Постанова
іменем України
11 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 343/1480/17
провадження № 51-3856км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючої Крет Г. Р.,
суддів Короля В. В., Стефанів Н. С.,
за участю:
секретаря судового засідання Дегтяр Л. О.,
прокурора Сингаївської А. О.,
представника потерпілого Ридая Н. В.,
особи, кримінальне провадження
щодо якої закрито ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 02 травня 2019 року у кримінальному провадженні щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Короткий зміст оскарженого судового рішення та встановлені фактичні обставини
За ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 20 грудня 2018 року кримінальне провадження щодо обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 356 КК, внесене до ЄРДР за № 12017090160000225 від 22 квітня 2017 року, закрито у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Івано-Франківський апеляційний суд ухвалою від 02 травня 2019 року ухвалу місцевого суду щодо ОСОБА_1 змінив у частині вирішення питання про долю речових доказів, скасував арешт автомобіля УАЗ - 3303, 1989 року випуска, державний номерний знак НОМЕР_1, накладений ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 04 травня 2017 року. Постановив повернути зазначений автомобіль ОСОБА_1 .
Органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався у самовільному, всупереч установленому законом порядку привласненні чужого майна, що заподіяло значної шкоди інтересам власника. Так, у травні 2015 року ОСОБА_1, будучи впевненим, що йому не виплачено коштів за цивільно-правовими угодами, укладеними між ним та ДП "Вигодське ЛГ", відповідно до яких ОСОБА_1 протягом 2006 - 2011 років виконував роботи із заготівлі сіна та рубки чагарників у Людвиківському лісництві ДП "Вигодське ЛГ", у рахунок відшкодування заборгованості із виплати коштів за вказаними цивільно-правовими угодами забрав автомобіль УАЗ - 3303, державний номерний знак НОМЕР_1, який ОСОБА_3 придбав у ОСОБА_2, та відкрито зберігав його у себе на подвір`ї, не приховуючи факту заволодіння транспортним засобом.
13 вересня 2018 року потерпілий ОСОБА_2, який є законним власником вказаного автомобіля УАЗ - 3303 звернувся до суду з письмовою заявою про відмову від обвинувачення ОСОБА_1 за ст. 356 КК, в якій просив закрити кримінальне провадження щодо останнього.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_2, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. На обґрунтування своєї позиції вказує, що апеляційний суд безпідставно вказав про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_1 на реабілітуючих підставах, внаслідок чого прийняв помилкове рішення про повернення належного йому автомобіля ОСОБА_1 .
У запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить ухвалити законне та справедливе рішення.
Учасникам кримінального провадження було повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до Суду не надходило.
Позиції учасників судового провадження
У суді касаційної інстанції представник потерпілого Ридай Н. В. підтримав доводи викладені у касаційній скарзі потерпілого, прокурор Сингаївська А. О. не заперечувала проти їх задоволення, а ОСОБА_1 заперечував проти задоволення касаційної скарги.