ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 910/1239/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Львова Б.Ю. і Малашенкової Т.М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Абіт-Текс" (далі - Товариство)
на рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2019
(суддя Приходько І.В.) та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2019
(головуючий суддя - Андрієнко В.В., судді: Буравльов С.І. і Сітайло Л.Г.)
у справі № 910/1239/19
за позовом фізичної особи-підприємця Шаркова Андрія Анатолійовича (далі - Підприємець)
до Товариства
про стягнення 362 601,90 грн.
РУХ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Позов було подано про стягнення суми 362 601,90 грн., з яких: 297 280 грн. - сума основної заборгованості за договором; 45 809,65 грн. - пеня; 11 669,13 грн. - відсотки за користування чужими коштами; 7 843,12 грн. - "інфляційні збитки".
2. Позов обґрунтовано порушенням відповідачем договірних зобов`язань у частині повної та своєчасної оплати послуг, наданих за договором від 09.10.2017 №38-НП-17 (далі - Договір).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням господарського суду міста Києва від 04.09.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2019:
- позов задоволено частково;
- стягнуто з Товариства на користь Підприємця 297 280 грн. основного боргу, 26 745,53 грн. пені, 7 842,16 грн. - 3% річних, 7 843,12 грн. "інфляційних втрат", а також 5 095,66 грн. судового збору;
- в іншій частині у позові відмовлено.
4. Рішення та постанову мотивовано обґрунтованістю позовних вимог саме в зазначених сумах; позовні вимоги про стягнення 3% річних та пені підлягають частковому задоволенню з огляду на здійснений судом першої інстанції перерахунок.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі до Верховного Суду Товариство, зазначаючи про свою незгоду з оскаржуваними судовими рішеннями, просить їх скасувати, постановити нове рішення, яким у позові відмовити повністю, судові витрати стягнути з Підприємця.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. Попередні судові інстанції:
- помилково застосували статтю 613, статтю 612 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а також не застосували до спірних правовідносин норми, які підлягали застосуванню, - статті 526, 530, 627, 629, 903 ЦК України;
- помилково послалися на правові позиції судів в інших справах;
- припустилися порушення норм процесуального права "через фактичне "скопіювання" мотивувальних висновків у справі № 910/1239/19".
Доводи позивача
7. У відзиві на касаційну скаргу Підприємець заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість та про законність, справедливість оскаржуваних судових рішень, і просить останні залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Товариством (замовник) і Підприємцем (виконавець) було укладено Договір, за умовами якого:
- виконавець зобов`язується за завданням та виробничими програмами замовника надавати, а замовник - оплачувати послуги, вид, кількість, терміни виконання та ціна яких вказуються в специфікації (додаток, який є невід`ємною частиною Договору);
- оплата наданих послуг (товару) здійснюється на таких умовах: 30 % їх вартості замовник оплачує попередньо протягом 3 банківських днів з дня отримання від виконавця належним чином оформленого рахунка-фактури; 70 % - за фактично надані послуги протягом 3 банківських днів з дати підписання акта приймання-передачі послуг у разі відсутності порушення пункту 3 Договору та належним чином оформленого рахунка-фактури. Без зазначених документів оплата наданих послуг не проводиться (пункт 2.2);
- приймання-передача послуг (товару) оформлюється актом приймання-передачі послуг та підписується уповноваженими представниками сторін (пункт 4.9);
- за прострочення оплати наданих послуг (товару) замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від простроченої суми (пункт 6.4);
- Договір діє до 31.12.2017, але в будь-якому разі до виконання сторонами зобов`язань у повному обсязі (пункт 9.1).
9. У специфікаціях до Договору сторони погодили найменування послуг (пошиття індивідуального обмундирування) загальною вартістю 750 000 грн. і 225 000 грн.
10. На виконання Договору сторони склали чотири акти здачі-приймання робіт (послуг). Також ними складено два акти невідповідності послуг (товару) за якістю, а після усунення недоліків - ще один акт здачі-приймання робіт (послуг), - усього 6500 одиниць товару на загальну суму 975 000 грн.
11. Товариство розрахувалося за надані Підприємцем послуги лише частково, внаслідок чого утворилася заборгованість. Товариство перерахувало Підприємцю 225 000 грн. і 441 000 грн., всього 666 000 грн., на підставі рахунка-фактури від 09.10.2017 № 40 згідно з умовою Договору щодо сплати 30 % попередньої оплати (пункт 2.2).
12. Товариство сплатило Підприємцю 103 800 грн. за платіжним дорученням від 03.08.2018 № 817 та 112 000 грн. за платіжним дорученням від 13.08.2018 №1726. Оскільки в цих документах у призначенні платежу було відсутнє посилання на Договір, то зарахування платежів було здійснено частково, з урахуванням черговості виникнення заборгованостей, оскільки за Товариством обліковувалася й заборгованість за іншими трьома договорами.
13. У розгляді іншої справи з аналогічними правовідносинами, що виникли на підставі Договору, а саме справи № 910/1236/19, рішенням господарського суду міста Києва від 19.04.2019 (з яким погодився й суд апеляційної інстанції) встановлено той факт, що відповідачем (Товариством) у рахунок погашення заборгованості було перераховано позивачу (Підприємцю) кошти в розмірі 215 800 грн. згідно з платіжними дорученнями від 03.08.2018 № 817 та від 13.08.2018 № 1726. Суд першої інстанції у згаданому рішенні дійшов висновку про те, що, оскільки відповідачем не вказано конкретного договору, за яким проводилася оплата в серпні 2018 року, позивачем правомірно здійснено самостійний розподіл сплачених коштів у рахунок погашення боргових зобов`язань.
14. Відтак після часткового погашення Товариством заборгованості на суму 112 000 грн. (згідно з платіжним дорученням від 13.08.2018 № 1726) станом на 14.08.2018 загальна сума заборгованості Товариства перед Підприємцем за усіма укладеними між ними договорами (загалом чотирма) склала 320 660 грн. У матеріалах справи відсутні докази здійснення Товариством подальшого погашення заборгованості за Договором.