ПОСТАНОВА
Іменем України
14 лютого 2020 року
Київ
справа №810/1122/16
адміністративне провадження №К/9901/34785/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Блажівської Н.Є.,
суддів: Олендера І.Я., Шипуліної Т.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Артель"
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2017 року (суддя Харченко С.В.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року (головуючий суддя Аліменко В.О., судді: Бєлова Л.В., Кучма А.Ю.)
у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Артель"
до Головного управління Державної податкової служби у Київській області,
третя особа - Приватне акціонерне товариство "Група "Омега",
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Артель" (далі також - позивач, ТОВ "Артель") звернулось до суду з позовом до Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (правонаступник - Головне управління Державної податкової служби у Київській області; далі також - відповідач, Управління), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13 жовтня 2015 року №0001402204 та від 13 жовтня 2015 року №0001412204.
Обґрунтовуючи позовну заяву, платник податків вказував, що відповідачем протиправно прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, оскільки реальність господарських операцій відповідно до укладеного з Приватним акціонерним товариством "Група "Омега" договору з отримання послуг по визначенню рівня правової безпеки при проведенні поглинань та злиття суб`єктів господарювання та практичних порад по оптимізації структури і діяльності, а також послуг з проведення правового аналізу діяльності, підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2017 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що спірні податкові повідомлення-рішення, якими позивачу зменшено розмір задекларованого ним від`ємного значення з податку на додану вартість та донараховано податкове зобов`язання з податку на додану вартість, є правомірними, оскільки операція між позивачем та його контрагентами - ПАТ "Група "Омега" та ТОВ "Адерагрупп" фактично не здійснювалась, позбавлена розумної ділової мети, економічного змісту та доцільності.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просив рішення судів скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Артіль" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з Приватним акціонерним товариством "Група "Омега" за період з 1 лютого 2015 року по 28 лютого 2015 року контролюючим органом складно акт від 23 вересня 2015 року №1277/22-4/30554583, яким встановлено порушення пунктів 198.2 (з урахуванням пункту 187.9 статті 187), 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту за лютий 2015 року на загальну суму 500000,00 грн.
Зокрема, контролюючий орган врахував податкову інформацію, отриману відносно наведеної вище юридичної особи, стосовно:
- відсутності у ПАТ "Група "Омега" працівників для забезпечення ведення фінансово-господарської діяльності в обсягах, задекларованих ним показників (лист Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області від 6 квітня 2015 року №590/7/08-31-22);
- складення первинної документації (договорів, актів виконаних робіт) з порушенням вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88;
- неможливості допиту громадянина ОСОБА_1, який у перевіряємому періоді був директором ПАТ "Група "Омега", внаслідок чого, на думку контролюючого органу, неможливо підтвердити його причетність до ведення ним господарської діяльності від імені контрагента позивача та, як наслідок, реальність фінансово-господарської діяльності Приватного акціонерного товариства "Група "Омега" з покупцями юридичних послуг, у тому числі з Товариством з обмеженою відповідальністю "Артіль" (лист Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя від 20 березня 2015 року №1229/7/08-26-07-04).
Відповідач також зазначав, що акти здачі-прийняття робіт, складені за результатами виконання ПАТ "Група "Омега" господарського зобов`язання перед позивачем, заповнені з порушенням вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-ХІV, а саме: не містять зміст, обсяг господарської операції, дату та місце її надання.
Крім того, контролюючим органом поставлено під сумнів реальність здійснення господарської операції позивачем з ПАТ "Група "Омега", оскільки наданий позивачем у ході перевірки в якості матеріального носія, що відтворює результат наданих послуг, звіт лише цитує положення податкового законодавства та не містить жодних аналітичних матеріалів стосовно діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Артель".
На підставі акта перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 13 жовтня 2015 року: - №0001402204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 192525 грн., з яких: 128350,00 грн. - за основним платежем, 64175,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; - №0001412204, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2015 року на суму 371650,00 грн.
Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.
3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
3.1. Доводи позивача (особи, яка подала касаційну скаргу)
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що внаслідок отриманих від ПАТ "Група "Омега" послуг ним проведено коригування сум податкового кредиту з ПДВ, подано уточнюючі розрахунки до податкових декларацій, підвищено заробітну плату працівникам, тобто такі послуги спожиті в межах господарської діяльності шляхом корегування своєї податкової моделі поведінки та внесення змін до певних документів. Що стосується сумнівності посади керівника ПАТ "Група "Омега", то весь час співробітництва головною контактною особою, яка підписувала договори, акти, надавала консультації, проводила тренінги і приймала участь в судах по захисту реальності наданих ПрАТ "Група "Омега" юридичних послуг, був заступник директора, який на даний час є керівником ПрАТ "Група "Омега". Також скаржник зазначає, що Верховним Судом неодноразово робились висновки про те, що доведення правомірності рішення контролюючого органу покладається саме на контролюючий орган, а також щодо визначення питання оподаткування господарської операції - постачання послуг (постанова від 21 червня 2019 року у справі №814/4841/13-а, від 9 жовтня 2018 року у справі №806/1013/17, від 4 квітня 2018 року у справі №810/4751/13-а, від 21 травня 2019 року у справі №826/11026/15).
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;.
Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду..
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
Зі змісту наведених норм слідує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з податку на додану вартість наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, за наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.