ПОСТАНОВА
Іменем України
17 лютого 2020 року
Київ
справа №826/1376/18
адміністративне провадження №К/9901/1935/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1, поданою адвокатом Гаврилюк Мариною Вадимівною, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2018 року, ухвалене в складі головуючого судді Мазур А.С., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Горяйнова А.М., суддів Кузьмишиної О.М., Коротких А.Ю.,
У С Т А Н О В И В :
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним і скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - Департамент патрульної поліції) від 20 листопада 2017 року №1770 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників УПП у місті Києві ДПП", що визначений підставою для його звільнення зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку;
- визнати протиправним і скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 29 листопада 2017 року №516 о/с "По особовому складу" в частині звільнення його зі служби в поліції;
- поновити лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора роти №2 батальйону №4 полку №1 (з обслуговування правого берега) в Управлінні патрульної поліції у місті Києві;
- стягнути на його користь з Департаменту патрульної поліції середній заробіток за час вимушеного прогулу.
2. Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані накази прийняті з порушенням норм чинного законодавства, оскільки проведення перевірки ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння відбулося, на його думку, із суттєвими порушеннями. Зокрема йому не було надано сертифікат відповідності пристрою "Drager", перевірка проводилася не у присутності свідків, його не було ознайомлено із висновками службової перевірки, крім того, відповідачем порушені строки накладення дисциплінарного стягнення.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2018 року - без змін.
5. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що факт вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку підтверджений належними доказами, службове розслідування проведено відповідно до вимог законодавства, а застосована до позивача міра дисциплінарної відповідальності відповідає тяжкості вчиненого ним проступку.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, адвокат Гаврилюк М.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1, подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
7. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними та необґрунтованими, ухваленими з порушенням норм матеріального та процесуального права. У касаційній скарзі вказано про те, що відповідач не підтвердив належними доказами вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а також порушив порядок проведення службового розслідування і строк накладення дисциплінарного стягнення. Суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної оцінки зазначеним обставинам і дійшли необґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.
IV. Позиція інших учасників справи
8. Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки вони ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
9. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Желтобрюх І.Л., суддів Білоуса О.В., Стрелець Т.Г. ухвалою від 16 січня 2019 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
10. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 21 червня 2019 року касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду: Кашпур О.В. (судді-доповідачу, головуючому судді), Радишевській О.Р., Уханенку С.А., яку ухвалою від 28 серпня 2019 року прийнято до провадження.
11. Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2020 року справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні на 17 лютого 2020 року.
VI. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
12. ОСОБА_1 наказом Департаменту патрульної поліції від 20 січня 2017 року №20 о/с був прийнятий на службу в поліцію.
13. Згідно з рапортом інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Хабенка М.О. від 20 вересня 2017 року на території Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції інспекторами відділу моніторингу та аналітичного забезпечення було виявлено інспектора ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння.
14. Старшим інспектором відділу моніторингу та аналітичного забезпечення Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Морозовим В.В. у присутності інспекторів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було складено акт про перебування на службі (роботі) в стані алкогольного (наркотичного чи іншого) сп`яніння від 20 вересня 2017 року, відповідно до якого ОСОБА_1 20 вересня 2017 року о 08 год 12 хв перебував в Управлінні патрульної поліції Департаменту патрульної поліції за адресою: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме мав запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. У зв`язку з цим позивачеві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Огляд проводився за допомогою "Drager Alcotest 6820", прилад №АRНК-0531, тест №469. За результатами огляду було виявлено 0,61 проміле алкоголю в крові ОСОБА_1 . У цьому акті міститься підпис позивача про його згоду з результатами огляду на стан сп`яніння.
15. Про вказані обставини було проінформовано доповідною запискою начальника Департаменту патрульної поліції - підполковника поліції Жукова Є.О.
16. Наказом Департаменту патрульної поліції від 02 жовтня 2017 року №4802 призначено службове розслідування з метою встановлення причин та обставин можливого перебування ОСОБА_1 на службі у стані алкогольного сп`яніння.
17. 26 жовтня 2017 року начальником Департаменту патрульної поліції - підполковником поліції Жуковим Є.О. затверджено висновок службового розслідування, згідно з яким обставини, які стали підставами для призначення службового розслідування, знайшли своє підтвердження.
18. У ході службового розслідування встановлено, що інспектор ОСОБА_1 20 вересня 2017 року прибув до Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції, отримав табельну вогнепальну зброю та очікував на службовий автомобіль. Під час спілкування з позивачем були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння і за його згодою було проведено огляд на стан алкогольного сп`яніння, за результатами якого в крові останнього виявлено 0,61 проміле алкоголю. Огляд на стан сп`яніння фіксувався нагрудним відеореєстратором.
19. На підставі висновку службового розслідування Департаментом патрульної поліції 20 листопада 2017 року прийнято наказ №1770, яким за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пункту 1 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 4, 11 частини першої статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, абзацу шостого пункту 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, на підставі пункту 8 частини першої статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України наказано звільнити ОСОБА_1 зі служби в поліції (пункт 1).
20. Наказом Департаменту патрульної поліції від 29 листопада 2017 року №516 о/с "По особовому складу" позивача звільнено зі служби в поліції з 30 листопада 2017 року відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" та пункту 8 частини першої статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.
VІІ. Джерела права й акти їхнього застосування
21. Конституція України.
Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. Закон України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №580-VIII).
Преамбула. Цей Закон визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Стаття 1. Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Стаття 2. Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Частина перша статті 17. Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Частина перша статті 59. Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Частина перша статті 18. Поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Частина перша статті 19. У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Частина друга статті 19. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Пункт 6 частини першої статті 77. Поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
23. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію"" від 23 грудня 2015 року №901-VIII.
Пункт 9 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення". До набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".
24. Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV, (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Дисциплінарний статут).
Частина перша статті 1. Службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Стаття 2. Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Стаття 7. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об`єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об`єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.
Частина перша статті 5. За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Стаття 12. На осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Стаття 14. З метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо. У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє. У разі повторного вчинення особою рядового або начальницького складу незначного проступку з урахуванням його нетяжкості, сумлінного ставлення цієї особи до виконання службових обов`язків, нетривалого перебування на посаді (до шести місяців) та з інших поважних причин начальник може обмежитися раніше накладеним на таку особу дисциплінарним стягненням. Дисциплінарні стягнення у вигляді пониження в спеціальному званні на один ступінь на осіб, які мають перші спеціальні звання, і звільнення з посади на осіб, які обіймають посади найнижчого рівня, не накладаються. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Рішення про звільнення або притягнення до дисциплінарної відповідальності таких осіб оскаржується в установленому законом порядку.
Стаття 16. Дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення.