ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 922/5787/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.,
за участю секретаря судового засідання: Мартинюк М. О.,
за участю представників сторін:
позивача - Левченко М. В.,
відповідача 1 - Гея В. Г.,
відповідача 2 - не з`явився,
відповідача 3 - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Коксотрейд"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 (судді: Медуниця О. Є., Білецька А. М., Зубченко І. В.) і рішення Господарського суду Харківської області від 14.05.2019 (судді: Буракова А. М., Жельне С. Ч., Смірнова О. В.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коксотрейд"
до 1) Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії" в особі відділення "Харківське відділення № 3 "АТ "Сбербанк Росії", 2) Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод", 3) Приватного акціонерного товариства "Термолайф"
про визнання поруки припиненою,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У жовтні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Коксотрейд" (далі - ТОВ "Коксотрейд") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" (далі - ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії") в особі відділення "Харківське відділення № 3 АТ "Сбербанк Росії" (далі - АТ "Сбербанк" в особі Харківського відділення № 3, АТ "Сбербанк"), Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" (далі - ПрАТ "Харківський коксовий завод") і Приватного акціонерного товариства "Термолайф" (далі - ПрАТ "Термолайф") про:
- визнання припиненим договору поруки від 04.09.2012, укладеного між ТОВ "Коксотрейд" і ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії";
- визнання припиненими солідарних зобов`язань ТОВ "Коксотрейд" за договором про відкриття кредитної лінії від 04.09.2012 № 26-В/12/66/ЮО, укладеним між ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" та ПрАТ "Харківський коксовий завод", що випливали з умов договору поруки від 04.09.2012;
- визнання припиненими солідарних зобов`язань ТОВ "Коксотрейд" за договором про відкриття кредитної лінії від 04.09.2012 № 27-В/12/66/ЮО, укладеним між ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" та ПрАТ "Харківський коксовий завод", що випливали з умов договору поруки від 04.09.2012;
- визнання припиненими солідарних зобов`язань ТОВ "Коксотрейд" за договором про відкриття кредитної лінії від 04.09.2012 № 30-В/12/66/ЮО, укладеним між ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" та ПрАТ "Термолайф", що випливали з умов договору поруки від 04.09.2012;
- визнання припиненими солідарних зобов`язань ТОВ "Коксотрейд" за договором про відкриття кредитної лінії від 04.09.2012 № 31-В/12/66/ЮО, укладеним між ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" та ПрАТ "Термолайф", що випливали з умов договору поруки від 04.09.2012.
1.2. Позовну заяву обґрунтовано тим, що, на думку позивача, договір поруки та відповідно солідарні зобов`язання позивача за основним договором припинилися в силу закону на підставі частини 1 статті 559 Цивільного кодексу України внаслідок зміни зобов`язання без його згоди шляхом укладення між відповідачами правочинів щодо внесення змін до кредитних договорів, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності позивача як поручителя за договором поруки.
Позивач також наголосив, що договір поруки та відповідно солідарні зобов`язання позивача за основним договором припинилися в силу закону на підставі частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України внаслідок непред`явлення банком (кредитором) протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання вимоги до позивача як поручителя.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Після направлення справи на новий розгляд згідно з постановою Верховного Суду від 23.11.2018 до Господарського суду Харківської області, рішенням Господарського суду Харківської області від 14.05.2019 у задоволенні позову ТОВ "Коксотрейд" до АТ "Сбербанк" в особі Харківського відділення № 3, ПрАТ "Харківський коксовий завод" і ПрАТ "Термолайф" відмовлено.
2.2. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 рішення Господарського суду Харківської області від 14.05.2019 у справі №922/5787/15 змінено, виключено з мотивувальної частини рішення наступні абзаци:
Додатками № 1 до Кредитних договорів -1,-2,-3,-4 є "Порядок визначення процентної ставки за кредитним договором". Додатки № 1 набирають чинності з дати їх підписання сторонами Кредитних договорів -1,-2,-3,-4 та діють до дати припинення Кредитних договорів -1,-2,-3,-4 (п. 8 Додатків № 1), а з моменту набуття чинності Додатків № 1, Кредитні договори -1,-2,-3,-4 діють в частині, що не змінені Додатками № 1 (пункт 9 Додатків № 1).
Пунктами 3 Додатків №1 від 04 вересня 2012 року було передбачено, що в разі, якщо кредитовий оборот Позичальника (другий, третій відповідачі) в Банку (перший відповідач) дорівнює або більше ніж 90% від загального кредитового обороту Позичальника, Позичальником сплачуються проценти за користування кредитом в розмірі, що визначений відповідно до умов кредитного договору, а якщо менше ніж 90% від загального кредитового обороту Позичальника - Позичальником сплачуються проценти за користування кредитом, що будуть розраховані за формулою: R=LIBOR6M+M+2%.
Таким чином, Договорами про внесення змін до Кредитних договорів від 20 січня 2015 року першим, другим, третім відповідачами були внесені зміни до Кредитних договорів -1,-2,-3,-4, які призвели до збільшення відповідальності позивача (як поручителя), що виявилося у встановленні додаткової підстави для застосування підвищеної на 2 (два) відсотки процентної ставки за кредитами, а також у встановленні додаткової підстави для дострокового погашення заборгованості за кредитами.
В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 14.05.2019 року у справі №922/5787/15 залишено без змін.
2.3. Суди, посилаючись на частини 1, 4 статті 559 Цивільного кодексу України, дійшли висновків про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог. Крім того, установивши, що спірний договір поруки укладено між позивачем та ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії", зважаючи на положення статей 55, 64 Господарського кодексу України, статей 80, 95 Цивільного кодексу України, зазначили, що ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" в особі відділення "Харківське відділення № 3 АТ "Сбербанк Росії" є неналежним відповідачем у справі, оскільки не є самостійною юридичною особою.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погодившись із рішенням Господарського суду Харківської області від 14.05.2019 і постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2019, ТОВ "Коксотрейд" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 14.05.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 скасувати, прийняти нове рішення, яким позов ТОВ "Коксотрейд" до АТ "Сбербанк" в особі відділення "Харківське відділення № 3 АТ "Сбербанк Росії", ПрАТ "Харківський коксовий завод" і ПрАТ "Термолайф" задовольнити повністю.
3.2. В обґрунтування позовних вимог скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Зазначає про:
- недоведеність висновку судом апеляційної інстанції про відсутність в матеріалах справи Додатків №1 "Порядок визначення розміру процентної ставки по Кредитному договору" до Договорів про відкриття кредитних ліній № 26-В/12/66/ЮО, № 27-В/12/66/ЮО, № 30-В/12/66/ЮО, № 31-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 у первинних їх редакціях;
- помилковість висновку суду апеляційної інстанції про те, що правові висновки Апеляційного суду Харківської області, викладені у рішенні від 30.11.2017 у справі №638/8307/16-ц, не є преюдиційними для цієї справи, а тому вважає, що судом порушено частину 5 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у цьому судовому рішенні встановлено обставини зміни основних зобов`язань;
- незастосування судом частини 5 статті 75 Господарського процесуального кодексу України та неврахування преюдиційних обставин, встановлених рішеннями судів у справі № 922/5740/15;
- ненадання належної правової оцінки висновку науково-правової експертизи Інституту держави і права ім. В. М. Корецького Національної академії наук України;
- неврахування того, що позов подано до належного відповідача - АТ "Сбербанк", який зазначено у позовній заяві і який є стороною у цій справі, оскільки відділення не є самостійною юридичною особою відповідно до статей 55, 64 Господарського кодексу України;
- помилковість та невідповідність нормам матеріального права висновків судів про надання в момент укладання договору поруки згоди на усі можливі зміни основного зобов`язання у майбутньому без визначення і конкретизації такої згоди і таких змін, враховуючи імперативність частини 1 статті 559 Цивільного кодексу України;
- суди першої та апеляційної інстанції в порушення норм процесуального права не виконали вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 23.11.2018, щодо з`ясування всіх фактичних обставин справи та не врахували встановлені судовими рішеннями у справі № 910/27848/15 про стягнення з ТОВ "Коксотрейд" як поручителя заборгованості за кредитним договором, преюдиційні обставини для цієї справи;
- судами порушено норми частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо неврахування висновків, викладених у справах № 910/1830/17 від 22.05.2019, № 922/5740/15 від 20.02.2019, № 6-52цс13 від 11.09.2013 про застосування статей 559, 598 Цивільного кодексу України.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу АТ "Сбербанк" просить залишити без задоволення касаційну скаргу ТОВ "Коксотрейд", а рішення Господарського суду Харківської області від 14.05.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 - без змін.
