ПОСТАНОВА
Іменем України
17 лютого 2020 року
Київ
справа №280/27/17
адміністративне провадження №К/9901/29919/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Кравчука В.М., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 280/27/17
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Коростишівського районного суду Житомирської області, прийняту 04 травня 2017 року у складі судді Василенка Р.О. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду, прийняту 18 вересня 2017 року у складі колегії суддів: головуючого Бучик А.Ю., суддів Мацького Є.М., Шевчук С.М.,
в с т а н о в и в :
До Коростишівського районного суду звернувся позивач з даним позовом до Міністерства оборони України, в якому просив визнати протиправним дії відповідача про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням йому 2 групи інвалідності, внаслідок поранення(контузії) та захворювань пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України про повернення на доопрацювання документів, пов`язаних із призначенням йому одноразової грошової допомоги, зобов`язати вирішити питання щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням інвалідності 2 групи внаслідок поранення, контузії, захворювань пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, зобов`язання подати звіт про виконання прийнятої судом постанови.
Постановою Коростишівського районного суду Житомирської області від 04 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року, визнано протиправною бездіяльність Міністерства оброни України, що полягає у непризначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності 2 групи з 06 липня 2016 року внаслідок поранення (контузія) та захворювань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії за заявою від 28 липня 2016 року. Визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України про повернення документів на доопрацювання у зв`язку із встановленням ОСОБА_1 інвалідності 2 групи з 06 липня 2016 року внаслідок поранення (контузія) та захворювань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 11 листопада 2016 року № 96. Зобов`язано Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому 2 групи інвалідності внаслідок поранення (контузії) та захворювань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 та статей 16 - 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", з урахуванням вимог зазначеного законодавства щодо права на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме з 06 липня 2016 року. Зобов`язано Міністерство оборони України подати звіт до Коростишівського районного суду Житомирської області про виконання судового рішення, протягом 1 місяця з дня набрання постановою чинності.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах у період з 13 травня 1986 року по 20 травня 1988 року. У період з 21 серпня 1986 року по 20 травня 1988 року проходив службу у Республіці Афганістан у складі військової частини польова пошта 17755 (накази №№ 229, 139) на посаді водія.
Згідно витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 29 березня 2013 року № 751, висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 28 березня 2013 року № 521/Ж поранення (контузія) і захворювання, наявні у ОСОБА_1 пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
З 13 травня 2013 року позивачу встановлено 3 групу інвалідності внаслідок поранення і захворювання, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії.
З довідки до акта огляду МСЕК від 15 липня 2016 року серії 12ААА № 514711 вбачається, що позивачу з 06 липня 2016 року встановлено 2 групу інвалідності внаслідок поранення і захворювання, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії.
Згідно довідки НАСК "Оранта" від 05 січня 2017 року № 0690-06-05/1, позивачу за період 1996-2016 (включно по 05 січня 2017 року) не проводилась виплата страхового відшкодування з обов`язкового особистого страхування Міністерства оборони України.
Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат від 11 листопада 2016 року № 96, оформленим відповідним протоколом, документи позивача, подані ним, як особою з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, якій установлено інвалідність до 01 січня 2014 року, про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності 2 групи внаслідок поранення, контузії, захворювань пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії було відправлено на доопрацювання з підстав відсутності підтверджень настання інвалідності під час проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби.
Суд першої інстанції, висновки якого підтримав апеляційний суд, задовольняючи позовні вимоги, зазначив про відсутність підстав та повноважень у відповідача для прийняття рішення про повернення на доопрацювання документів про призначення та виплату одноразової грошової допомоги позивачу, а тому рішення відповідача 11 листопада 2016 року є протиправним та підлягає скасуванню. Відповідач нівелює право позивача на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки уникає виконання покладених на нього законодавчими актами обов`язків, щодо належного соціального-правового забезпечення осіб, які отримали інвалідність у зв`язку із проходженням військової служби.
У поданій касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій у справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.
Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, враховуючи межі касаційного перегляду, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України № 2011-ХІІ від 20 грудня 1991 року "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ).
Відповідно до статті 41 Закону № 2232-ХІІ України виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом № 2011-ХІІ.
Відповідно до частини другої статті 16 Закону № 2011-ХІІ (в редакції, чинній на час звернення до відповідача за призначенням одноразової грошової допомоги) така допомога призначалась і виплачувалась у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби;
3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві;
4) встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті;