Постанова
Іменем України
12 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 438/261/16-к
провадження № 51-3977км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Луганського Ю. М.,
суддів Ковтуновича М. І., Фоміна С. Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Бульби І. А.,
прокурора Сингаївської А. О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 жовтня 2018 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 07 травня 2019 року щодо нього у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12016140100000151, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Стрия Львівської області, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України,
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 жовтня 2018 року задоволено заяву обвинуваченого ОСОБА_1 та звільнено його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження №12016140100000151 закрито.
Органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що в період з березня по грудень 2012 року, в приміщенні ЗОШ І-ІІІ ступенів №4, що знаходиться по вул. Зеленій, 44 м. Борислава Львівської області, виконуючи обов`язки заступника директора з адміністративно-господарської частини вказаного навчального закладу, будучи службовою особою, діючи умисно, на користь третьої особи, а саме сторожа ЗОШ І-ІІІ № 4 ОСОБА_2, вніс завідомо неправдиві відомості в офіційні документи, а саме табелі обліку використаного робочого часу за березень-грудень 2012 року форми П-5 умовні знаки в стовпцях навпроти чисел відповідного місяця, які свідчили про перебування ОСОБА_2 на роботі, хоча останній в цей час знаходився на роботі в Республіці Польща.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 07 травня 2019 року ухвалу суду щодо ОСОБА_1 залишено без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1 просить скасувати ухвали суду першої та апеляційної інстанцій і закрити кримінальне провадження у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Свої доводи мотивує порушенням положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 62 Конституції України та статей 17, 372 КПК України щодо презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, оскільки суд першої інстанції незаконно, не перевіривши докази по справі, дійшов висновку про його винуватість та встановив факт вчинення кримінального правопорушення. Вважає, що суд апеляційної інстанції не усунув вказані порушення та допустив порушення вимог ст. 419 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор, посилаючись на необґрунтованість доводів касаційної скарги, просив залишити судові рішення без зміни.
Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Стельмащук М. Д. звернулися з клопотаннями про проведення касаційного розгляду за їх відсутності.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Статтею 62 Конституції України встановлені права, свободи та обов`язки людини і громадянина. Зокрема, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.