3.4. АТ "Сбербанк" зазначає, що доводи ТОВ "Коксотрейд", наведені у касаційній скарзі, зводяться до переоцінки доказів у справі. Вважає, що під час нового розгляду судами виконано всі вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 23.11.2018. Наголошує на безпідставності доводів ТОВ "Коксотрейд" про збільшення обсягу відповідальності поручителя внаслідок укладення додаткових угод до кредитних договорів. Твердження скаржника про втрату доказів з матеріалів справи є безпідставним. Решта аргументів скаржника, АТ "Сбербанк" вважає перекручуванням змісту оскаржуваних судових рішень. Посилання на іншу практику Верховного Суду вважає необґрунтованим, оскільки обставини справи не є подібними. Наголошує, що позов подано до неналежного відповідача, оскільки спірні правочини, укладено з юридичною особою АТ "Сбербанк", позивач не подав клопотання чи згоди про залучення даної юридичної особи в якості відповідача у справі в суді першої інстанції, судом не залучено юридичну особу - АТ "Сбербанк" як відповідача у справі.
4. Обставини справи, встановлені судами
4.1. Між ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" та ПрАТ "Харківський коксовий завод" (позичальник) 04.09.2012 року укладено:
- договір про відкриття кредитної лінії № 26-В/12/66/ЮО (далі - кредитний договір - 1), яким передбачено надання позичальнику кредиту у розмірі 7 280 000 доларів США у вигляді кредитної лінії (пункт 1.2) з остаточним строком повернення кредиту 01.09.2017 (пункт 1.4);
- договір про відкриття кредитної лінії № 27-В/12/66/ЮО (далі - кредитний договір - 2), яким передбачено надання позичальнику кредиту у розмірі 10 874 000 доларів США у вигляді кредитної лінії (пункт 1.2) з остаточним строком повернення кредиту 01.09.2017 (пункт 1.4);
4.2. Між ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" та ПрАТ "Термолайф" 04.09.2012 укладено:
- договір про відкриття кредитної лінії №30-В/12/66/ЮО (далі - кредитний договір - 3), яким передбачено надання позичальнику кредиту у розмірі 30 980 000 доларів США у вигляді кредитної лінії (пункт 1.2) з остаточним строком повернення кредиту 01.09.2017 (пункт 1.4);
- договір про відкриття кредитної лінії № 31-В/12/66/ЮО (далі - кредитний договір - 4), яким передбачено надання позичальнику кредиту у розмірі 1 000 000 доларів США у вигляді кредитної лінії (пункт 1.2) з остаточним строком повернення кредиту 01.09.2017.
4.3. В забезпечення виконання зобов`язань позичальників за кредитними договорами-1, 2, 3, 4 між ТОВ "Коксотрейд" та ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" укладено договір поруки від 04.09.2012 (далі - Договір поруки).
4.4. Відповідно до статті 1 вказаного Договору поруки, ТОВ "Коксотрейд" поручилося за виконання ПрАТ "Харківський коксовий завод" та ПрАТ "Термолайф" їх кредитних зобов`язань перед ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" за кредитними договорами - 1, 2 та кредитними договорами - 3, 4 відповідно.
Стаття 2 Договору поруки передбачає забезпечення зобов`язань, які не виконані одним із позичальників або обома позичальниками, та які передбачені кредитними договорами - 1, 2, 3, 4, зокрема, але не обмежуючись зобов`язаннями, переліченими у підпункті 2.1.1 статті 2 договору поруки.
Сторонами Договору поруки погоджено, що зміна розміру змінюваної процентної ставки внаслідок її перегляду на умовах та в порядку, визначеному в підпунктах 1.3, 6.6 кредитних договорів - 1, 2, 3, 4 та Додатків № 1, не потребує внесення змін до Договору поруки.
Згідно з пунктом 6.2 статті 6 Договору поруки поручителем надано згоду на можливе продовження терміну дії кредитних договорів - 1, 2, 3, 4, при якому дія договору поруки буде автоматично продовжуватись на строк такої пролонгації.
Також, відповідно до пункту 3.1 статті 3 Договору поруки поручитель надав свою згоду на забезпечення порукою виконання зобов`язань боржників за кредитними договорами-1, 2, 3, 4 з усіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи і ті, що можуть бути укладені у майбутньому.
Згідно з пунктом 6.9 Договору поруки цей договір може бути змінений тільки за взаємною згодою сторін (крім випадків передбачених цим договором та/або чинним законодавством України) за умови, що такі зміни викладені в письмовій формі.
4.5. Письмова згода позивача (як поручителя) на зміну Договору поруки надавалась позивачем 30.12.2013 у вигляді Договору про внесення змін № 1 від 30.12.2013 до договору поруки, який було укладено між ТОВ "Коксотрейд" та ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії".
Відповідно до Договору про внесення змін № 1 до договору поруки сторонами, окрім іншого, внесені зміни та доповнення до підпунктів 2.1.1.1 пункту 2.1 статті 2 Договору поруки "Обсяг відповідальності поручителя".
