Постанова
Іменем України
12 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 564/3465/18
провадження № 51-4972км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Луганського Ю. М.,
суддів Ковтуновича М. І., Фоміна С. Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Бульби І. А.,
прокурора Сингаївської А. О.,
в режимі відеоконференції
захисника Михайлова В. О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 02 липня 2019 рокув кримінальному проваджені, внесеному до ЄРДР за№ 12018180150000337, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Мала Любаша Костопільського району Рівненської області, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та 2 ст. 307 КК України.
Зміст судових рішень та встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Костопільського районного суду Рівненської області від 03 січня 2019 року ОСОБА_1 засуджено: за ч. 1 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки; за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки з покладенням обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 02 липня 2019 року вирок місцевого суду залишено без змін.
За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку, ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що 25 травня 2018 року, приблизно о 21 год, знаходячись на околиці м. Рівне, придбав з метою подальшого збуту у невстановленої досудовим розслідуванням особи порошкоподібну речовину білого кольору, яку перевіз до м. Костопіль Рівненської області, і того ж дня близько 22 год, перебуваючи на вул. Сарненській в м. Костопіль, незаконно збув особі зі зміненими анкетними даними - ОСОБА_2 за 1 200 грн вказану речовину, яка містить - метамфетамін, загальною масою 0,1711 грам, який відноситься до психотропних речовин .
05 серпня 2018 року, приблизно о 15 год, знаходячись на околиці м. Рівне, діючи повторно, придбав з метою подальшого збуту у невстановленої досудовим розслідуванням особи порошкоподібну речовину білого кольору, яку перевіз до м. Костопіль, і того ж дня близько 16 год 30 хв., перебуваючи на вул. Сарненській в м. Костопіль, незаконно збув особі зі зміненими анкетними даними - ОСОБА_2 за 2 700 грн вказану речовину, яка містить - метамфетамін, загальною масою 0,1580 грам, який відноситься до психотропних речовин.
07 вересня 2018 року, приблизно о 20 год, знаходячись на околиці м. Рівне, діючи повторно, придбав з метою подальшого збуту у невстановленої досудовим розслідуванням особи порошкоподібну речовину білого кольору, яку перевіз у м. Костопіль, і того ж дня близько 21 год, перебуваючи на вул. Сарненській в м. Костопіль, незаконно збув особі зі зміненими анкетними даними - ОСОБА_2 за 2 800 грн вказану речовину, яка містить - метамфетамін, загальною масою 0,0441 грам, який відноситься до психотропних речовин.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеності винуватості та правильності кваліфікації дій ОСОБА_1 , ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду у цьому суді з підстави істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Обґрунтовуючи свої вимоги посилається на те, що суд апеляційної інстанції при залишенні без задоволення його апеляційної скарги, в якій він не погоджувався з призначеним засудженому покаранням за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України та звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, всупереч вимогам ст. 419 КПК України, не перевірив належним чином всіх її доводів та обґрунтованих відповідей на них не дав. Вважає, що за наявних в справі даних про особу обвинуваченого та обставин вчинення злочинів, суд, призначаючи засудженому покарання за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України застосував закон, який не підлягає застосуванню. Посилається, що при призначенні покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України та прийнятті рішення про звільнення від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України були враховані одні й ті ж обставини, а рішення суду в цій частині не обґрунтоване належним чином.
У запереченні на касаційну скаргу захисник Михайлов В. О., посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор підтримав доводи касаційної скарги та просив її задовольнити.
Захисник Михайлов В. О. просив відмовити в задоволенні касаційної скарги.
Засуджений ОСОБА_1 заявив клопотання про проведення касаційного розгляду без його участі.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження і наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень у межах касаційної скарги.
Висновки судів щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 та 2 ст. 307 КК України, за обставин установлених у вироку, ґрунтуються на доказах, досліджених у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, у тому числі на показаннях засудженого, який визнав вину у скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень, і в касаційній скарзі не заперечуються.