ПОСТАНОВА
Іменем України
18 лютого 2020 року
Київ
справа №824/1284/18-а
адміністративне провадження №К/9901/22572/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Стеценка С.Г.,
суддів Рибачук А. І., Тацій Л. В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Сторожинецької місцевої прокуратури до Сторожинецької районної ради Чернівецької області, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, Сторожинецька міська рада, Великокучурівська сільська рада, Нижньопетрівецька сільська рада про визнання незаконним та скасування рішення, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Сторожинецької районної ради Чернівецької області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.03.2019 (головуючий суддя - Анасімова О. В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2019 (головуючий суддя Кузьмишин В. М., судді: Ватаманюк Р. В., Боровицький О. А.),
В С Т А Н О В И В:
I. Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2014 року прокурор Сторожинецького району Чернівецької області (далі -позивач, прокурор) звернувся з позовом до Сторожинецької районної ради Чернівецької області (далі - Сторожинецька райрада), треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (далі - ГУ Держгеокадастру), Сторожинецька міська рада (далі - Сторожинецька міськрада), Великокучурівська сільська рада, Нижньопетрівецька сільська рада, у якому просив: визнати незаконним та скасувати рішення ХV сесії VІ скликання Сторожинецької районної ради від 19.06.2013 №92-15/2013 "Про встановлення та зміну меж окремих сільських населених пунктів Сторожинецького району" (далі - спірне рішення).
2. Вимоги позовної заяви обґрунтовувались тим, що до прийняття спірного рішення не вирішено питання передачі земельних ділянок державної власності у комунальну власність, хоча проектами землеустрою зміни меж зазначених населених пунктів передбачалось включення земель під дорогами, землекористувачем яких є державний орган - Служба автомобільних доріг.
3. Вказував позивач й на те, що у проектах землеустрою відсутні посвідчені в установленому законом порядку копії генеральних планів населених пунктів та рішення про їх затвердження, а також відсутній перелік земельних ділянок державної власності, які переходять у комунальну власність відповідної територіальної громади.
4. Також, у позові зазначалось, що проекти землеустрою щодо зміни меж населених пунктів Тисовець Тисовецької сільської ради, Бобівці Бобовецької сільської ради, Нові Бросківці, Заболоття Новобросковецької сільської ради, Нижні Петрівці, Аршиця Нижньопетровецької сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області не в повній мірі відповідали вимогам чинного законодавства, що було підтверджено за результатами проведення державної експертизи землевпорядної документації, й такі недоліки не були усунуті.
5. Наголошувалось у позовній заяві й про порушення відповідачем вимог законодавства стосовно порядку оприлюднення проекту спірного рішення, а також проектів землеустрою щодо зміни меж окремих населених пунктів.
6. Окрім цього, позивач звертав увагу на відсутність попереднього з`ясування думки громад населених пунктів Тисовець, Бобівці, Нові Бросківці, Заболоття, Нижні Петрівці та Аршиця, межі яких змінювалися.
II. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
7. Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 03.06.2015, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.07.2015, адміністративний позов задоволено повністю.
8. Вказані судові рішення відповідач оскаржив у касаційному порядку й ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.08.2015 відкрито касаційне провадження у справі.
9. В подальшому, справа була передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
10. Ухвалою Верховного Суду від 19.06.2018 справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі статей 346, 347 КАС України.
11. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 касаційну скаргу Сторожинецької районної ради Чернівецької області задоволено частково, вказані вище постанову та ухвалу судів попередніх інстанцій скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, в зв`язку з тим, що судами попередніх інстанції встановлено порушення відповідачем порядку оприлюднення проекту спірного рішення, однак при розгляді справи не досліджено і не надано належної правової оцінки питанню щодо неоприлюднення ухваленого відповідачем спірного рішення, яке відповідно до статті 59 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон №280/97-ВР) є нормативним актом органу місцевого самоврядування та підлягає обов`язковому оприлюдненню в порядку, визначеному Законом України від 13.01.2011 №2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон №2939-VI), і набирає чинності з дня його офіційного оприлюднення.
12. Після нового розгляду справи рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.03.2019, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2019, позов задоволено.
13. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що за результатами проведення державної експертизи землевпорядної документації - проектів землеустрою щодо зміни меж адміністративно-територіальних одиниць (населених пунктів), про які йшла мова у спірному рішенні, виявлено невідповідність останніх вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, однак такі недоліки у повному обсязі не були усунуті відповідачем.