4.6. З урахуванням вказаних змін, відповідальність поручителя перед кредитодавцем включає зобов`язання, передбачені:
- кредитним договором - 1, з урахуванням усіх змін та доповнень до нього, у тому числі, договорів про внесення змін № 1 від 22.01.2013, № 2 від 27.03.2013, № 3 від 30.12.2013 до кредитного договору - 1, зокрема, але не обмежуючись;
- кредитним договором - 2, з урахуванням усіх змін та доповнень до нього, у тому числі договорів про внесення змін № 5 від 22.01.2013, № 6 від 27.03.2013, № 40 від 30.12.2013 до кредитного договору - 2;
- кредитним договором - 3, з урахуванням усіх змін та доповнень до нього, у тому числі договорів про внесення змін № 1 від 22.01.2013, № 2 від 27.03.2013, № 3 від 19.04.2013, № 4 від 30.12.2013 до кредитного договору - 3;
- кредитним договором - 4, з урахуванням усіх змін та доповнень до нього, у тому числі договорів про внесення змін № 12 від 22.01.2013, № 15 від 27.03.2013, № 16 від 19.04.2013, № 22 від 30.12.2013 до Кредитного договору - 4.
4.7. У пункті 5 Договору про внесення змін № 1 до договору поруки визначено, що підписанням цього договору поручитель підтверджує, що він ознайомлений і погоджується зі змістом перелічених договорів про внесення змін до кредитних договорів -1, 2, 3, 4 та не має заперечень щодо їх змісту.
4.8. Після укладення Договору про внесення змін № 1 до договору поруки додатково мали місце зміни умов кредитних договорів -1, 2, 3, 4 шляхом укладення відповідних додаткових угод та договорів про внесення змін до них між ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" та позичальниками, а саме:
- до кредитного договору - 1: договір про внесення змін №5 від 14.05.2014, № 6 від 30.09.2014;
- до кредитного договору - 2: договори про внесення змін № 87 від 30.09.2014, № 1 від 30.09.2014 до додаткової угоди № 29 від 30.08.2013, № 1 від 30.09.2014 до додаткової угоди № 30 від 02.09.2013, № 1 від 30.09.2014 до додаткової угоди № 31 від 02.09.2013, № 1 від 30.09.2014 до додаткової угоди № 32 від 04.09.2013; № 1 від 30.09.2014 до додаткової угоди № 33 від 04.09.2013, № 1 від 30.09.2014 до додаткової угоди № 34 від 05.09.2013, № 1 від 30.09.2014 до додаткової угоди № 35 від 05.09.2013, № 1 від 30.09.2014 до додаткової угоди № 36 від 05.09.2013, № 1 від 30.09.2014 до додаткової угоди № 37 від 17.10.2013; № 1 від 30.09.2014 до додаткової угоди № 38 від 17.10.2013; № 1 від 30.09.2014 до додаткової угоди № 39 від 23.12.2013;
- до кредитного договору - 3: договори про внесення змін № 6 від 14.05.2014 та № 7 від 30.09.2014;
- до кредитного договору - 4: договори про внесення змін № 25 від 14.05.2014, №27 від 30.09.2014, №1 до додаткової угоди №18 від 15.10.2013, №1 до додаткової угоди №19 від 22.10.2013, №1 до додаткової угоди №20 від 29.10.2013, №1 до додаткової угоди №21 від 08.11.2013.
4.9. Між ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" та ПАТ "Термолайф" 20.01.2015 укладено Договір про внесення змін № 29 до кредитного договору - 4 та договір про внесення змін № 9 до кредитного договору - 3.
4.10. Між ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" та ПАТ "Харківський коксовий завод" укладено 20.01.2015 Договір про внесення змін № 8 до кредитного договору - 1 та Договір про внесення змін № 89 до кредитного договору - 2.
4.11. Судом апеляційної інстанції встановлено, що ПАТ "Сбербанк" зверталося до Господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ "Коксотрейд" та ПрАТ "Термолайф" про солідарне стягнення заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії № 31-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 в розмірі 1 136 479,26 доларів США та 2 543 741,74 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 1 000 000 доларів США, процентів за користування кредитом - 136 479, 26 доларів США, пені за прострочення повернення заборгованості за тілом кредиту - 1 846 756,15 грн, пені за прострочення оплати за користування кредитом - 696 985,59 грн (з урахуванням заяви АТ "Сбербанк" від 18.12.2015 про збільшення розміру позовних вимог).
Рішенням господарського суду м. Києва від 01.02.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2017 у справі № 910/27848/15, позов задоволено повністю.