ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 643/20474/15-к
провадження № 51-8622км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Мазура М. В.,
суддів Матієк Т. В., Могильного О. П.,
за участю:
секретаря судового засідання Миколюка Я. О.,
прокурора Кулаківського К. О.,
захисника (в режимі відеоконференції ) Мироненка С. С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Московського районного суду м. Харкова від 19 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 21 серпня 2018 року, постановлених в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015220470005130, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ленінабад Республіки Таджикистан, жителя АДРЕСА_1 ) зареєстрованого АДРЕСА_2 ), такого, що в силу ст. 89 Кримінального кодексу України (далі - КК) не судимий,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК.
Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Московського районного суду м. Харкова від 19 квітня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років. На підставі ч. 5 ст.72 КК (в редакції Закону від 26 листопада 2015 року № 838-VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання" далі - Закон № 838-VIII) ОСОБА_1 зараховано у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 17 жовтня 2015 року по 19 квітня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він за обставин встановлених судом першої інстанції та детально наведених у вироку 17 жовтня 2015 року приблизно о 19:45, будучи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись в квартирі за місцем свого мешкання на АДРЕСА_1, сварився із співмешканкою ОСОБА_2 та її неповнолітнім сином ОСОБА_3, коли в цей час подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5, почувши сварку між раніше знайомими їм ОСОБА_1 та ОСОБА_2, знаючи про здатність ОСОБА_1 до застосування насилля відносно своєї сім`ї, з метою припинення цієї сварки, підійшли до вхідної двері квартири НОМЕР_1 та почали стукати в двері і вимагати припинити сварку. ОСОБА_1, відчинивши двері, вийшов на сходовий майданчик, будучи розлюченим та обуреним, діючи умисно, тримаючи в правій руці заздалегідь заготовлений ніж, ударив цим ножем у живіт ОСОБА_5, який стояв на сходовому майданчику перед входом в квартиру НОМЕР_1, від чого ОСОБА_5 відскочив назад на протилежні двері сходового майданчику і впав на підлогу, а ОСОБА_1, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, тричі вдарив ОСОБА_5 кухонним ножем у тулуб, а саме: два рази в ділянку передньої та бокової поверхні грудної клітини зліва, а один - в ділянку лівого тазостегнового суглобу. У результаті таких дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_5 було заподіяно тілесні ушкодження, від яких 18 жовтня 2015 року о 02:50 у Харківській міській лікарні настала його смерть.
Апеляційний суд Харківської області ухвалою від 21 серпня 2018 року залишив вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 без змін.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, вважає безпідставним посилання судів на обставину, що обтяжує його покарання - вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння, оскільки, на його думку, ця обставина не підтверджується матеріалами кримінального провадження, а тому він просить розглянути кримінальне провадження щодо нього й ухвали законне рішення.
Також до Верховного Суду від захисника Мироненка С. С. надійшли додаткові пояснення до касаційної скарги засудженого, в яких захисник наводить доводи, щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильно надану оцінку доказам, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та допущені, на його думку, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник Мироненко С. С., навівши відповідні пояснення, підтримав подану засудженим касаційну скаргу, просив її задовольнити.
Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги засудженого, просив постановлені у кримінальному провадженні судові рішення залишити без змін.
Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Згідно зі ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При перевірці доводів, наведених у касаційних скаргах, Верховний Суд виходить із фактичних обставин, установлених місцевим та апеляційним судами.
За ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильності кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 115 КК засуджений у касаційній скарзі не оскаржує, а тому Верховний Суд не перевіряв, законність й обґрунтованість судових рішень у цій частині.
Згідно ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Твердження засудженого щодо відсутності доказів у тому числі відповідної експертизи, які б підтверджували його перебування у стані алкогольного сп`яніння під час вчинення злочину Верховний Суд вважає безпідставними.
Відповідно до ст. 337 КПК судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім як у випадках зміни судом правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 368 КПК суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити питання, зокрема, чи є обставини, що обтяжують або пом`якшують покарання обвинуваченого, і які саме.