Постанова
Іменем України
30 січня 2020 року
м. Київ
справа № 487/2375/18
провадження № 61-10136св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - Миколаївська міська рада,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 грудня 2018 року у складі судді Щербини С. В. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Прокопчук Л. М., Самчишиної Н. В., Царюк Л. М.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Миколаївської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позов обґрунтовувала тим, що вона є спадкоємцем за законом після смерті батька, ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . З батьком вони проживали окремо в різних областях, тривалий час не спілкувалися. Про його смерть їй стало відомо лише у 2018 році, у зв`язку з тим, що родичі померлого через неприязні відносини намагались приховувати цю інформацію від неї.
Після смерті батька відкрилась спадщина у вигляді частки в квартирі АДРЕСА_1 . Звернувшись у 2018 році до нотаріальної контори у Вінницької області із заявою про прийняття спадщини, ОСОБА_1 отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з пропуском строку на прийняття спадщини.
Позивач також зазначала, що вона проживає разом з родиною у м. Києві, має на утриманні трьох малолітніх дітей, двоє із яких народились після смерті батька: у січні 2016 року та листопаді 2017 року. Труднощі, пов`язанні з вагітністю, пологами, доглядом за новонародженими дітьми та їх систематичні хвороби, зокрема перебування на стаціонарному лікуванні, унеможливлювали її виїзд за межі місця фактичного проживання.
Ураховуючи наведене та вважаючи, що шестимісячний строк для прийняття спадщини пропущено з поважних причин, позивач просила визначити їй додатковий строк у шість місяців для подання заяви про прийняття спадщини.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 грудня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не доведено поважності причин пропуску строку на прийняття спадщини.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 грудня 2018 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників
У травні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій заявник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, за результатами розгляду справи ухвалити нове судове рішення про задоволення заявлених позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди дійшли помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. На думку позивача матеріали справи містять належні та достатні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на подачу заяви про прийняття спадщини.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 травня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній цивільній справі.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Частиною першою статті 402 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Зазначеним вимогам оскаржувані судові рішення відповідають.
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ладижин Вінницької області помер ОСОБА_2 у (а. с. 10), якому на праві спільної сумісної власності належала частка у квартирі АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, виданим службою приватизації державного житлового фонду Миколаївської міської ради від 22 квітня 1999 року (а. с.14).
На час відкриття спадщини, позивач, яка є донькою спадкодавця, проживала окремо від батька та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, а фактично проживала в АДРЕСА_3, про що зазначала у позові.
ОСОБА_1 у квітні 2018 року, тобто після спливу строку на прийняття спадщини, звернулася до Другої тростянецької державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право власності та отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з пропуском шестимісячного строку на прийняття спадщини (а. с. 11). Відповідно до інформації з Другої тростянецької державної нотаріальної контори від 24 травня 2018 року та від 03 червня 2018 року, приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Чернікової О. Є. від 04 грудня 2018 року спадкова справа після смерті ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, не заводилася (а. с. 37, 50, 64).
Відповідно до змісту частини першої статті 1270 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців.
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.