ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 910/6235/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Кролевець О.А., Стратієнко Л.В.
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кайстренка Володимира Миколайовича
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Ярмак О.М.)
від 27.06.2017
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Разіна Т.І., судді: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.)
від 18.09.2019
у справі № 910/6235/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Іллічівська"
до Фізичної особи-підприємця Кайстренка Володимира Миколайовича
про стягнення 250 800,00 грн,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Іллічівська" (далі - ТДВ "Страхова компанія "Іллічівська") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи - підприємця Кайстренко Володимира Миколайовича (далі - ФОП Кайстренко В.М.) про стягнення збитків в сумі 250 800,00 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням виконавцем ФОП Кайстренко В.М. зобов`язань за договором про надання послуг з питань комерційної діяльності №ДПІ-26 від 09.01.2015, що полягає у ненаданні послуг, передбачених договором.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.06.2019 у справі №910/6235/17 позов задоволено повністю. Суд стягнув з ФОП Кайстренко В.М. на користь ТДВ "Страхова компанія "Іллічівська" 250 800,00 грн збитків.
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2019 у справі № 910/6235/17 залишено без змін.
2.3. Господарськими судами встановлено такі обставини:
- між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Іллічівська" (замовник) та Фізичною особою-підприємцем Кайстренко Володимиром Миколайовичем (виконавець) 09.01.2015 було укладено договір про надання послуг з питань комерційної діяльності №ДПІ-26, за умовами якого Виконавець зобов`язується за винагороду надати послуги з питань комерційної діяльності, а саме: з питань визначення напрямків розвитку бізнесу компанії замовника та управління змінами у 2015 році, а замовник зобов`язується здійснити оплату послуг згідно умов договору (пункти 3.1, 3.2, 3.3 договору);
- згідно з підпунктом 2.3.2. договору визначено, що виконавець зобов`язаний виробити конкретні практичні рекомендації по вдосконаленню системи управління змінами у 2015 році;
- відповідно до пункту 3.1. договору виконавець надає замовнику послуги поетапно. Кожний етап надання послуг оформляється актом прийому-передачі наданих послуг, в якому сторони погоджують ціну наданих на цьому етапі послуг;
- згідно з пункту 3.2. договору винагорода виконавця сплачується замовником протягом 5-ти (п`яти) робочих днів після підписання проміжних актів прийому-передачі наданих послуг. Остаточний розрахунок за цим договором здійснюється протягом 5-ти (п`яти) робочих днів після підписання остаточного акту прийому-передачі наданих послуг;
- пунктом 4.1 договору сторони домовились, що підготовлені виконавцем матеріали надаються виключно керівництву замовника та є комерційною таємницею;
- згідно з пунктом 5.1 договору, цей договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31.03.2015;
- сторонами підписано акт прийому-передачі наданих послуг 06.03.2016;
- ТДВ "Страхова компанія "Іллічівська" 17.03.2015 здійснило оплату у розмірі 250 800,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 228;
- не зважаючи на підписання позивачем акту від 06.03.2015 та оплатою коштів, фактично послуги за договором не були йому надані, тобто умови договору не виконані, в зв`язку з чим позивач вважає своє право порушеним та останньому завдано збитків.
2.4. Приймаючи рішення та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що матеріалами справи підтверджується сума збитків у розмірі 250 800,00 грн, яку просив стягнути позивач, становить вартість ненаданих послуг.
При цьому судом першої інстанції встановлено, що ніяких змін у напрямах розвитку позивача, в його організації праці чи здійснення ним господарської діяльності не відбулося.
2.5. Суд апеляційної інстанції, погоджуючись із висновком місцевого господарського суду, зазначив, що в результаті невиконання умов договору позивач поніс збитки на суму 250 800,00 грн, оскільки реалізувати на практиці ті рекомендації/консультації, на які розраховувало наше підприємство та які повинні були б привести до позитивної динаміки у господарській діяльності замовник у 2015 році не представилось можливим з вини відповідача.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 27.06.2017 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2019, Фізична особа підприємець Кайстренко Володимир Миколайович подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні вимог ТДВ "Страхова компанія "Іллічівська" відмовити у повному обсязі.
3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Фізичної особи підприємця Кайстренка Володимира Миколайовича:
- суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, зокрема, статті 22, 623 Цивільного кодексу України, статті 224, 225 Господарського кодексу України;
- в основу оскаржуваних рішеннях взагалі не вдавалися до встановлення складу цивільного правопорушення в діях відповідача, в чому саме полягала протиправна поведінка та чи є причинно-наслідковий зв`язок між зазначеною поведінкою та збитками;
- маючи в матеріалах справи підписаний обома сторонами акт прийому-передачі наданих послуг та доказ оплати, суди попередніх інстанцій, не маючи жодних інших доказів протилежного, дійшли безпідставного висновку про ненадання зазначених послуг.
4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд
4.1. Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
4.2. Збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 906 Цивільного кодексу України).
4.3. Згідно із статтями 509, 526 Цивільного кодексу України, статтями 173, 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
4.4. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
4.5. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків (частини 4 статті 611 Цивільного кодексу України).
4.6. Частинами першою та другою статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).