ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2020 року
м. Київ
Справа №643/13256/17
Провадження № 51-2221км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Мазура М. В.,
суддів Матієк Т. В., Могильного О. П.,
за участю
секретаря судового засідання Миколюка Я. О.,
прокурора Сингаївської А. О.,
потерпілої ОСОБА_1,
захисника Назаренко Я. М. в режимі відеоконференції,
засудженого ОСОБА_2 в режимі відеоконференції
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Харківського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року та касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 на вирок Московського районного суду м. Харкова від 13 вересня 2018 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року у кримінальному провадженні № 12017220470004910 по обвинуваченню
ОСОБА_2 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Новоолексіївка Генічеського району Херсонської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Московського районного суду м. Харкова від 13 вересня 2018 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.119 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.
Згідно з встановленими судом першої інстанції обставинами, 11.08.2017р., о 02 год., ОСОБА_2 знаходився біля буд.138 "А" по пр-ту Тракторобудівників у м. Харкові в компанії своїх друзів - ОСОБА_3, та ОСОБА_4 .
В цей час між ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, з одного боку, та раніше незнайомим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з іншого боку, виник словесний конфлікт з приводу взаємних образ один одного, що згодою переріс в бійку між останніми.
Так, ОСОБА_2, маючи умисел на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6, діючи з необережності, у формі злочинної недбалості, не передбачаючи можливості настання смерті ОСОБА_6, хоча повинен був та міг передбачити настання зазначених наслідків, діючи умисно, усвідомлюючи, що ОСОБА_6, через стан алкогольного сп`яніння не в повному обсязі здатен контролювати свої дії, зі значною силою наніс останньому один удар правою верхньою частиною стопи в ліву частину обличчя, від якого відбулося падіння ОСОБА_6 на асфальт, із наданням тілу прискорення та послідуючий удар о покриття потиличною частиною голови.
В результаті нанесеного удару та послідуючого падіння потерпілого ОСОБА_6 з ударом потиличної частини голови об асфальт, останньому була завдана важка черепно-мозкова травма, яка має ознаки тяжких тілесних ушкоджень.
11.08.2017 ОСОБА_6 бригадою екстреної швидкої медичної допомоги доставлено до ХМКЛШНМД ім. проф. О. І. Мещанінова .
16.08.2017, о 12.20 годині, не приходячи до тями ОСОБА_6, знаходячись в стаціонарі ХМКЛШНМД ім. проф. О. І. Мещанінова, внаслідок отриманих тілесних ушкоджень помер.
Причиною смерті гр. ОСОБА_6 явилася - важка черепно-мозкова травма з внутрішньочерепними крововиливами, забоєм головного мозку та переломом кісток черепу, що ускладнилася у своїй течії набряком-набряканням-дислокацією ствола головного мозку. Травма голови, наявна у ОСОБА_6, могла утворитися внаслідок надання тілу прискорення, з попереднім падінню удару або поштовху, можливо удару кулаками рук чи взутою ногою, з подальшим падінням його і ударом об тупі тверді предмети потиличною частиною голови.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року зазначений вирок залишений без зміни.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд постановив ухвалу, яка не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, не розглянув всіх доводів апеляційних скарг, безпідставно погодився з висновком суду першої інстанції про застосування ст. 75 КК України, що призвело до призначення м`якого покарання, належним чином не врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, думку потерпілої.
У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_1 порушує питання про скасування судових рішень та призначення нового розгляду у суді першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди безпідставно дійшли висновку про застосування відносно засудженого ст. 75 КК України, необґрунтовано послалися на щире каяття засудженого у вчиненому, залишили поза увагою, що останній не відшкодовує моральну шкоду.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримала доводи касаційної скарги прокурора та частково - касаційну скаргу потерпілої.
Потерпіла ОСОБА_1 просила задовольнити її касаційну скаргу.
Засуджений ОСОБА_2 та його захисник, які взяли участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, заперечували проти задоволення касаційних скарг прокурора та потерпілої.
Мотиви Суду
За змістом вимог ч. ч. 1, 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції у межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.