14. Зокрема, серед порушень законодавства, виявлених за результатами проведення державної експертизи землевпорядної документації, і не усунутих відповідачем, зазначено про те, що всупереч приписів пункту "г" частини третьої статті 46 Закону України від 22.05.2003 №858 "Про землеустрій" (далі - Закон №858) до проектів землеустрою щодо зміни меж населених пунктів не додані посвідчені в установленому порядку копії генерального плану населеного пункту, рішень про його затвердження (у разі зміни меж населеного пункту).
15. Встановили суди й відсутність погодження вказаних вище проектів землеустрою з районною державною адміністрацією, за рахунок території якої планувалось здійснити розширення меж населених пунктів, що не відповідає положенням частини восьмої статті 46 Закону №858.
16. Крім того, судами попередніх інстанцій наведені мотиви про те, що у межі населених пунктів, зміна яких затверджена спірним рішенням, були включені й землі, які перебувають у державній власності, землекористувачем яких є Служба автомобільних доріг і згідно пояснювальних записок до проектів землеустрою, такими є землі під дорогами, втім перелік таких земельних ділянок, в порушення приписів частини одинадцятої статті 46 Закону №858, не додано до проектів землеустрою, як і не погоджено їх передачу в комунальну власність у встановленому законом порядку.
17. Підсумовуючи викладене, суди констатували наявність низки порушень відповідачем вимог законодавства при розробленні проектів землеустрою, у зв`язку з чим дійшли висновку про те, що станом на дату прийняття спірного рішення проекти землеустрою щодо зміни меж населених пунктів не в повній мірі відповідали вимогам чинного законодавства України, а тому оскаржуваний позивачем акт органу місцевого самоврядування є протиправним і підлягає скасуванню.
18. При цьому, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку, що позивач не пропустив встановлений процесуальним законом строк для звернення до адміністративного суду.
III. Короткий зміст вимог касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала, а також узагальнений виклад позиції інших учасників справи
19. Не погодившись із наведеними вище судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та закрити провадження у справі.
20. В обґрунтуванні касаційної скарги відповідач наполягає на незаконності та необґрунтованості оскаржуваних судових рішень, оскільки вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку стосовно дотримання прокурором передбаченого Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) стоку звернення до адміністративного суду, який, на переконання скаржника - пропущено.
21. У відзиві на касаційну скаргу позивач проти її доводів та вимог заперечив й вважає, що наведені у ній мотиви не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, які, на його думку, ухвалені відповідно до закону. У прохальній частині відзиву позивач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
22. Відзив на касаційну скаргу надійшов й від ГУ Держгеокадастру, яке наводить доводи про те, що оскаржувані судові рішення, на його думку, є законними, а доводи та міркування скаржника - невмотивованими та необґрунтованими, у зв`язку з чим такі не зумовлюють наявності підстав для скасування названих судових актів.
IV. Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
23. У серпні 2019 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду надійшла зазначена касаційна скарга, для розгляду якої, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено колегію суддів у складі головуючого судді (судді-доповідача) Стеценка С. Г., суддів: Рибачука А. І., Тацій Л. В.
24. Ухвалою Верховного Суду від 15.08.2019 відкрито касаційне провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.
25. Після проведення усіх необхідних підготовчих дій справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 05.02.2020, про що Верховним Судом у складі судді - доповідача постановлено відповідну ухвалу від 03.02.2020.
V. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
26. Як встановлено судами попередніх інстанцій, спірним рішенням відповідача затверджено проекти землеустрою щодо зміни меж населених пунктів Тисовець Тисовецької сільської ради, Бобівці Бобовецької сільської ради, Нові Бросківці, Заболоття Новобросковецької сільської ради, Нижні Петрівці, Аршиця Нижньопетровецької сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області.
27. Вважаючи таке рішення незаконним, 06.11.2014 прокурор Сторожинецького району Чернівецької області звернувся до суду з цим позовом.
VI. Позиція Верховного Суду
28. Так, відповідно до приписів частин першої, третьої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
29. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
30. Доводи касаційної скарги Сторожинецької райради зводяться до того, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку стосовно відсутності підстав для залишення без розгляду поданого прокурором позову, оскільки вважає, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду, встановлений статтею 99 КАС України в редакції, чинній станом на 06.11.2014 - дату подачі цієї позовної заяви.
31. Скаржник наполягає на тому, що днем, коли прокурор дізнався або міг дізнатися про порушене право, є 02.07.2013 - дата публікації спірного рішення на веб порталі "Територіальні громади Чернівецької області" (веб адреса: http://gromady.cv.ua).