що про існування оскаржуваного рішення суду йому стало відомо 27 грудня 2017 року, коли він отримав документи про виселення за позовом ОСОБА_3, а копію цього рішення отримав 16 січня 2018 року.
Апеляційна скарга разом із справою, надійшла до апеляційного суду 07 лютого 2018 року.
Згідно довідки Волноваського районного суду від 16 січня 2018 року цивільна справа №2-769/07 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу утилізована за закінченням терміну зберігання.
На виконання ухвали Апеляційного суду Донецької області від 09 лютого 2018 року, Волноваський районний суд Донецької області ухвалою від 15 березня 2018 року відновив втрачене судове провадження у даній цивільній справі № 2-769/07.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відмовляючи ОСОБА_2 у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що твердження відповідача ОСОБА_2 про те, що він не отримував копію рішення суду першої інстанції ґрунтується на припущенні, тому не може бути підставою для поновлення строків на оскарження рішення від 01 жовтня 2007 року, оскільки не виправдовує втручання у принцип res judicata (юридичної визначеності) та права на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:
1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки;
2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
За положеннями ч.1 ст.294 ЦПК України (в редакції чинної до 15 грудня 2017 року) заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції могла бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подавалася протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Звертаючись 16 січня 2018 року з апеляційною скаргою на рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 01 жовтня 2007 року, ОСОБА_2 посилався на те, що оскаржуване судове рішення він не отримував, про його наявність йому стало відомо тільки 27 грудня 2017 року, копію рішення він отримав його 16 січня 2018 року, тому і строк на апеляційне провадження пропустив з поважних причин і просив його поновити.
Згідно довідки Волноваського районного суду від 16 січня 2018 року цивільна справа №2-769/07 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу утилізована за закінченням терміну зберігання.
З описової частини рішення Волноваського районного суду Донецької області від 01 жовтня 2007 року вбачається, що відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.