ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 752/17937/16-к
провадження № 51-8852км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Кишакевича Л.Ю.,
суддів Остапука В.І., Слинька С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Костюченка К.О.,
прокурора Піх Ю.Г.,
засудженої ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
захисника Спіжової І.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника Спіжової І.І. на вирок Апеляційного суду м. Києва від 07 серпня 2018 року за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та мешканки АДРЕСА_3, громадянки України, раніше неодноразово судимої, останнього разу: 31.03.2016 вироком Голосіївського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 309 КК до позбавлення волі на строк 3 роки, звільненої від відбування покарання на підставі ст. 75 КК з іспитовим строком на 3 роки,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 13 березня 2017 року ОСОБА_1 визнано винуватою та засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК, до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків ОСОБА_1 частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 31.03.2016 та визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.
Відповідно до ст. 72 КК ОСОБА_1 зараховано у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 14.09.2016 по 12.03.2017 включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Крім того, ОСОБА_1 у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 186 КК визнано невинуватою та виправдано, оскільки не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченою.
Як встановив суд, ОСОБА_1 визнано винуватою у тому, що вона 13 вересня 2016 року, приблизно о 20.00 год, користуючись тим, що за нею ніхто не спостерігає, з прилавку магазину "Мілано", який розміщений в приміщенні ТРЦ "Океан Плаза", що на вул. Антоновича, 176 в м. Києві, умисно, таємно викрала дві жіночі сумочки, загальною вартістю 800 грн, чим спричинила потерпілій ОСОБА_2 матеріальної шкоди на вказану суму.
Крім того, ОСОБА_1, 03 лютого 2015 року, приблизно о 10.00 годині за попередньою змовою з невстановленою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, з метою відкритого викрадення чужого майна, прибули до квартири АДРЕСА_2, де ОСОБА_1, діючи згідно відведеної її ролі, ввівши в оману ОСОБА_3, яка проживала у вищезазначеній квартирі, з невстановленою особою проникли в квартиру. Після чого, ОСОБА_1 та невстановлена особа, зв`язали руки та ноги потерпілій ОСОБА_3, тим самим застосували до неї насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров`я, та відкрито заволоділи її грошовими коштами у розмірі 4 000 грн, 50 доларів США та майном потерпілої на загальну суму 384 612 грн.
Вироком Апеляційного суду м. Києва від 07 серпня 2018 року вирок Голосіївського районного суду міста Києва від 13 березня 2017 року щодо ОСОБА_1 в частині виправдання її у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 186 КК - скасовано.
ОСОБА_1 визначено вважати засудженою за ч. 3 ст. 186 КК з призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Відповідно до ст. 70 КК ОСОБА_1 за сукупністю злочинів визначено покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Згідно з ст. 71 КК. до покарання призначеного за новим вироком, ОСОБА_1 частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 31.03.2016 та остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК ОСОБА_1 зараховано в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 14.09.2016 по 20.06.2017 включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
В інший частині вирок Голосіївського районного суду міста Києва від 13 березня 2017 року залишено без змін.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі захисник Спіжова І.І., посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження у частині недоведеності винуватості ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 186 КК та просить у зв`язку з цим скасувати вирок апеляційного суду і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Свої вимоги захисник аргументує тим, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано скасував вирок суду першої інстанції у частині виправдання ОСОБА_1 у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 186 КК та невмотивовано визнав її винуватою у вчиненні цього злочину. Крім того, вважає, що на підставі ч. 5 ст. 72 КК ОСОБА_1 має бути зараховано в строк покарання строк попереднього ув`язнення по 07 серпня 2018 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник Спіжова І.І. в судовому засіданні підтримала свою касаційну скаргу та просила задовольнити її у повному обсязі.
Засуджена ОСОБА_1 підтримала касаційну скаргу свого захисника та просила її задовольнити.
Прокурор заперечила щодо задоволення касаційної скарги захисника Спіжової І.І. в інтересах засудженої ОСОБА_1 .
Мотиви Суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Отже, суд касаційної інстанції не перевіряє судових рішень на предмет неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, як про це ставиться питання у касаційній скарзі захисника, і при перегляді судових рішень виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно зі ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК.
Колегія суддів касаційного суду, перевіривши доводи касаційної скарги захисника Спіжової І.І. про те, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано скасував вирок суду першої інстанції в частині виправдання ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 186 КК та невмотивовано визнав її винуватою у вчиненні цього злочину, вважає їх неспроможними.