ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
18 лютого 2020 року
справа №336/7290/18(2-а/336/23/2019)
адміністративне провадження №К/9901/1278/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Желтобрюх І. Л., Олендера І. Я.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Харківської митниці ДФС
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019 у складі суддів Мельника В. В., Чепурнова Д. В., Сафронової С. В.
у справі № 336/7290/18
за позовом ОСОБА_1
до Харківської митниці ДФС
про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
У С Т А Н О В И В :
27.11.2018 ОСОБА_1 (далі - позивач у справі) звернувся до суду з адміністративним позовом до Харківської митниці ДФС (далі - митний орган, відповідач у справі) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, яку винесено 6 листопада 2018 року начальником УПМП та МВ Харківської митниці Державної фіскальної служби України Волокітіним Є . П. за ознаками правопорушення, що передбачене частиною 3 статті 481 Митного кодексу України.
14.08.2019 Шевченківський районний суд м. Запоріжжя ухвалив рішення, яким позов задовольнив, поновив ОСОБА_1 строк на звернення до адміністративного суду з цим позовом, визнав протиправною та скасував постанову від 06.11.2018 заступника начальника Харківської митниці ДФС Волокітіна Євгена Петровича про накладення адміністративного стягнення за ознаками ч. 3 ст. 481 Митного Кодексу України на ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач 06.11.2019 подав апеляційну скаргу.
21.11.2019 Третій апеляційний адміністративний суд прийняв ухвалу, якою залишив без руху та надав строк десять днів з моменту отримання заявником копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції документу про сплату судового збору у розмірі 1152,60 грн.
Митний орган в межах строку для усунення недоліків направив до суду апеляційної інстанції клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, в якому зазначив про те, що розгляд позовної заяви на постанову про порушення митних правил проводиться з урахуванням положень статей 287, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, які передбачають звільнення від сплати платежу за судовий перегляд цих рішень.
17.12.2019 Третій апеляційний адміністративний суд прийняв ухвалу, якою апеляційну скаргу митниці повернув особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
02.01.2020 відповідач подав касаційну скаргу до Верховного Суду на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати це рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
23.01.2020 Верховний Суд ухвалою відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, справу витребував з суду першої інстанції.
13.02.2020 справа № 336/7290/18 надійшла на адресу Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу митниці від позивача на адресу Суду не надходив, що не перешкоджає касаційному перегляду ухвали суду апеляційної інстанції.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.
Частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону України "Про судовий збір".
За статтями 1, 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частина друга статті 3 Закону України "Про судовий збір" містить перелік об`єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 цього Закону - перелік суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг <…>, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.
У контексті наведених вище законодавчих норм Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 28.11.2013 № 12-рп/2013 зазначив, що "гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14 травня 1981 року № R (81) 7: "У тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D). Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України".
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є оскарження постанови митного органу у справі про порушення митних правил, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, що передбачене частиною 3 статті 481 Митного кодексу України.